Номер провадження 2/754/2907/22
Справа №754/732/22
Іменем України
03 листопада 2022 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.,
за участю: секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
У січні 2022 року позивач звернулася з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 2 223,34 грн.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , народився спільний син, ОСОБА_4 . Дитина проживає разом з матір'ю. 13.03.2020 Деснянським районним судом міста Києва було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.03.2020 до досягнення дитиною повноліття. Деснянським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального мiжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за заявою позивача, відкрито виконавче провадження № 61849016. 07.12.2021 Деснянським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення, яким стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з березня 2020 року по вересень 2021 року. Відповідно до розрахунку державного виконавця вiд 22.12.2021 заборгованість зі сплати аліментів за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року станом на 30.11.2021 становить 7240,50 грн., тому 1 % неустойки (пені) за кожен день прострочення сплати аліментів становить 2 223,34 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.03.2022.
Розгляд справи 24.03.2022 не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 05.07.2022.
05.07.2022 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) зі сплати аліментів за період з листопада 2021 року по травень 2022 року на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 11 010,37 грн. та витрати на правову допомогу.
Судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог. Розгляд справи 05.07.2022 відкладено на 13.09.2022 для надання можливості відповідачу ознайомитися із заявою про збільшення розміру позовних вимог та висловити свою правову позицію.
08.09.2022 від представника позивача надійшла заява про уточнення розміру судових витрат, в якій просить суд стягнути з відповідача 13 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
13.09.2022 розгляд справи відкладено на 03.11.2022.
03.11.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання 03.11.2022 учасники справи не з'явились.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до статей 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Сторони у справі мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2019.
10 квітня 2020 року Деснянським районним судом міста Києва видано судовий наказ у справі № 754/3272/20 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.03.2020 до досягнення дитиною повноліття.
Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 61849016 з виконання судового наказу № 754/3272/20.
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07.12.2021 у справі № 754/7126/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 847,00 грн. пені за несплату аліментів за період з березня 2020 року по вересень 2021 року та 10 000,00 витрат на правову допомогу.
Відповідно до розрахунку заборгованості державного виконавця в межах виконавчого провадження № 61849016 від 27.06.2022 (а.с. 55) станом на 31.05.2022 заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання сина становить 91 201,75 грн.
Відповідно до вимог частини першої статті 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частин першої та третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідачем суду не надано доказів на спростування існування заборгованості зі сплати аліментів та доказів необґрунтованості розрахунку, наданого державним виконавцем, або його оскарження.
Розглядаючи відповідальність за несплату аліментів, слід зауважити, що в законодавстві передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов'язання із сплати аліментів (стаття 196 СК України).
Тобто, дана норма спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв'язку із затримкою їх сплати.
Зокрема, згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц зазначено, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, суд бере до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність сплати аліментів, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
З розрахунку заборгованості державного виконавця в межах виконавчого провадження № 61849016 від 27.06.2022 вбачається, що за період з жовтня 2021 року по травень 2022 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 36 279,75 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за несплату аліментів в сумі 11 010,37 грн. за період з жовтня 2021 року по травень 2022 року та надано розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (а.с. 2; 53), який суд приймає до уваги, як належний та допустимий, оскільки останній не спростований відповідачем. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн. (з урахуванням заяви представника позивача від 08.09.2022 вх. № 7042).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 24-08/20 від 24.08.2020, укладений між адвокатом Шаповаловим А.М. та позивачкою; Додаток № 8 від 15.12.2021 до договору № 24-08/20 від 24.08.2020; акт виконаних робіт № 8 від 14.01.2022 до додатку № 8 від 15.12.2021 до договору № 24-08/20 від 24.08.2020; договір про надання Адвокатським бюро «Юридичною компанією «Шаповалов та партнери» правової допомоги № 24-08/20 від 24.08.2020, укладений з позивачкою.
У пунктах 1-3 Додатку № 8 від 15.12.2021 до договору № 24-08/20 від 24.08.2020 сторонами визначено юридичний супровід в Деснянському районному суді міста Києва у справі про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вартість робіт, вказаних у п. 1 цього Додатку, складає у розмірі 10000 гривень 00 копійок, оплата здійснюється на момент підписання Адвокатської угоди у повному розмірі. Додатково здійснюється оплата за судове засідання у розмірі 1000 гривень 00 копійок.
У матеріалах справи також міститься прибутковий касовий ордер № 24-08/20 від 14.01.2022 на суму 10000,00 грн.
Крім того, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 07.09.2022, в якому вказано, що 24.03.2022 та 05.07.2022 відбулись судові засідання, у яких представник позивачки, адвокат Шаповалов А.М. брав безпосередню участь, а також клієнткою оплачено участь адвоката Шаповалова А.М. у судовому засіданні 13.09.2022.
На підтвердження оплати участі адвоката в судових засіданнях надано прибуткові касові ордери № 24-08/20 від 24.03.2022 на суму 1000,00 грн., № 24-08/20 від 05.07.2022 на суму 1000,00 грн. та № 24-08/20 від 29.07.2022 на суму 1000,00 грн.
Суд вважає, що послуги за договором про надання правової допомоги № 24-08/20 від 24.08.2020 та додатком № 8 від 15.12.2021 до нього на суму 10000,00 грн. надані, оплачені позивачем та відносяться до розгляду даної справи.
Оскільки судове засідання 24.03.2022 не проводилось, а представник позивача брав участь в судових засідання 05.07.2022 та 13.09.2022, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. за участь представника у судових засіданнях.
Отже, вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 12 000,00 грн.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 274, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 010,37 грн. (одинадцять тисяч десять гривень 37 коп.) неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.) відшкодування витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 17.11.2022.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК