Справа №336/5355/22
Пр. 3/336/3178/2022
14 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Запоріжжя, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.184 КУпАП,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться об'єднана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №446466 від 26.09.2022, - в ході розгляду ЄО №16979 від 24.09.2022 виявлений факт невиконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виявився в тому, що останній з 01.09.2022 по 26.09.2022 не приступив до навчання в школі №68 по вул. Молочна, 34, та 15.09.2022 у соціальній мережі "Інтернет" у відеопублікації розпивав алкоголь та курив цигарки, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП. Разом з цим, у протоколі зазначено, що 02.12.2021 відносно ОСОБА_1 складено протокол ВАБ №672326 та накладено стягнення у розмірі 850,00 гривень.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №446467 від 04.10.2022, - в ході розгляду ЄО №17218 від 27.09.2022 виявлений факт невиконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України, відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виявився в тому, що останній з 01.09.2022 по 04.10.2022 не приступив до навчання в школі №64, тим самим порушується ст. 53 Конституції України. Вказано, що 02.12.2021 відносно ОСОБА_1 складено протокол ВАБ №672326 та накладено стягнення у розмірі 850,00 гривень.
В судовому засіданні, призначеному на 27.10.2022 на 08-15 годину, ОСОБА_1 присутня не була, причини неявки суду не повідомила, клопотань по суті справи до суду не надходило, у зв'язку з чим судове засідання по справі відкладено на 14.11.2022 на 08-15 годину. 14.11.2022 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч.2 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто, відсилає до інших нормативно-правових актів, які прямо визначають чіткий перелік обов'язків батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків, що передбачені чинним законодавством.
Із протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАВ №446466 від 26.09.2022 та серії ВАВ №446467 слідує, що ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки відносно її неповнолітнього сина, які виявили у тому, що він у період з 01.09.2022 по 26.09.2022 та 01.09.2022 по 04.10.2022 не приступив до навчання в школі №68 по вул. Молочна, 34, та 15.09.2022 у соцмережі "Інтернет" у відеопублікації розпивав алкоголь та курив цигарки.
Проте, у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які неправомірні діяння ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст.184 КУпАП, вказують саме на її ухилення, невиконання батьківських обов'язків.
Жодних об'єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення.
В той час, працівником поліції не було зроблено посилання певну частину ст.150 Сімейного кодексу України, яка визначає обсяг батьківських обов'язків при вихованні дитини.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.9, 184, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в об'єднаній справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік