ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7805/22
провадження № 2/753/5533/22
"14" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Херенкової К.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2022 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя та обов'язки, різними інтересами, відсутністю почуття кохання та поваги один до одного, сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, а тому подальше примирення та збереження шлюбу є неможливим.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2022 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 1 вересня 2022 року відкрито провадження у справі №753/7805/22, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено розгляд справи на 14 жовтня 2022 року.
У судове засідання сторони не з'явилися, до початку розгляду справи позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, відповідач у поданій до суду заяві також просив розглядати справу за його відсутності та заявив про визнання позовних вимог.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Згідно з ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Як передбачено п. 7 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з статтею 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 березня 1993 року, яка набрала чинності для України 14 квітня 1995 року, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Судом встановлено, що 10 вересня 2014 року палацом одруження №4 Управління ЗАЦС Москви, актовий запис № 4672, було зареєстровано шлюб між громадянином росії ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_3 , на підтвердження чого позивачем надано копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 вересня 2014 року.
За час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як свідчить витяг з Єдиного державного демографічного реєстру та копія паспорта, станом на дату розгляду справи ОСОБА_2 є громадянином України.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Як передбачено частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини другої статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам спільної дитини, що мають істотне значення.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між сторонами та ведення спільного господарства припинені і на цей час шлюб існує лише формально, а тому перебування у шлюбі суперечить інтересам сторін.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною четвертою цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що відповідач підтримав позовні вимоги про розірвання шлюбу і судом не встановлено, що таке визнання суперечить закону і порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У позовній заяві позивач заявила про вимогу після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_5 .
Враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, суд вважає за необхідне залишити позивачу прізвище - ОСОБА_5 .
Як визначено частиною першою статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачеві підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 496,20 грн.
Керуючись статтями12-13, 76-81, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10 вересня 2014 року палацом одруження №4 Управління ЗАЦС Москви, актовий запис № 4672.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп., сплачений квитанцією № 0.0.2152107552.1 від 07.06.2022.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 8 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Якусик