Справа № 2-2992/10
27 липня 2009 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровськ
у складі:
головуючого судді Грищенко В.М.
при секретарі Демченко О.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Головне архітектурно-планувальне управління, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинне будівництво без додаткових актів вводу в експлуатацію,-
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що на підставі рішення Індустріальної районної ради народних депутатів № 243 від 25.06.1996 року їй була виділена земельна ділянка загальною площею 0,08 га, цільове призначення земельної ділянки - будівництво індивідуального житлового будинку. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці вона розпочала будівництво індивідуального житлового будинку, але вимушена була зупинити будівництво по сімейними обставинами. Будівництво будинку із мансардним поверхом було закінчено у 2007 році. Відповідно до технічного паспорту, до складу будівлі входять житловий будинок літ. А-2, загальною площею 276,9 кв.м., житловою площею 109,5 кв.м., тераси літ. а-1, ганок літ. а, навіс літ. Б, сарай літ. В (під а-1), споруди № 1-4, І, ІІ, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Менделєєва, буд. № 100. Згідно Технічного висновку від 17 червня 2009 року наданого ТОВ «Технологія», ліцензія АВ № 195627 дійсна з 28 грудня 2006 року до 28 грудня 2011 року, житловий будинок із надвірними конструкціями знаходяться в доброму стані, придатний для подальшої експлуатації, відповідає СНіП, проти пожарним та санітарним нормам.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та, посилаючись на ті самі підстави, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову не заперечував.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Індустріальної районної ради народних депутатів № 243 від 25.06.1996 року ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка загальною площею 0,08 га для будівництва індивідуального житлового будинку. Згідно п. 3.4 даного рішення будівництво потрібно було розпочати не пізніше одного року з дня прийняття рішення. Позивачка розпочала будівництво індивідуального житлового будинку, але у зв'язку з сімейними обставинами вимушена була зупинити будівництво. Будівництво будинку із мансардним поверхом було закінчено у 2007 році.
Після закінчення будівництва, позивач звернулась до КП «ДМБТІ» для виготовлення нової інвентаризаційної справи та нового технічного будинку.
Позивачкою було побудовано: житловий будинок літ. А-2, загальною площею 276,9 кв.м., житловою площею 109,5 кв.м., тераси літ. а-1, ганок літ. а, навіс літ. Б, сарай літ. В (під а-1), споруди № 1-4, І, ІІ, що зазначено в технічному паспорті на домоволодіння.
Згідно розпорядження міського голови ОСОБА_2 від 17.10.2008 року № 1779-р житловому будинку побудованому позивачкою по АДРЕСА_1.
Згідно Технічного висновку від 17 червня 2009 року наданого ТОВ «Технологія», ліцензія АВ № 195627 дійсна з 28 грудня 2006 року до 28 грудня 2011 року про обстеження житлового будинку, житловий будинок із надвірними конструкціями знаходяться в доброму стані (категорія І), придатний для подальшої експлуатації, відповідає СНіП, протипожарним та санітарним нормам.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що житловий будинок із надвірними спорудами розташований на відокремленій забором території, у зв'язку з чим зведені будівлі не порушують права та законні інтереси інших осіб, крім того житловий будинок не є по своєму функціональному призначенню та виду діяльності об'єктом виробничого комплексу, а також не є об'єктом підвищеної пожежної, санітарної та іншої категорії нерухомого майна.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність всіх передбачених законом підстав та доказів для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 331, 375, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності без додаткових актів вводу в експлуатацію на домоволодіння, яке складається з житлового будинку літ. А-2, загальною площею 276,9 кв.м., житловою площею 109,5 кв.м., тераса літ. а-1, ганок літ. а, навіс літ. Б, сарай літ. В (під а-1), споруди № 1-4, І, ІІ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги, або подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: В. М. Грищенко