ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17656/17
провадження № 1-кп/753/276/22
"17" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
за участю прокурорів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
представника потерпілого ОСОБА_14 ,
потерпілого ОСОБА_15 ,
захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
обвинуваченого ОСОБА_21 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100020003534, за обвинуваченням:
ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозова Шаргородського р-ну Вінницької обл., українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, працюючого в охоронній фірмі «СПАС» на посаді заступника директора, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н. та малолітню дитину 2019 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_21 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 31.03.2017 року, в невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, вступили в злочинну змову з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбійного нападу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в кухні квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_21 , діючи обопільно та узгоджено разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (далі Особа 1), дістав з кухонної шафи ніж та передав його Особа 1, після чого ОСОБА_21 та Особа 1 наказали ОСОБА_15 з погрозою застосування ножа та погрозою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, дістати всі цінні речі, які були при ньому.
Далі, ОСОБА_15 , сприймаючи погрози ОСОБА_21 та демонстрацію ножа як реальну загрозу безпеки життю, почав виконувати вимоги останніх, а саме дістав з кишень свого одягу всі речі, які в нього були при собі, а саме: грошові кошти в сумі 200 грн., 1 купюрою, мобільний телефон марки «iPhone 6», чорного кольору, вартістю 10 000 грн., обручку із жовтого золота, вартістю 3 000 грн. та поклав вищевказане майно на стіл.
В подальшому, ОСОБА_21 , перебуваючи в коридорі вказаної квартири, дістав з кишень куртки ОСОБА_15 його особисті речі, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Huyndai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , та посвідчення водія категорії ОСОБА_22 , видані на ім'я ОСОБА_15 та зв'язку ключів від квартири, які матеріальної цінності для потерпілого не мають.
Далі ОСОБА_21 надав Особа 1, вказівку щодо залякування ОСОБА_15 , після чого Особа 1 підійшов спереду до ОСОБА_15 та наніс декілька ударів рукою в область обличчя, від яких потерпілий впав на підлогу.
Після чого ОСОБА_21 надав Особа 1 вказівку щодо приховування слідів злочину, на виконання якої останній наказав потерпілому підвестись та йти до ванної кімнати змити сліди крові з одягу та обличчя.
Під час перебування у ванній кімнаті, під наглядом Особа 1, потерпілому ОСОБА_15 висловлювались погрози зі сторони ОСОБА_21 , які полягали в позбавленні потерпілого життя за межами вказаної квартири.
Після чого ОСОБА_21 надав вказівку Особа 1 підготувати ОСОБА_15 до виїзду в невстановленому досудовим розслідуванням напрямку, та вийшов із вказаної квартири та відразу попрямував до виходу з під'їзду до автомобіля, який був припаркований біля вказаного під'їзду з метою швидкого залишення місця вчинення злочину разом із Особа 1 та потерпілим ОСОБА_15 .
У подальшому, перебуваючи в коридорі вказаної квартири, Особа 1 наніс ОСОБА_15 декілька ударів рукою в область обличчя, від яких останній не втримався на ногах та впав на підлогу, після чого Особа 1 взув та одягнув потерпілого ОСОБА_15 у його взуття та верхній одяг та накинув на голову останнього сторонню куртку з метою запобігання можливим спробам потерпілого чинити опір та втекти.
Після чого, Особа 1, почав супроводжувати ОСОБА_15 до виходу з під'їзду, тримаючи останнього під руку.
В цей час, ОСОБА_15 , скориставшись тим, що Особа 1 відволікся, швидко побіг по сходах на вулицю, втік від нападників до стоянки транспортних засобів, звідки викликав поліцію.
Після цього ОСОБА_21 та Особа 1 з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 13 тис. 200 грн.
Під час вчинення розбійного нападу на потерпілого, останньому були спричинені легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я) у вигляді забійної рани на верхній губі справа з переходом на червону кайму та слизову оболонку, та легкі тілесні ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я) у вигляді синців - в підочній ділянці зліва, в проекції правої носо-губної складки у середній третині, в підочній ділянці справа, на задній поверхні шиї справа у верхній третині, в проекції лівої грудної залози у нижнє-внутрішньому квадраті, на задній поверхні лівого передпліччя у середній третині, в проекції крила здухвинної кістки зліва.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, та суду пояснив, що 31.03.2017 року, він зі своєю на той час дівчиною (на даний час дружиною) ОСОБА_24 та її подругою ОСОБА_25 відпочивали у кафе « ОСОБА_26 ». Через деякий час він, помітивши як його знайомий ОСОБА_27 спілкується із хлопцями, підійшов до них, познайомився із хлопцями, яких не знав і вони стали разом сидіти за барною стійкою, вживали алкогольні напої, але небагато. Посидівши трішки, він сказав, що він, його дівчина з подругою та ОСОБА_28 будуть їхати додому на АДРЕСА_4 . Потерпілий запитав чи можна із ними, на що він відповів, що так, і вони разом поїхали. Дорогою, потерпілий запропонував заїхати і купити щось випити. В магазині потерпілий купив дві пляшки коньяку та презервативи, але йому не вистачило коштів і тому він, ОСОБА_21 , доклав решту. За кермом автомобіля був він, ОСОБА_21 . Приїхавши додому, вони сіли на кухні, ОСОБА_28 та потерпілий стали пити, він не пив, так як йому вранці необхідно було на роботу. Потім вони із ОСОБА_29 вийшли на балкон покурити. В цей час із кухні вони почули жіночий крик. ОСОБА_27 , який знаходився біля дверей, увійшов до квартири та вдарив потерпілого, у нього пішла кров із губи. Він дав потерпілому рушник та відвів у ванну, де останній зняв верхній одяг та став вмиватися. Його дівчина попросили всіх піти, сказавши, що їй не потрібні проблеми. ОСОБА_28 і потерпілий вийшли з квартири, через 10 хвилин він виглянув у парадне та побачив, що вони обіймалися. Після чого він вийшов на вулицю та пішов до автомобіля, потім вибігли потерпілий та ОСОБА_28 . Він посадив ОСОБА_30 до автомобіля і вони поїхали, щоб не було конфлікту. Дівчата сказали, що потерпілий став до них чіплятись. Вказував, що він живе в достатку і тому вчиняти злочин йому не було необхідності. Також вважав, що технічний паспорт на автомобіль, що був знайдений під час обшуку, міг просто випасти з кишені куртки потерпілого.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_31 своєї причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд, дослідивши докази, зібрані по справі, вважає повністю доведеною винність обвинуваченого у вчиненні ним вказаних раніше дій, що підтверджується наступним.
Так, будучи допитаним в ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_15 суду показав, що 30.03.2017 року, після вечері в гостях у ОСОБА_32 з братом останнього, вони між 23-24 годиною на таксі приїхали в караоке в кафе «l'Kafa». Сидячи за барною стійкою на другому поверсі та дочекавшись приїзду свого товариша ОСОБА_33 він вжив 100 г коньяку. Через 1,5 години перебування у кафе він побачив, що між охоронниками та двома хлопцями, як подальшому з'ясувалось це були ОСОБА_21 та хлопець, який назвався ОСОБА_34 , виникла конфліктна ситуація. В подальшому ОСОБА_32 та його брат ОСОБА_35 , з якими він приїхав у кафе - поїхали, а до нього підійшов ОСОБА_33 із двома хлопцями та двома дівчатами, вони познайомились. Обвинувачений представився як ОСОБА_36 , а інший - як ОСОБА_34 . Протягом години, двох, він спілкувався із ОСОБА_33 та даною компанією на різні теми. ОСОБА_37 із ОСОБА_34 пили горілку, випили приблизно 700 г. Особисто він, за час проведений в «l'Kafa» випив 200 г коньяку. Через деякий час він набрав ОСОБА_33 , який сказав, що поїхав додому. Він сказав ОСОБА_37 , що його товариші поїхали додому, і що він також буде їхати, на що ОСОБА_37 запропонував підвезти його та вони вийшли з кафе. Близько 04 год. - 04 год. 20 хв. ОСОБА_37 сів за кермо автомобіля «БМВ», 3 серії, темно-синього кольору, на Дніпропетровській реєстрації, що його, Камінського, здивувало, так як останній весь вечір вживав алкогольні напої, він сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_34 із дівчатами сіли на заднє сидіння. Дорогою вони зупинились та на прохання ОСОБА_37 він сходив із ним до магазину, де обвинувачений купив дві пляшки коньяку та ще якийсь напій. Він запитав у нього для чого так багато алкоголю, на що ОСОБА_37 відповів, що нормально, і що зараз вони зайдуть до нього і вип'ють по 50 г. коньяку. Він погодився, тому що йому було не зручно відмовлятися, оскільки ОСОБА_37 сам запропонував підвезти його. До будинку по вул. Срібнокільська вони під'їхали десь о 04 год. 40 хв., піднялися до квартири, сіли на кухні, випивали коньяк і спілкувались. За той час, що він перебував в квартирі, він випив дві склянки коньяку, це приблизно 100 г. Через деякий час дівчата сказали, що вони хочуть спати і пішли до кімнати. За декілька перекурів, коли він з хлопцями повернувся на кухню, ОСОБА_37 сказав, що зараз все буде не так як він собі думав, сказав, що вони хочуть на ньому заробити грошей та запитав, що він може їм запропонувати, при цьому встав, відкрив кухонну тумбочку і дістав із неї кухонний ніж та сказав, щоб він дістав все, що у нього є, а ні, так вони його заріжуть і передав ніж ОСОБА_34 . ОСОБА_34 взяв у ОСОБА_37 ніж та став розмахувати перед ним, він сприйняв це як реальну загрозу для його життя, злякався та думав, що вони дійсно можуть його зарізати. Він став виконувати їх вимоги, дістав із карманів та віддав все, що у нього було при собі - мобільний телефон «iPhone 6», купюру номіналом 200 грн. та обручку. Після цього ОСОБА_37 вийшов в коридор, та забрав з його куртки водійське посвідчення, технічний паспорт на автомобіль марки «Hyundai Sonata» і зв'язку ключів від квартири. Потім ОСОБА_37 сказав ОСОБА_34 : «Налякай його!», і він відразу став наносити удари по обличчю. Від ударів у нього було розсічено губу, він упав на підлогу, із губи потекла кров, кров була і на одязі, і на підлозі. ОСОБА_37 побачивши це, сказав ОСОБА_34 , що потрібно змити кров. Після чого ОСОБА_34 приставивши ніж наказав встати та йти до ванної кімнати. У ванній кімнаті, ОСОБА_34 тримаючи у руках ніж наказав зняти одяг, стати під душ та змити кров. ОСОБА_37 в цей час знаходився в коридорі і через відкриті двері спостерігав за ними, потім сказав, що вони його вивезуть до лісу та вб'ють. Далі ОСОБА_37 сказав ОСОБА_34 , щоб той збирав його, потерпілого, а сам пішов. ОСОБА_34 вивів його із ванни у коридор та знову наніс йому удари по обличчю, він знову впав на підлогу. Далі ОСОБА_34 наказав взутися та одягнутися, після чого взяв якусь куртку та обмотав нею йому голову та під руки вивів його із квартири в під'їзд, де став водити по сходах то вверх, то вниз, намагаючись заплутати його, та в якийсь момент ОСОБА_34 відволікся, коли його покликали з квартири, та відпустив його руку, чим він скористався, зірвав із голови куртку та вибіг вниз по сходах з під'їзду. Він чув як ОСОБА_34 наздоганяв його. Він забіг на автомобільну стоянку, підбіг до охоронця, та сказав, що його пограбували і хотіли вбити, і попросив щоб той викликав поліцію.
ОСОБА_15 в судовому засіданні категорично вказував про те, що обвинуваченого він не оговорює і не має для цього будь яких підстав.
Суд вважає показання потерпілого достовірними, оскільки вони послідовні, логічні, конкретні, узгоджуються як між собою, так і з іншими зібраними по справі доказами, дослідженими судом, і які повністю спростовують доводи обвинуваченого, висунуті ним на свій захист.
Свідок ОСОБА_38 , допитаний в судовому засіданні, суду показав, що він чергував на парковці по АДРЕСА_5 . Близько 04 год. 30 хв. прибіг хлопець та почав ховатись за автомобіль. Він підійшов до хлопця та побачив, що він у шоковому стані, тремтів, його одяг була у крові, губа розсічена. Він намагався затягнути хлопця до будки охоронця, але хлопець відмовлявся, кажучи, що він боїться. Він, свідок, викликав поліцію, по приїзду потерпілий надав поліцейським пояснення про те, що його тримали у квартирі, напали. Також вказав, що декілька разів неподалік з ревом проїжджав автомобіль «БМВ».
Допитана за ініціативи сторони захисту свідок ОСОБА_39 у судовому засіданні повідомила, що потерпілий ОСОБА_15 на той час приходився її чоловіком, відносини були нормальні, із обвинуваченим ОСОБА_21 не знайома. Вказала, що чоловік завжди носив весільну каблучку на безіменному пальці. Того вечора, чоловік пішов зустрітися із друзями, вони були в кафе, потім він пішов у гості і там на нього здійснили напад, обікрали, побили, погрожували ножем. Про ці події їй відомо із слів Міши. Вона знала, що чоловік планував ввечері відпочити. Після повернення з роботи приблизно з 21 до 23 години вона не змогла йому додзвонитись. Він набрав її на наступний день, вранці з телефону поліцейського та розповів, що сталося. Побачила вона його уже після того як повернулася із роботи, чоловік був побитий, обличчя було зашите, очі налякані.
Згідно з даними витягу з реєстру досудових розслідувань за № 12017100020003534, 31.03.2017 року, приблизно о 04 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із невстановленою досудовим слідством особою, діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснили напад на ОСОБА_15 із застосуванням фізичного насильства, та під погрозою застосування предмета, схожого на ніж, заволоділи майном останнього (ЖЄО № 23128 від 31.03.2017 року). Відповідно до даного витягу, особою, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. п. 153).
Як вбачається з даних протоколу прийняття заяви ОСОБА_15 від 31.03.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення, 31.03.2017 року близько 04 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , двоє невідомих чоловіків та дві дівчини, під погрозою ножа, на квартирі відібрали мобільний телефон «iPhone 6», документи, ключі від квартири, обручку та 200 грн. (т. 1 а. п. 154). При цьому як вбачається з матеріалів справи в ході досудового розслідування потерпілим було уточнено, що дівчата знаходились в квартирі під час вчинення злочину, а розбійний напад було вчинено двома чоловіками. В подальшому в судовому засіданні потерпілий детально розповів про те, що злочин було вчинено ОСОБА_40 та ще одним хлопцем на ім'я ОСОБА_34 .
Відповідно до наданих потерпілим копій гарантійного талону та серійного номеру з коробки 01.04.2016 року було придбано мобільний телефон «Apple iPhone 6», вартіть якого складає 17030 грн. (т. 1 а.с. 155-157).
Як слідує з висновку судово-медичної експертизи № 798 від 31.03.2017 року, у ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наступні ушкодження, а саме: забійну рану на верхній губі справа з переходом на червону кайму та слизову оболонку, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Також у ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено синці в підочній ділянці зліва, в проекції правої носо-губної складки у середній третині, в підочній ділянці справа, на задній поверхні шиї справа у верхній третині, в проекції лівої грудної залози у нижнє-внутрішньому квадранті, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, в проекції крила здухвинної кістки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не були небезпечними для життя, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто 31.03.2017 року (т. 1 а. п. 162-165).
Відповідно до даних протоколу обшуку від 31.03.2017 року та ілюстрованої таблиці до нього, слідчим, за участю особи, в приміщенні якої проводився обшук, спеціаліста, в присутності двох понятих, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_41 , легалізований ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03.04.2017 року. Під час обшуку даної квартири, було виявлено та в подальшому, серед іншого, вилучено: з-під крісла білого кольору, що знаходиться в коридорі - д.н.з. « НОМЕР_2 »; із тумбочки білого кольору - газовий балончик «Терен-4»; із шухляди - 2 сім-карти мобільного оператора «Life»; із коробки, що знаходиться під тумбочкою - технічний паспорт на автомобіль «Hyundai Sonata», легковий седан, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_15 , регіон АДРЕСА_6 ; із дошки для прасування - взято змиви речовини бурого кольору; із попільнички, що знаходиться на балконі - 18 недопалків; із відра для сміття, що знаходиться поряд із входом до ванної кімнати - серветку зі слідами речовини бурого кольору; з ящика для білизни, розташованого у ванній кімнаті - два рушники зі слідами речовини бурого кольору; зі стільця, що стоїть поруч зі столом - змиви речовини бурого кольору, зроблені за допомогою ватної палички; із першого відділення кухонної стінки - 9 ножів (т. 1 а. п. 166-188).
Всупереч доводів сторони захисту у протоколі, чітко зазначений час початку та закінчення вказаної слідчої дії, вилучене в ході обшуку було належним чином упаковано, про що також вказано у протоколі, а сам протокол підписано слідчим понятими та учасниками обшуку без будь-яких зауважень. При цьому вказана слідча дія була проведена 31.03.2017 року, разом з тим 01 та 02 квітня 2017 року були вихідними днями, і тому направлення слідчим, за погодженням з прокурором, відповідного клопотання 03.04.2017 року, не свідчить про недотримання правил, встановлених положеннями ст. 233 КПК України, щодо невідкладного звернення до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. При цьому у мотивувальній частині як клопотання, так і в ухвалі слідчого судді, зазначено про проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_3 . Крім того, в протоколі також зазначено, що обшук проводився у квартирі АДРЕСА_7 . За наведених обставин суд вважає технічною опискою зазначення в резолютивній частині ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку, номер квартир АДРЕСА_8 . З урахуванням викладеного посилання сторони захисту на недопустимість вказаного доказу є безпідставними.
Як вбачається із протоколу пред'явлення речей для впізнання від 12.04.2017 року, слідчим потерпілому ОСОБА_15 у присутності понятих, пред'явлено 4 ножі для впізнання, при цьому потерпілий ОСОБА_15 в категоричній формі під № 3 впізнав ніж, під загрозою застосування якого, раніше невідомий йому чоловік, заволодів його майном, за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. п. 192-195). Твердження сторони захисту про недопустимість зазначеного доказу є надуманими, оскільки як вбачається з протоколу, слідчим було чітко ідентифіковано ножі, що були надані для впізнання, потерпілий вказав ознаки, за якими він впізнає ніж, яким йому погрожували, та він був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. З фототаблиці, долученої до протоколу, вбачається, що потерпілий вказує на ніж під № 3, розміщений зліва направо. Будь-яких зауважень від учасників вказаної слідчої дії, у тому числі про те, що потерпілому до надання для впізнання всіх чотирьох ножів було попередньо надано певний ніж - не надходило.
Як вбачається із протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12.04.2017 року, фототаблиці та довідки до нього, слідчим потерпілому ОСОБА_15 в присутності двох понятих для впізнання було надано 4 фотознімки, який серед пред'явлених йому фотознімків осіб, на фотознімку № 2 в категоричній формі впізнав ОСОБА_21 , як особу, яка вчинила відносно нього злочин. Вказану особу впізнав за ознаками у сукупності (т. 2 а. п. 30-33). Будь-яких порушень, які би вказували на недопустимість вказаного протоколу, як доказу в даному кримінальному провадженні, судом не встановлено. Так, проведення пред'явлення особи для впізнання регламентовано положеннями ст. 228 КПК України, при цьому будь-яких імперативних обов'язків щодо необхідності проведення вказаної слідчої дії саме шляхом пред'явлення особи вказана норма не містить. Також відповідно до імперативної вказівки ч. 7 ст. 223 КПК України дана слідча дія була проведена в присутності двох незаінтересованих осіб (понятих), а потерпілий вказав на індивідуальні ознаки, за якими він може впізнати та впізнав обвинуваченого. Крім того, з даних фототаблиці вбачається, що слідчим при проведенні вказаної процесуальної дії було дотримано вимоги ч. 7 ст. 228 КПК України щодо вимог до фотознімків особи, які надавались для впізнання.
Із даних висновку імунологічної експертизи № 228 від 22.06.2017 року та додатку до нього, вбачається, що кров гр. ОСОБА_15 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, тобто його організму властивий антиген Н. У змивах з кухні (об. № № 3, 4), наданих на дослідження, знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої виявлений антиген Н. Ця кров могла походити від потерпілого ОСОБА_15 . В плямах на рушнику в смугу (об. № 5) та на дитячому рушнику (об. № № 6-8), наданих на дослідження, знайдена кров, видова належність якої не встановлена в зв'язку з отриманням негативних результатів зі всіма преципітуючими сироватками, що є у відділенні лабораторії (т. 1 а. п. 209), при цьому зразки для експертизи в потерпілого ОСОБА_15 відібрано з дотриманням вимог КПК України (т. 1 а. п. 199). Твердження сторони захисту про те, що вказаний висновок отримано з використанням недопустимих доказів, були перевірені судом та свого підтвердження не знайшли. Так, речові докази, надані на експертизу, були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за місцем вчинення злочину. При цьому, в ухвалі слідчого судді, якою було надано дозвіл на проведення обшуку, міститься перелік індивідуальних та родових ознак відшукуваних речей, документів, іншого майна, у тому числі і змиви з гладильної дошки, кухні, 2 рушники. За наведених обставин підстав для звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до вказаних речей та документів, або про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, - не було. Також, всупереч тверджень сторони захисту, невідповідності упакування речових доказів, що були вилучені в ході обшуку, та наданих на дослідження, судом не виявлено. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. За наведених обставин зазначення на упакуванні речових доказів «ОМП» не свідчить про те, що на експертизу були доставлені якісь інші, вилучені не в ході проведеного за місцем події обшуку.
З даних протоколу огляду відеозапису від 22.05.2017 року, наданого ТОВ «Л'Кафа Груп», відповідно до якого, ст. слідчим ОСОБА_42 , за участю потерпілого ОСОБА_15 , проведено перегляд відеозапису з камер зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження ресторану «l'Kafa», що за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 8-В, зробленого в ніч з 30.03.2017 року на 31.03.2017 року, який міститься на двох лазерних компакт-дисках формату: DVD-R № CDR47G-GFMW05-0074F307, об'ємом 4,7 GB та DVD-R № PAP694UI222257174, об'ємом 4,7 GB, відеозапис з яких також було відтворено в ході судового розгляду, та з яких вбачається, що на 1-му диску наявні 3 папки з файлами під назвами «Вхід», «Хостес» та «1-й поверх», а на 2-му наявний 1 файл під назвою «Бар». Далі в ході перегляду вказаних відеозаписів встановлено, що 00 год. 32 хв. 05 сек. 31.03.2017 року, до ресторану «l'Kafa», що за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 8-В, заходять ОСОБА_15 та його товариші ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , о 00 год. 34 хв. 28 сек. вказані особи перебувають в приміщенні даного ресторану відразу при вході. О 00 год. 44 хв. 51 с. 31.03.2017 року, в залі вказаного ресторану з'являється ОСОБА_21 та особа, яка попередньо представилася « ОСОБА_34 », та який наносив потерпілому ОСОБА_15 удари. О 00 год. 45 хв. 03 с. 31.03.2017 року, вказані особи розраховуються за вхід до ресторану та о 01 год. 14 хв. 57 с. 31.03.2017 року піднімаються на другий поверх ресторану, де розташовані бар та караоке. О 01 год. 15 хв. 26 с. 31.03.2017 року, в залі вказаного ресторану з'являється ОСОБА_45 . О 01 год. 15 хв. 37 с. 31.03.2017 року знову з'являються ОСОБА_21 та невстановлена особа (Особа 1). О 01 год. 21 хв. 36 с. 31.03.2017 року з'являється ОСОБА_46 , яка перебувала у вказаному ресторані разом із ОСОБА_47 02 год. 39 хв. 52 с. 31.03.2017 року між ОСОБА_48 та охоронцем відбувається розмова, в подальшому ОСОБА_49 спілкується із працівниками кафе. О 01 год. 17 хв. 15 с. 31.03.2017 року за барною стійкою перебувають ОСОБА_15 та його товариші, а також ОСОБА_50 02 год. 43 хв. 47 с. 31.03.2017 року зображено як ОСОБА_51 спілкується із ОСОБА_21 та Особа 1. В період часу з 02 год. 44 хв. 10 с. до 02 год. 55 хв. 40 с. 31.03.2017 року зображено знайомство ОСОБА_15 із ОСОБА_21 та Особа 1, ОСОБА_48 та ОСОБА_52 . На відрізку відео з 02 год. 57 хв. 12 с. до 02 год. 57 хв. 15 с. 31.03.2017 року зафіксовано поцілунок між ОСОБА_48 та ОСОБА_21 . О 03 год. 32 хв. 42 с. 31.03.2017 року зафіксовано бесіду ОСОБА_15 із ОСОБА_48 (т. 1 а. п. 216-244).
Як вбачається з даних протоколу огляду відеозапису від 19.04.2017 року, проведеного слідчим, за участю потерпілого ОСОБА_15 , у приміщенні службового кабінету № 203 Дарницького УП ГУНП у м. Києві, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камери відеоспостереження, що розміщена на фасаді 5-го під'їзду будинку АДРЕСА_4 , що знаходиться на лазерному диску «СD-R» та даними вказаного диску, відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні та з якого вбачається, що камера відео нагляду фіксує події на вході до під'їзду № 5 біля будинку № 12 по вул. Срібнокільська. Під час перегляду відеозапису о 04:44 год. до під'їзду будинку під'їхав автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , із якого вийшло 5 осіб, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_53 , невідомий чоловік (Особа 1) та ОСОБА_52 . Після чого дані вказані особи заходять до під'їзду № 5. О 06:02 год. з будинку виходить ОСОБА_21 , одягнений у чорну куртку, світлі штани та світлу кепку на голові, після чого о 06:03 год. сідає до автомобіля марки «BMW». В подальшому автомобіль марки «BMW», під керуванням ОСОБА_21 о 06:13 год. розпочинає свій рух. О 06:13 год. із під'їзду вибігає ОСОБА_15 та швидко біжить, за ним вибігає Особа 1, обидва чоловіки одягнені у світлий одяг. О 06:13 год., зазначений автомобіль рухається слідом за ОСОБА_15 та Особа 1. Після виїзду автомобіля о 06:13 год., вказаний автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , о 06:15 повертається на попереднє місце паркування. Із зазначеного автомобіля виходять ОСОБА_21 та Особа 1. О 06:16 год. ОСОБА_21 та Особа 1, підходять до вхідних дверей під'їзду № 5, щось отримують та повертаються до автомобіля. О 06:17 вони сідають до вказаного автомобіля та о 06:29 год. їдуть із місця парковки (т. 2 а. п. 13-29).
Також, в ході проведення тимчасових доступів до речей і документів, проведених на підставі ухвал слідчих суддів Дарницького районного суду м. Києві, було вилучено інформацію на оптичних дисках щодо споживачів телекомунікаційних послуг - ОСОБА_21 , ОСОБА_41 , ОСОБА_54 та ОСОБА_15 , у тому числі з прив'язкою до місцевості та зазначенням абонентського номера щодо тривалості та типу з'єднання за період з 30.03.2017 року по час отримання ухвали оператором (т. 2 а. п. 49-61, 73-85);
Згідно з даними довідок-аналізу технічної інформації по факту розбійного нападу, включаючи трафік ОСОБА_21 та ОСОБА_15 та даних протоколів огляду вказаних документів, з яких вбачається, що абонентські телефони вказаних осіб на час вчинення злочину, а також після від'їзду ОСОБА_21 з місця вчинення злочину, знаходились у радіусі дії одних сот, у тому числі у м. Дніпропетровськ. При цьому 31.03.2017 року о 12 год. 08 хв. радіоелектронний засіб, що працював з сім-карткою, якою користувався потерпілий, був вимкнений за адресою базової станції у м. Дніпропетровськ, а в подальшому вказаний засіб з тим же ІМЕІ зафіксований з 16 год. 47 хв. 24.04.2017 року по 17 год. 59 хв. 14.07.2017 року у м. Дніпро з абонентською сім-карткою з номером НОМЕР_4 (т. 2 а. п. 63-69, 70-71, 87-93, 94-958, 98-108, 109-111).
Як вбачається з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) на проведення якої було надано дозвіл ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017 року, було встановлено, що радіоелектронний засіб працював з сім-карткою НОМЕР_5 в межах країни. Останнє місце знаходження на час дії ухвали - Дніпропетровська область, Новомосковський район. Встановити точне місце знаходження - не надалось можливим (т. 2 а.с. 113-116, т. 3 а.с. 22-25). При цьому згідно даних акту експертної комісії з питань таємниць Київського апеляційного суду, вказана ухвала, на відміну від клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, була розсекречена лише 24.03.2021 року, тобто на час завершення досудового розслідування сторона обвинувачення об'єктивно була позбавлена можливості надати вказаний процесуальний документ для ознайомлення стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України. При наданні вказаної ухвали до суду стороні захисту було надано можливість у судовому засіданні без обмежень у часі аргументувати підстави недопустимості таких доказів та обґрунтувати свою позицію щодо порушення вимог ст. 290 КПК України. Не відкриття процесуального документу, на підставі якого було санкціоновано проведення НСРД з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, не може тягнути за собою автоматичне визнання протоколу ОСОБА_55 недопустимим доказом. Враховуючи наведене суд вважає, що прокурором не було допущено порушення вимог ст. 290 КПК України.
Крім того, сукупність всіх обставин вчиненого та сам характер злочинних дій ОСОБА_21 та Особа 1, які діяли спільно та узгоджено, виконуючи кожний свою роль зокрема при висловленні погроз життю потерпілому, у тому числі шляхом демонстрації ножа та погроз вбити, а після скоєного разом з місця вчинення злочину зникли, достовірно свідчить про наявність попередньої змови на вчинення цього злочину.
Виходячи із сукупності наведених раніше доказів суд вважає, що показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_56 та ОСОБА_25 є такими, що не спростовують висновків суду про доведеність винності ОСОБА_57 в інкримінованому йому діянні виходячи з наступного.
Так, свідок ОСОБА_24 суду показала, що потерпілого до пригоди не знала , обвинувачений є її чоловіком. Зазначила, що ввечері напередодні події вона разом з обвинуваченим, який на той час був її хлопцем, його товаришем ОСОБА_34 та своєю подругою ОСОБА_58 відпочивали у ресторані « ОСОБА_26 », під час чого помірно вживали алкогольні напої. Коли вона з подругою підійшли на бар перекурити з ними познайомився ОСОБА_59 (потерпілий). У ОСОБА_34 - товариша ОСОБА_37 в цей час стався конфлікт із другом потерпілого, однак причина конфлікту їй невідома, так як вони танцювали. В подальшому вона, ОСОБА_58 , обвинувачений, його товариш та потерпілий спільно відпочивали на барі, замовили декілька рюмок випити, при цьому за випивку платив ОСОБА_60 , так як у решти вже не було грошей. Потім вони вирішили, що настав час їхати додому, оскільки уже було пізно і ОСОБА_61 було потрібно рано вставати. При цьому ОСОБА_59 вирішив, що поїде із ними. Коли вони їхали додому, потерпілий сам сів на переднє пасажирське сидіння, вона із ОСОБА_62 та ОСОБА_34 сіли ззаду, а ОСОБА_63 (обвинувачений) за кермо. По дорозі додому обвинувачений та потерпілий вийшли до магазину. Приїхавши додому, піднялись до квартири, роздяглися і пішли на кухню. Вона, обвинувачений та ОСОБА_58 вже алкоголь не вживали, пили тільки потерпілий із ОСОБА_34 , на двох вони випили пляшку коньяку. Коли вони тільки приїхали потерпілий поклав на вікно презервативи. Потім обвинувачений та ОСОБА_34 пішли курити на балкон. В цей час потерпілий став висловлюватися нецензурними словами та підбивати до неї клинці. Вона дала йому відсіч, на що він не звернув уваги. ОСОБА_64 також зробила йому зауваження, однак він теж на це не звернув уваги, ще й відповів їй у грубій формі. Потім він просто схопив її за руку, ОСОБА_65 вибігла на балкон і гукнула хлопців. Так як ОСОБА_34 стояв поруч із дверима, він першим увійшов до кімнати та вдарив потерпілого в обличчя один раз. У нього наче розсіклася губа, на обличчі була кров. Потім ОСОБА_61 (обвинувачений) запропонував потерпілому піти вмитися, дав йому рушник. Вони зайшли у ванну, потерпілий зняв светр, щоб не вимазати його кров'ю, після чого вмився. У неї розпочалася істерика та вона сказала хлопцям, щоб ті викинули потерпілого із квартири, і що їй такі люди в квартирі не потрібні. Після чого ОСОБА_34 вивів його із квартири. Обвинувачений залишався вдома, вони прибрали, випили кави. Потім ОСОБА_63 зібрався, скільки пройшло часу сказати не може, так як не пам'ятає, і вона пішла проводжати його. Коли вони виходили із квартири, потерпілий із ОСОБА_34 стояли на сходовій площадці, обіймалися. Рома спустився вниз, вона замкнула двері, після чого вони з ОСОБА_62 пішли на балкон, покурили і лягли спати. Трохи пізніше повернувся ОСОБА_63 , він забув гроші вдома, вона винесла їх йому. Рома був сам, більше ніде, нікого не було. Потім, вона лягла спати. Десь о 10 годині прийшли працівники поліції, стали штурмувати квартиру, від чого вона прокинулася. До квартири увійшов зам. начальника Дарницького УП у м. Києві ОСОБА_66 , який став розповідати про те, що тут було скоєно тяжкий злочин, майже вбивство, на що вона сказала йому, що він може пройти до квартири і оглянути обстановку. Він глянув навкруги, тому що у неї великий хол, із якого все чудово проглядається. На всяк випадок вона взяла у нього номер телефону та вони із ОСОБА_62 пішли до знайомих. Пізніше вона набрала його та сказала, що хоче написати заяву про спробу зґвалтування і запитала куди їй необхідно під'їхати, на що він сказав, що дану заяву вона може написати по місцю пригоди, і що він відправить до неї оперативних працівників. Прийшовши додому десь близько 15 години, із третього поверху, так як вона живе на другому, спустилися два хлопці в цивільному, які представилися працівниками поліції. Вона була із собакою. Коли увійшла до квартири, то зрозуміла, що починає втрачати свідомість, у квартиру, через двірне віконечко було напущено газу, вона вибігла в під'їзд, в під'їзді була велика маса людей, хто в цивільному, хто по формі, вони стали погрожувати їй, забирати її речі. Єдине, що на той час вона встигла зробити, це подзвонити в 102 і сказати, що тут відбувається якесь беззаконня. В результаті на її виклик ніхто не приїхав. У квартиру з вулиці зайшло двоє понятих, чоловік 10 працівників поліції. У неї забрали все, телефони, документи. Стали дзвонити власниці квартири, у якої вона знімала її, розповідали їй, що тут відбуваються жахливі речі. При обшуку, під комодом на коробці, що стоїть у холі в квартирі, було знайдено тех. паспорт, який наче належить потерпілому, вона пояснила, що це логічно, що потерпілий був у квартирі, і що всі, хто приходить до неї, спочатку присідає на комоді, роззувається, після чого проходить до квартири, тому не виключає, що коли потерпілий роздягався тех. паспорт випав, а він цього просто не помітив. Після обшуку її було затримано, хоча жодних документів про затримання не було, а квартиру було опечатано. В поліції, нічого не пояснюючи її протримали добу, відпустили на наступний день, коли приїхав захисник. Коли вона повернулася додому, виявила зникнення золотих ланцюжка та хрестика. Вона запитувала, що з приводу її заяви, однак її слова було проігноровано, вона поїхала до лікарні, щоб зафіксувати синці на руках, які їй залишив потерпілий.
Свідок ОСОБА_25 , будучи допитаною в судовому засіданні, суду показала, що із обвинуваченим знайома, відносини дружні, потерпілого до пригоди не знала. Того дня, вона зустрілася із ОСОБА_67 ( ОСОБА_49 ( ОСОБА_37 ), та ОСОБА_68 . Також був друг Роми - ОСОБА_34 . Вони поїхали в караоке, в «l'Kafa», там сиділи, відпочивали. Потім, вони із ОСОБА_67 пішли на бар покурити, так як курити можна тільки на барі. На барі до них підійшов молодий чоловік (потерпілий), вони попросили у нього запальничку. Потерпілий був із другом, який був дуже п'яним. Пізніше, вони із ОСОБА_67 спустилися вниз, друг потерпілого спав на диванчику, а потім десь зник. Потерпілий залишився разом із ними відпочивати. Вони продовжили випивати на барі, за все розраховувався ОСОБА_63 (обвинувачений). Коли зібралися їхати додому, потерпілий зібрався із ними та сів до автомобіля на переднє пасажирське сидіння. Дорогою вони зупинилися біля магазину. Приїхавши додому ОСОБА_69 знайомий - ОСОБА_34 та потерпіли пили, а вони просто сиділи із ними за столом. Потім ОСОБА_34 , разом із ОСОБА_70 вийшли на балкон покурити, а вони із ОСОБА_67 та потерпілим залишилися в кімнаті. Потерпілий в зовсім не коректній формі став приставати до ОСОБА_71 , на що вона зробила йому зауваження, натомість він сказав останній закрити рот. Після чого потерпілий смикнув ОСОБА_72 чи то за ногу, чи то за руку, точно сказати не може, так як не пам'ятає. Вона вийшла на балкон, ОСОБА_69 знайомий стояв першим, в результаті чого до кімнати він зайшов першим. Знайомий вдарив потерпілого по обличчю, якщо вона не помиляється у нього була розбита губа. Рома коли це побачив, то запропонував йому піти вмитися, дав йому рушник. Потерпілий сам зняв із себе светр, щоб не забруднити його кров'ю. Маша на емоціях попросила потерпілого, щоб той пішов. ОСОБА_34 вивів потерпілого у під'їзд, ОСОБА_63 в цей час збирався на роботу. Коли вони проводили ОСОБА_73 , ОСОБА_34 із потерпілим стояли і обіймалися. Потім вони із ОСОБА_67 зайшли до квартири та вийшли на балкон покурити. В цей момент ОСОБА_72 набрав ОСОБА_63 , і сказав, що він забув чи то документи, чи то гроші та попросив, щоб ОСОБА_74 їх винесла йому. Вони винесли, а повернувшись лягли спати. Після цього подзвонили в двері, чоловік представився зам. начальника Дарницького УП м. Києва та сказав, що по його інформації в квартирі стався тяжкий злочин, на що вони запросили його до квартири, щоб він переконався, що в квартирі все добре.
Разом з тим суд вважає показання вказаних свідків в частині про не вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_21 такими, що спростовуються сукупністю викладених раніше доказів.
Так, твердження вказаних свідків, на відміну від показань потерпілого, не узгоджуються з наведеними вище даними судово-медичної експертизи щодо характеру та локалізації тілесних ушкоджень, а також суперечать даним відеозапису з камер відеоспостереження з під'їзду будинку, зокрема щодо дій обвинуваченого та Особи 1 після того, як з під'їзду вибіг потерпілий, та не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_38 , який є вочевидь незацікавленою особою, оскільки ні з потерпілим, ні з обвинуваченим будь-які відносини не підтримує.
Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_41 є дружиною ОСОБА_21 , та враховуючи близькі дружні стосунки між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , суд оцінює показання вказаних свідків в частині відсутності події злочину як такі, що дані з метою допомогти уникнути обвинуваченому відповідальності.
Відомостей про те, що обвинуваченим або свідками під час досудового слідства подавались будь-які скарги на незаконність дій працівників поліції чи заяви про вчинення кримінальних правопорушень останніми, до суду не подано.
Також, в судовому засідання достовірно встановлено, не заперечувалась стороною захисту, підтверджено свідками ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також даними відеозапису з приміщення «l'Kafa»,що в ніч з 30 на 31 березня 2017 року обвинувачений вживав алкогольні напої. З урахуванням наведеного суд вважає доведеним, що злочин ОСОБА_21 вчиненого в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, з огляду на що, не проведення освідування особи на стан алкогольного сп'яніння не є процесуальною перешкодою до визначення ознак стану алкогольного сп'яніння як обставини, що обтяжує покарання, у разі встановлення цієї обставини за результатами оцінки всієї сукупності доказів щодо встановлення такого стану.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 84, ст. 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до положень ст. ст. 86, 87 КПК України якщо доказ отриманий не у порядку, встановленому цим Кодексом, або внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини - визнається недопустимим.
Стороною обвинувачення, в обґрунтування доведеності висунутого обвинувачення надані наступні докази, досліджені судом, а саме: протокол огляду сторінки від 19.04.2017 року, згідно якого слідчим, за участю потерпілого ОСОБА_15 , у приміщенні службового кабінету № 203 Дарницького УП ГУНП у м. Києві, проведено огляд сторінки Інтернет-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » користувача « ОСОБА_75 » (т. 2 а. п. 40-47). Разом з тим дані вказаного протоколу огляду інтернет-ресурсу не підтверджують обставини, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні. Крім того, загальновідомим є факт заборони доступу до соціальних мереж, в тому числі «Контакт» і за таких обставин огляд вказаного інтернет-ресурсу, за відсутності даних про умови такого перегляду, не може бути визнаний допустимим доказом. Крім того у вказаному протоколі міститься опис сторінки з роздруківкою інтернет-сторінок (скрін-шот), проте будь-яких даних про залучення слідчим спеціаліста при виготовленні копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, як про це вказано в ч. 4 ст. 99 КПК України, вказаний протокол не містить.
Крім того, згідно даних протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12.04.2017 року, фототаблиці та довідки до нього, слідчим потерпілому ОСОБА_15 в присутності двох понятих для впізнання було надано 4 фотознімки, який серед пред'явлених йому фотознімків осіб, на фотознімку № 1 впізнав дівчину, яка була присутня в квартирі під час скоєння злочину. Разом з тим, будь-яких даних про те, кого саме зображено на фотокартках, на яких свідки та потерпілий впізнали певну особу, вказаний протокол не містить (т. 2 а. п. 37-39). При цьому суд вважає вказаний доказ неналежним у даному кримінальному провадженні, оскільки він жодним чином не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91 КПК України, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Проте, приймаючи до уваги сукупність інших, наведених у вироці доказів, визнання неналежним та недопустимим зазначених доказів відповідно, само по собі не впливає на висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненому.
Та обставина, що по справі не розшукано співучасника даного злочину, не свідчить про наявність підстав для виправдання ОСОБА_21 .
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при проведенні досудового розслідування судом не встановлено.
Викладені докази, які були ретельно досліджені судом, повністю спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_21 не причетний до розбійного нападу на ОСОБА_15 за попередньою змовою групою осіб, і оцінюється судом як обрана позиція захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.
З огляду на викладене, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до безсумнівного висновку про доведеність винності ОСОБА_21 у вчиненні нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України.
Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, ступінь суспільної небезпеки, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння.
Судом також враховуються дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, позитивно характеризується з місця роботи, на спеціальних обліках не перебуває, його молодий вік, сімейний стан, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, не погашених чи не знятих судимостей не має.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та суспільну небезпеку скоєного, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, дані про особу обвинуваченого, його власну оцінку подій, наявність обставини, що обтяжують покарання, суд вважає, що ОСОБА_21 представляє собою підвищену небезпеку для суспільства, і тому приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства, та призначає покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, передбачених санкцією частини статті, вважаючи вказане покарання необхідним та достатнім.
З урахуванням відсутності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які є передумовою для застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України, підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та можливості виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання,судом не вбачається.
Оскільки ОСОБА_21 вчинив злочин з корисливих мотивів до нього повинно бути застосоване і додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою суд не вбачає, оскільки ОСОБА_21 від суду не ухилявся та належним чином виконував свої процесуальні обов'язки.
Крім того, відповідно до закону від 18 травня 2017 року за № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено в новій редакції, згідно якої передбачено зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Разом з тим, згідно редакції вказаної частини статті, яка діяла на момент вчинення злочинів, строк попереднього ув'язнення зараховувався у строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому у строк попереднього ув'язнення включається час затримання особи без ухвали слідчого судді.
Враховуючи положення ст. 5 КК України, згідно яких закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, суд вважає, що в строк відбування покарання необхідно зарахувати час попереднього ув'язнення (затримання) за правилами, що діяли до 21 червня 2017 року.
У зв'язку з поданням потерпілим цивільного позову після початку судового розгляду, судом було роз'яснено право звернутись з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_21 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна, крім житла.
Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_21 в порядку виконання вироку суду.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_21 термін попереднього ув'язнення з 16.04.2017 до 18.04.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання - залишити без зміни.
Речові докази по справі, а саме:
- кухонний ніж «Tescoma», змиви з плям речовини бурого кольору з кухні, змиви з плям речовини бурого кольору з поверхні гладильної дошки, рушник в смужку, рушник дитячий, зразки крові та слини ОСОБА_76 , які передано до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві (квитанція № 0001111) - знищити;
- CD-R диск № 3134МС171LH20150В1, DVD-R диск № 130109-S2, CD-R диск № RFD80М-80991, DVD-R диск № Z450106092229, CD-R диск № RFD80М-81043, DVD-R диск № 0852506160911, DVD-R диск № CMDR47G-CFMW05-0074F307, DVD-R диск № PAP694UI222257174 - залишити зберігати при матеріалах даного кримінального провадження;
- техпаспорт на автомобіль «Hyundai sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_76 - залишити у власності останнього.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя