Справа № 2а-869/10
27 липня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді Грищенко В.М.
при секретарі Демченко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення , -
Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом. В позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилався на те, що 30 червня 2010 року інспектором ДПС було винесено постанову серії ВІ № 072800 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 300 гривень, згідно якої 30 червня 2010 року о 13 годині 05 хвилин, позивач, керуючи автомобілем «Шевролет» д/н НОМЕР_1, на 156 км. а/д Київ-Харків в населеному пункті Пирятин рухався зі швидкістю 92 км/год., чим перевищив швидкість руху на 32 км/год. Позивач просив скасувати вище вказану постанову про адміністративне правопорушення, оскільки обставини викладені в постанові не відповідають дійсним обставинам справи.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 червня 2010 року о 13 годині 05 хвилин, позивач, керуючи автомобілем «Шевролет» д/н НОМЕР_1, на 156 км. а/д Київ-Харків в населеному пункті Пирятин рухався зі швидкістю 92 км/год., чим перевищив швидкість руху на 32 км/год., внаслідок чого інспектором ДПС було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову ВІ № 072800 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 (КпАП України, та на позивача накладено штраф у розмірі 300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. В даному випадку, з огляду на дії позивача в момент вчинення вказаного правопорушення, він усвідомлював протиправний характер своїх дій, а саме: перевищення швидкості руху.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо. Дані про вчинення вказаного правопорушення були встановлені протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 4.1, 4.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), до функцій дорожньо-патрульної служби належать зокрема контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху, застосування в установленому порядку передбачених чинним законодавством заходів адміністративного впливу до порушників.
Згідно з п.7.1.5, 7.1.6. Інструкції працівник дорожньо-патрульної служби зобов'язаний постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху установлених правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху, попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу. Тому в даному випадку причиною складання постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача було порушення ним правил дорожнього руху, а складання постанови про адміністративне правопорушення входить до функціональних обов'язків інспектора дорожньо-патрульної служби.
Таким чином, з огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 252, 256 КпАП України, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 11, 12, 17, 18, 71, 94, 158, 159, 160, 163, 256 КАС України,-
ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення - відмовити .
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 27 .07.2010 року.
Суддя: В.М. Грищенко