Справа №937/9294/20
Провадження №1-і/333/56/22
Іменем України
17 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернції, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12020080140002580 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новгородківка, Мелітопольського району, Запорізької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який має середню освіту, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -
В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходилося кримінальне провадження №12015080140001340 від 25.03.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
11 листопада 2022 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів Запорізької області», визначено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за Комунарським районним судом м.Запоріжжя.
В межах своєї компетенції, Комунарський районний суд м.Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а у справах, по яких Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання пов'язані із виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що він вже тривалий час перебуває під вартою, зникли усі ризики, про які зазначила прокурор. Він має рідного батька, який проживає в м.Запоріжжя, але у зв'язку з зайнятістю на роботі і перебуванням за межами міста не зміг з'явитися до судового засідання. Натомість до судового засідання з'явився знайомий обвинуваченого ОСОБА_5 громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який повідомив суд, що згоден прийняти обвинуваченого ОСОБА_5 на проживання за своїм місцем проживання, у разі зміни йому запобіжного заходу він буде перебувати за вказаної вище адресою.
Захисник обвинуваченого проти даного клопотання заперечувала, так як клопотання необґрунтоване, оскільки ризики на які посилається прокурор зникли, і на даний час тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є недоцільним. Та просить суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме: на домашній арешт в нічний час.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши доводи прокурора, думки обвинуваченого та його захисника, допитавши ОСОБА_6 , вивчивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого.
Згідно вимог ч.ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З поданих матеріалів суд вбачає, що ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2022 року продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 21.11.2022 року.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Прокурор в обґрунтування свого клопотання, на думку суду, довів наявність фактів, зміст яких переконав суд у тому, що обвинувачений ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, вказані у клопотанні прокурора. Доводи обвинуваченого та його захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_5 , обов'язково будуть перевірятися в ході судового розгляду у встановленому законом порядку.
При вирішенні питання про продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою ОСОБА_5 , суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: соціальні зв'язки: неодружений, немає на утриманні жодної особи, його майновий стан (офіційно не працевлаштований, відсутні докази щодо наявності постійного щомісячного доходу), раніше судимий за вчинення злочинів проти власності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинувачених під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 проживає на території, не підконтрольній Україні ( АДРЕСА_1 ). Обвинувачений офіційно не працевлаштований, відсутні докази щодо наявності у неї постійного законного щомісячного доходу, зі слів останнього в м.Запоріжжя проживає його рідний батько, який не зміг з'явитися до судового засідання.
Таким чином, при аналізі пояснень учасників судового засідання, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, факти, встановлені у судовому засіданні, особистість обвинуваченого, вважаю, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що вказані вище ризики відносно останнього також продовжують існувати. Водночас, ці ризики зменшилися до того рівня, коли можливо застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, у даному випадку - домашній арешт.
Суд повністю погоджується з позицією сторони захисту, що згідно практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, ґрунтується на презумпції, що з перебігом судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Зменшення встановленого ризику судом вбачається із сукупності певних обставин.
Обвинувачений ОСОБА_5 знаходиться під вартою тривалий термін, хоча і обвинувачується в скоєнні корисливих злочинів, один з яких є тяжким, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.
Згідно ст.ст.7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурором у судовому засіданні відносно ОСОБА_5 не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів (крім тримання під вартою) не здатний досягти дієвості даного кримінального провадження, тобто не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі (у даному випадку домашнього арешту), останній не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив суду, що він тривалий час знайомий із обвинуваченим, мешкає один у двохкімнатній квартирі у АДРЕСА_2 . Крім того додав, що у разі зміни запобіжного заходу буде сприяти працевлаштуванню обвинуваченого за місцем свої роботи.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вбачає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
Разом тим, з урахуванням обставин справи і наявних ризиків, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з перебуванням останньої за адресою: АДРЕСА_2 у період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби без застосування електронного засобу контролю з обов'язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою; не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; повідомляти суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Керуючись ст.ст.176, 177, 180, 331, 372, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з перебуванням останнього за адресою: АДРЕСА_2 у період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби строком по 15.01.2023 року (включно) без застосування електронного засобу контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, за першою вимогою;
2) не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
3) повідомляти суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під-варти із зали суду негайно після проголошення цієї ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Копію ухвали направити до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання та відповідному органу поліції для контролю.
Повний текст ухвали складено 18.11.2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1