ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/15628/21
провадження № 2/753/6453/22
"15" листопада 2022 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини за місцем перебування батька, зобов'язання вчинити дії,
28.09.2021 до Дарницького районного суду міста Києва за підсудністю з Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання, відповідно до позову, за адресою АДРЕСА_2 ), у якій позивач просить суд:
1) визнати місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання її батька ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 ;
2) зобов'язати ОСОБА_2 зняти з реєстрації ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання місцем проживання ОСОБА_3 місце проживання її батька ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , а також зобов'язання ОСОБА_2 зняти з реєстрації ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 не є способами захисту, передбаченими законом.
Так, ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (стаття 161 Сімейного кодексу України).
Таким чином, визначення місця проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батька та матері дитини, а у разі наявності між ними спору - органом опіки та піклування або судом.
Суддя роз'яснює позивачу, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окрім того, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позові позивач вказує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , проте зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відсутнє.
Варто також звернути увагу позивача на те, що по тексту позову та у прохальній частині ним зазначено по-батькові « ОСОБА_5 », « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 », що не співпадає із іменем відповідача у справі.
До того ж, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що порушує пункти 7,8 та 9 частини 3 статті 175 ЦПК України.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звертаючись до суду з даною позовною заявою, у якій зазначає дві вимоги немайнового характеру, додає до позову квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн.
При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються спеціальним законом 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 якого у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору за дві вимоги немайнового характеру, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», складає 1 816 грн.
Отже, позивачу слід доплатити 908 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали позовну заяву в новій редакції, її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також квитанцію про сплату судового збору відповідно до кількості позовних вимог, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини за місцем перебування батька - залишити без руху та надати позивачу строк - 5 днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі їх не усунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Заставенко