31 березня 2010 р. № 02/1304
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском"
на рішення
від
та на постанову
відгосподарського суду Черкаської області
07.08.2009
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
17.11.2009
у справі№ 02/1304
за позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення "ОТП Банк" в м. Черкаси
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фокском"
третя особа
проОСОБА_4
звернення стягнення 466 375, 90 грн. на предмет іпотеки
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаАмелін А.О.;
- відповідача
- третьої особиповідомлений, але не з'явився;
повідомлений, але не з'явився.
07.05.2009 Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі регіонального відділення "ОТП Банк" в м. Черкаси (далі - позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском" (далі -відповідач) за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про звернення стягнення 476 807,41 грн. на предмет іпотеки (з урахуванням заяви про уточнення до заяви про збільшення розміру позовних вимог -т. 1 а.с. 80-82).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.08.2009 у справі № 02/1304 позовні вимоги задоволено частково. За рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском" на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення "ОТП Банк" в м. Черкаси борг по кредиту в сумі 426 720 грн. 82 коп., 44 295 грн. 19 коп. боргу за відсотками, 306 грн. 07 коп. пені, 4 713 грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита, 308 грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: будівлю складу (літ. З-І), загальною площею 453,3 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Громова, буд. 146/19, м. Черкаси, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фокском"; надано Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" в особі регіонального відділення "ОТП Банк" в м. Черкаси право продажу предмета іпотеки -будівлі складу (літ. З-І) загальною площею 453,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Громова, буд. 146/19, м. Черкаси, з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням позивачу всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату тощо), необхідних для здійснення такого продажу, на підставі оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від 17.11.2009 у справі № 02/1304 рішення господарського суду Черкаської області від 07.08.2009 року у справі № 02/1304 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями суддів попередніх судових інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокском" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 07.08.2009 та постанову Київського міжобласного господарського суду від 17.11.2009 у справі № 02/1304, направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи:
- 18.12.2007 між Публічним акціонерним товариством “ОТП Банк” в особі керуючого відділенням “Університетське” філії Банку в м. Черкаси Ткаченко Г.В. та бухгалтера-експерта відділення Чміль О.Г., які діють спільно на підставі Статуту Банку та нотаріально посвідчених довіреностей (Банк за договором, позивач у справі) та громадянином України ОСОБА_4 (позичальник за договором, третя особа у справі) укладено кредитний договір № СМ-SMEF01/005/2007, відповідно до якого позивач зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 60 000 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, належним чином використати і повернути Банку суму отриманого кредиту відповідно до підписаного сторонами графіка, але не пізніше 18.12.2017 року, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у порядку і на умовах, визначених цим договором;
- 18.12.2008 між Публічним акціонерним товариством “ОТП Банк” (іпотекодержатель за договором) в особі керуючого відділенням “Університетське” філії Банку в м. Черкаси Ткаченко Г.В. та бухгалтера-експерта відділення Чміль О.Г. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фокском" (іпотекодавець) в особі директора Скорикова О.І. укладено договір іпотеки № РМ-SMEF01/005/2007, за умовами якого відповідач надав позивачу в іпотеку нерухоме майно -будівлю складу (літ. З-І), загальною площею 453,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Громова, буд. 146/19 в м. Черкаси та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фокском";
- договір іпотеки № РМ-SMEF01/005/2007 забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником (позичальником ОСОБА_4) всіх його платіжних зобов'язань за кредитним договором №СМ-SMEF01/005/2007 від 18.12.2007 у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії, а саме: повернення кредиту та сплату процентів в установлених сумах та строки з усіма передбаченими договором змінами, сплату пені за прострочення повернення кредиту, процентів, штрафів, відшкодування збитків, витрат та будь-яких інших штрафів, комісій, викликаних порушенням кредитного договору;
- відповідно до пункту 6.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги позивача негайно після виникнення будь-якої із вказаних обставин (іпотечні випадки), в тому числі у разі несплати Боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі;
- надання кредитних коштів ОСОБА_4 в розмірі 60 000 дол. США підтверджується валютним меморіальним ордером № 2 від 18.12.2007 (т.1 а.с. 21);
- відповідно до Графіка повернення кредиту та сплати процентів, що є Додатком №1 до кредитного договору, позичальник зобов'язався сплачувати щомісяця, у визначені в графіку дати, по 500 доларів США та сплачувати вказані у графіку суми процентів за користування кредитом;
- ОСОБА_4 частково погасив кредит за період з січня по липень 2008 та жовтень 2008 року, позичальником сплачено кошти в розмірі 3790,48 дол. США;
- ОСОБА_4 прострочив повернення кредиту у серпні, вересні 2008 та в листопаді 2008 року, а також прострочив з січня 2008 року виконання зобов'язань по сплаті процентів за кредитним договором;
- частиною 2 п. 1.9.1. кредитного договору передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів;
- 27.11.2008 на адресу ОСОБА_4 та ТОВ “Фокском” позивачем надіслано вимогу № Р00-01-12/3368 про погашення заборгованості протягом 30 днів з моменту направлення даного повідомлення, інакше будуть вжиті заходи щодо солідарного стягнення боргу в судовому порядку;
- враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився апеляційний господарський суд, про обґрунтованість і законність вимог позивача про стягнення боргу третьої особи (позичальника) по кредиту в сумі 426 720,82 грн., боргу по процентах в сумі 44295,19 грн., 306,07 грн. пені. за рахунок переданого відповідачем в іпотеку майна відповідно до договору іпотеки
Вищий господарський суд України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, ОСОБА_4 прострочив виконання зобов'язання щодо повернення частини кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в установлені кредитним договором строки; частиною 2 п. 1.9.1. кредитного договору передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів; 27.11.2008 на адресу ОСОБА_4 та ТОВ “Фокском” позивачем надіслано вимогу № Р00-01-12/3368 про погашення заборгованості протягом 30 днів з моменту направлення даного повідомлення; заборгованість позичальником не була погашена.
За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із правовою позицією попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегією суддів касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження розрахунку заборгованості позичальника, оскільки позивачем до позову був наданий розрахунок суми боргу, відповідно до приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідачем не було наведено будь-яких доводів на спростування розміру нарахованої позивачем заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 повідомлявся про час і місце слухання справи належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал судів (арк. с. 51, 107 том 1, арк. с. 6, 23 том 2) відмітками канцелярії господарських судів, здійсненими на зворотному боці ухвал від 28.05.2009, від 18.06.2009, 26.06.2009 згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за № 75, що спростовує твердження скаржника про неналежне повідомлення ОСОБА_4 про час та місце слухання справи.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій дійшли невірного висновку про задоволення вимог позивача у національній валюті України, оскільки основне зобов'язання третьої особи перед позивачем та похідне від нього зобов'язання відповідача перед позивачем виражено в іноземній валюті, не заслуговують на увагу суду касаційної інстанції з огляду на те, що приписами ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане в національній валюті України -гривні, в разі вираження зобов'язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях.
Всі інші доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених ним висновків.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваних рішень.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 07.08.2009 та постанову Київського міжобласного господарського суду від 17.11.2009 у справі № 02/1304 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО