Справа №2-6032/2010
12 серпня 2010 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Заруцької Г.М.
при секретарі Марченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Красноармійську Донецької області про нарахування і виплату допомоги відповідно до Закону України «про соціальний захист дітей війни»,
14 липня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Красноармійську Донецької області про нарахування і виплату допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» посилаючись на те, що така допомога виплачується позивачем у меншому розмірі, ніж передбачено відповідним законодавством, яке регулює спірні правовідносини. Просив зобов'язати відповідача нарахувати і виплати допомогу «дитині війни» за 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки. Справу просив розглядати без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі, надавши суду заперечення щодо суті позовних вимог, в яких просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає дії щодо виплати позивачу допомоги як «дитині війни» у твердих розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» законними.
З'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач у справі має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення №НОМЕР_1 на а.с.9.
Згідно довідки відповідача позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалося у 2007-2009 роках в розмірі, який складає 10% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування. Тому вимоги позивача за 2006 рік необґрунтовані.
У 2007 році лише за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тому положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, до 31 грудня 2007 року.
У 2008 році позивач мав право на перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стаття 6 якого передбачала, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України « Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.. 54 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2009 р. № 835-У1 розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Щодо вимог позивача які стосуються нарахування і виплати спірної допомоги у 2010 році суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем суду не надано доказів на підтвердження того, в яких саме розмірах відповідачем виплачувалося підвищення до пенсії «дитини війни» з 1 січня 2010 року до дня розгляду цієї справи, та в яких розмірах буде виплачуватися після цього до 31 грудня 2010 року, тому вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України « Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно ст.. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що права позивача на отримання підвищення до пенсії як особі, яка має соціальний статус «дитина війни» у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є порушеними відповідачем за такі періоди: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають захисту судом, оскільки невиплата відповідачем позивачу підвищення до пенсії як особі, яка має соціальний статус «дитина війни» у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» порушує права позивача на отримання цієї допомоги.
Ураховуючи вищевикладене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.
У зв'язку з цим, дії відповідача з невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 вказаного вище Закону за 9 липня 2007 року - 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року - 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є незаконними та не відповідають вимогам діючого законодавства, з урахуванням чого суд вважає необхідним визнати їх такими та зобов'язати відповідача провести перерахування та виплату пенсії позивача за вказаний період, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням сум, виплачених у ці періоди.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, судом встановлено підстави лише для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст . 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за 9 липня 2007 року - 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року - 31 грудня 2008 року, 1 січня 2009 року - 31 грудня 2009 року виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області провести перерахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 9 липня 2007 року - 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року - 31 грудня 2008 року, 1 січня 2009 року - 31 грудня 2009 року, з урахуванням сум, виплачених у ці періоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя