29 липня 2010 р. № 7/78-1477
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддівДанилової Т.Б.,
Ходаківської І.П. (доповідач),
розглянувши
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
на рішення від 29.10.2009 господарського суду Тернопільської області, постанову від 30.03.2010 Львівського апеляційного господарського суду
у справі№7/78-1477 господарського суду Тернопільської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
до
про
за зустрічним позовом
доТернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
Визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.06.2009 №29 у справі №350-АУ
Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"
проСтягнення 12 000грн. штрафу
За участю представників сторін:
Від позивача- Грохольська Н.П. (дов. №183/2010 від 26.04.10)
Від відповідача- Чорномаз Н.Є. (дов. №01-343 від 04.02.10)
рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.10.2009 (суддя Стадник М.С.) відмовлено в задоволенні первісного позову ВАТ Страхова компанія "Універсальна" до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 29 від 12.06.2009 у справі № 350-АУ, задоволено зустрічний позов Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.10 у складі: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Марко Р.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8 від 24.02.2009 розпочато розгляд справи № 350-АУ у зв'язку з наявністю в діях групи суб'єктів господарювання - ВАТ Страхова компанія "Універсальна" в особі Тернопільської філії, Тернопільського обласного перинатального центру "Мати і дитина", Тернопільського обласного комунального наркологічного диспансеру та Тернопільської міської комунальної лікарні № 2, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій щодо встановлення умов реалізації товару.
За результатами розгляду справи № 350-АУ прийнято рішення № 29 від 12.06.2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким визнано, що ВАТ Страхова компанія "Універсальна" в особі Тернопільської філії, Тернопільський обласний перинатальний центр "Мати і дитина", Тернопільський обласний комунальний наркологічний диспансер та Тернопільська міська комунальна лікарня № 2 допустили своїми діями порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме п. 1 ст. 50 та п.1 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення умов реалізації послуг.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до вказаних суб'єктів господарювання застосовано штрафні санкції, в тому числі на ВАТ Страхова компанія "Універсальна" в особі Тернопільської філії накладено штраф в розмірі 12 000 грн.
Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції встановлені ст. 50 Закону України, згідно п. 1 якої одним із таких порушень є антиконкурентні узгоджені дії.
Антиконкурентними узгодженими діями, відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 2 ст. 6 вказаного Закону, є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст. 6 Закону).
Згідно ст. 5 цього ж Закону, узгодженими діями є, зокрема, укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Згідно ст. 5, п. 1 ст. 6 вищевказаного Закону, для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту такого узгодження шляхом укладення відповідної угоди, не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків, і тому таке порушення може бути встановлене за результатами аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який з'ясовує і доводить обставини, які свідчать про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовують наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.
Територіальні відділення, як органи контролю за дотриманням суб'єктами господарювання антимонопольного законодавства на регіональному рівні, встановлюють антиконкурентні узгоджені дії в процесі розгляду справ, які ведуться в порядку передбаченому Правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 169-р від 29.06.1998.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п.п. 12, 23 Правил, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити: наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення та які фіксуються у протоколі, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів та проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін. Зокрема у справах про антиконкурентні узгоджені дії можуть проводитися такі дії як дослідження регіонального або загальнодержавного ринку та одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень.
Порядок проведення аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках встановлено Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.
Вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій є окремим складом порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають такі суб'єкти чи один із них монопольне становище на ринку.
Як встановлено господарськими судами відповідно до матеріалів справи № 350-АУ, територіальним відділенням проведено дослідження ринку послуг по добровільному медичному страхуванню громадян за результатами аналізу інформації отриманої з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, органів влади, учасників ринку (медичні заклади), яка свідчать про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання, а саме ВАТ Страхової компанії "Універсальна" в особі Тернопільської філії з Тернопільським обласним перинатальним центром "Мати і дитина". Тернопільським обласним комунальним наркологічним диспансером та Тернопільською міською комунальною лікарнею № 2, шляхом укладення договорів про сумісну діяльність по страховому захисту медико-соціальних інтересів громадян, які призвели до обмеження громадян у виборі страхових програм та страхових компаній, що підтверджується наступними доказами:
/
- в Тернопільській області на ринку добровільного страхування медичних витрат діє понад 20 страхових компаній, які мають статус юридичної особи і ліцензію держави на право здійснювати медичне страхування (за даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.06.2009);
- в 2007 р. до медичних закладів міста Тернополя за отриманням медичної допомоги звернулося 6 168 добровільно застрахованих громадян, з яких 6 090 осіб є клієнтами ВАТ Страхова компанія "Універсальна" в особі Тернопільської філії, а в 2008 - 6 133, з яких 6 037 осіб є клієнтами цієї страхової компанії, що у відсотковому співвідношенні до інших учасників ринку, становить у 2007 - 98, 7 % та у 2008 - 98, 4 % (за даними аналізу територіального відділення на підставі даних учасників ринку послуг);
- антиконкурентні узгоджені дії підтверджуються договорами про сумісну діяльність по страховому захисту медично-соціальних інтересів громадян, укладених між Тернопільською філією ВАТ Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та медичними закладами (установа), а саме: 03.03.2003 укладено договір № 000005 з Тернопільським обласним наркологічним диспансером; 03.03.2003 - договір № 000006 з Тернопільською міською комунальною лікарнею № 2; 24.12.2007 - договір № 000197 з Тернопільським обласним перинатальним центром "Мати і дитина", предметом яких є взаємне співробітництво в галузі медичного страхування з метою забезпечення клієнтів страховика своєчасною медичною допомогою та залучення установою додаткових коштів на матеріально-технічний розвиток для поширення можливості надання допомоги мало захищеним верствам населення.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком, загальні умови і порядок здійснення якого визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Як зазначено судами, відповідно до затверджених страховою компанією Правил добровільного страхування медичних витрат, затверджених 27.12.2006, передбачено порядок укладення договорів страхування на випадок настання одного або декількох страхових випадків, якому передує заява страховика на укладення договору та оцінка страховиком ступеня ризику.
Судами встановлено, що між страховиком та страхувальником (особи які отримували медичну допомогу в медичних установах) укладалися договори на добровільне страхування медичних витрат по страхових випадках: витрати на медикаментозне забезпечення страхувальника під час амбулаторно-поліклінічного лікування (діагностичне обстеження, проведення малих хірургічних операцій, лікування в денному стаціонарі), стаціонарного лікування, при плановій та ургентній оперативній допомозі та витрати на перебування застрахованої особи в палатах підвищеної комфортності під час проходження курсу стаціонарного лікування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори страхування укладалися з страховиками безпосередньо при звернені громадян до медичних закладів за медичною допомогою, тобто страховий випадок передував укладенню договору страхування і дана обставина не обґрунтована позивачем чинним законодавством; договори добровільного страхування укладалися страховиком у приміщеннях відділень наркодиспансеру та перинатального центру, а в лікарні № 2 такі договори від імені страховика укладалися її працівниками, що обмежило страхувальника, як сторони договору, у вільному виборі контрагента, враховуючи, що медичні установи з іншими страховими компаніями договорів про сумісну діяльність не укладали; відповідно до п. 3.3, 5.1, 6.1 договорів добровільного страхування визначено дію договору в межах конкретної медичної установи, що не відповідає нормам законодавства, що регулює порядок добровільного страхування та обмежує право застрахованої особи отримати страхове відшкодування незалежно від медичного закладу в якому стався страховий випадок; не спростовано погодженість між учасниками договорів про сумісну діяльність дій по визначенню розміру страхових платежів та страхових сум, які встановлювалися на підставі розрахунків медичних установ щодо медикаментозних витрат по видах страхування (страхових випадках), які враховувалися Страховиком в розрахунках страхових платежів по договорах добровільного страхування, що і не заперечується страховою компанією.
З урахуванням наведеного, судами встановлено факт доведення територіальним відділенням антиконкурентних узгоджених дій між ВАТ Страховою компанією "Універсальна" в особі Тернопільської філії, Тернопільським обласним перинатальним центром "Мати і дитина", Тернопільським обласним наркологічним диспансером та Тернопільською міською комунальною лікарнею № 2 і встановлено їх вплив на наявність недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку послуг по добровільному медичному страхуванню громадян, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій відповідно до ст. 5, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак суди обґрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні первісного позову.
Що стосується зустрічного позову, колегія суддів відзначає наступне.
За вчинення правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції накладається штраф, передбачений ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в розмірі до 10 % доходу суб'єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року в якому накладався штраф, а у випадку неподання інформації на вимогу територіального відділення про розмір доходу, накладається штраф у розмірі до 20 неоподаткований мінімумів доходів громадян;
Рішенням Адміністративної колегії № 29 від 12.06.2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визнано дії ВАТ Страхової компанії "Універсальна" в особі Тернопільської філії та Тернопільського обласного перинатального центру "Мати і дитина", Тернопільського обласного комунального наркологічного диспансеру, Тернопільської міської комунальної лікарні № 2, які полягають в укладені договорів про сумісну діяльність по страховому захисту медико-соціальних інтересів громадян та добровільному страхуванню медичних витрат громадян, що звернулися за медичною допомогою в приміщенні вказаних медичних закладів, такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, а саме п. 1 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення умов реалізації послуг.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ВАТ Страхову компанію "Універсальна" в особі Тернопільської філії накладено штраф в розмірі 12 000 грн.
Згідно ч. З ст. 56 вказаного Закону, особа, на яку рішенням накладено штраф, зобов'язана сплатити його у 2-місячний строк з дня його одержання.
З урахуванням наведеного, задоволення зустрічного позову є правомірним.
Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення.
Рішення від 29.10.2009 господарського суду Тернопільської області, постанову від 30.03.2010 Львівського апеляційного господарського суду у справі
№7/78-1477 господарського суду Тернопільської області залишити в силі.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 25.06.10 в частині зупинення виконання рішення господарського суду Тернопільської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду визнати такою, що втратила чинність.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Т.Данилова
І.Ходаківська