Справа № 444/2417/22
Провадження № 2/444/854/2022
(повне)
16 листопада 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 0,95 га умовних кадастрових гектара без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського (раніше Жовківського) району Львівської області, а колишньої Лавриківської сільської ради Львівського (раніше Жовківського) району Львівської області.
Позовні вимоги мотивує тим, що своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » вона змінила внаслідок одруження 17.10.1998 року із ОСОБА_5 . Її батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_6 . Батькові, ОСОБА_2 , на підставі рішення Лавриківської сільської ради від 14.09.1999 року № 6 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,95 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
Позивач зазначає, що 10.06.2015 року ОСОБА_2 склав заповіт на все майно в її, ОСОБА_1 , користь. А тому після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), право власності на житловий будинок.
Внаслідок її звернення в Рава-Руську державну нотаріальну контору було зареєстровано спадкову справу № 203/2019, та державним нотаріусом видано їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване в реєстрі за № 705, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Разом з тим, Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області листом № 265/01-16 від 13.09.2022 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), оскільки нею як спадкоємцем не подано сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Позивач зазначає, що вона як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця. Вона єдиний спадкоємець за заповітом після смерті батька, осіб, які б мали право на обов'язкову частку і прийняли таку немає.
Однак, спадщини на право на земельну частку (пай), розміром 0,95 га умовних кадастрових гектара, яке належало ОСОБА_2 згідно з сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка вона не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 , оскільки він втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
А тому, враховуючи наведені вище обставини, позивач вважає, що її право на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 05.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 27.10.2022 року о 10 год. 00 хв. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребувано від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Рава-Руської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином завірену копію спадкової справи №203/2019, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 27.10.2022 року відкладено підготовче судове засідання на 16.11.2022 року о 10 год. 00 хв., повторно витребувано копію спадкової справи.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого сільська рада була повідомлена належним чином, однак, із Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. В клопотанні сільська рада зазначила, що не заперечує проти позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Рава-Руської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого третя особа була повідомлена належним чином, однак, із Рава-Руської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні спору по суті нотаріальна контора покладається на думку суду. Крім того із Рава-Руської ДНК на вимогу суду надійшла копія спадкової справи №203/2019, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з'явилися в підготовче судове засідання, та були належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Лавриків, Жовківського району Львівської області, що підтверджується даними у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 24.02.2005 року (арк. спр. 9-10).
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області 17.10.1998 року, встановлено, що своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » позивач змінила внаслідок одруження 17.10.1998 року із ОСОБА_5 (арк. спр. 12).
Батьком позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 18.11.1972 року (арк. спр. 13).
З копії сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 165735, який виданий 14.02.2000 року Лавриківською сільською радою та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1200, встановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення Лавриківської сільської ради від 14.09.1999 року № 6 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,95 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства (арк. спр. 14).
Суд враховує, що 10.06.2015 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно з яким він на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, він заповів ОСОБА_1 , 1972 року народження, тобто позивачці (арк. спр. 15).
Даний заповіт посвідчено ОСОБА_7 , сільським головою Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 64.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області 17.07.2015 року, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що цього ж дня було складено відповідний актовий запис № 28 (арк. спр. 16).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
А тому, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Суд враховує, що позивач як спадкоємець за заповітом звернулася 18.11.2019 року у Рава-Руську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Внаслідок її звернення було зареєстровано спадкову справу № 203/2019, номер у спадковому реєстрі 65074351, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58363466 від 18.11.2019 року (арк. спр. 17).
Державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Сапелюк М.О. 14.12.2021 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зареєстроване в реєстрі за № 705, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі дубліката свідоцтва про право власності, виданого 29.11.2019 року виконавчим комітетом Лавриківської сільської ради на підставі рішення виконкому № 02 від 19.11.2018 року замість втраченого свідоцтва про право власності, виданого 10.09.1991 року виконавчим комітетом Лавриківської сільської ради на підставі рішення Нестерівського райвиконкому № 200 від 27.06.1991 року та зареєстрованого 10.09.1991 року в Червоноградському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за № 39 (арк. спр. 18).
Реєстрація видачі даного свідоцтва про право на спадщину підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 62884167 від 14.12.2020 року (арк. спр. 19).
За позивачем зареєстроване право власності на зазначений вище будинок, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 237614314 від 17.12.2020 року (арк. спр. 20).
На звернення ОСОБА_1 в Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області ще в грудні 2020 року щодо заміни сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку пай) старого зразка на новий зразок сертифіката на право на земельну частку (пай) на померлого ОСОБА_2 райдержадміністрація листом № 02-36/1484 від 10.12.2020 року повідомила, що у зв'язку із втратою цивільної правоздатності фізичної особи, надати ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) (новий зразок) райдержадміністрація не може та рекомендовано позивачу для встановлення права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 звернутися в Жовківський районний суд Львівської області (арк. спр. 21).
З листа Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області № 265/01-16 від 13.09.2022 року встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки нею як спадкоємцем не подано сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (арк. спр. 22).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Викладеним у довідці № 171, яка видана 10.02.2022 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_2 , 1942 року народження, до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 (арк. спр. 23).
Із копії довідки № 172, яка видана 10.02.2022 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживала разом із померлим ОСОБА_2 , 1942 року народження, до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вели спільне господарство в АДРЕСА_1 (арк. спр. 24).
Мати позивача, а дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області 08.07.2016 року (арк. спр. 25).
Як встановлено із копії спадкової справи, ОСОБА_6 за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не зверталася.
Ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Отже, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , оскільки була зареєстрована та проживала з ним на день його смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку, прийняли таку внаслідок спільного проживання із ОСОБА_2 чи внаслідок звернення до нотаріуса із заявою про прийняття такої в шестимісячний строк після його смерті, судом не встановлено.
Факт прийняття саме позивачем спадщини підтверджується вже виданим їй свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на житловий будинок.
Згідно зі ст. 1216-1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Сертифікати саме такої форми належить подавати до нотаріальної контори.
ОСОБА_2 ще за життя необхідно було обміняти сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801. Однак цього ним зроблено не було.
Згідно зі ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред'явлено для оформлення спадщини сертифікат на ім'я ОСОБА_2 нового зразка, оскільки він помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
У довідці № 173, яка видана 10.02.2022 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, зазначено, що на земельну частку (пай), площею 0,95 га, яка розташована на території Лавриківського старостинського округу № 3 і яка належала ОСОБА_2 , 1942 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає заборон і арештів, в заставі не перебуває (арк. спр. 26).
Отже судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.
Однак, спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 0,95 га умовних кадастрових гектара, яке належало ОСОБА_2 згідно з сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 , оскільки він втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
А тому, враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку.
Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, ч.3 ст. 200, ст. 206, ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за заповітом право за ОСОБА_1 на земельну частку (пай) розміром 0,95 га. умовних кадастрових гектарів без визначення зовнішніх меж на місцевості, земельна ділянка розташована на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області (колишньої Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області), які належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату серії ЛВ №165735, виданого Лавриківською сільською радою 14.02.2000 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1200.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.11.2022 року.
Суддя: Олещук М. М.