18.11.2022
Справа № 331/346/22
Провадження № 2-др/331/18/2022
18 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
за участю секретаря - Мироненко О.В.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кошліченко Ніни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2022 року у справі № 331/346/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено.
23.09.2022 року представник позивача адвокат Кошліченко Н.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 17300,00 гривень.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача.
Інші учасники справи до суду не з'явилися, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, що передбачено ч.4 ст. 270 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право ,не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З квитанцій до прибуткового касового ордера № 10 від 19 січня 2022 року, № 27 від 23 лютого 2022 року, № 42 від 01 червня 2022 року, № 65 від 15 серпня 2022 року, № 68 від 17 серпня 2022 року, № 97 від 22 вересня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 17 300,00 гривень за юридичні послуги за договором про надання правничої допомоги № 220104-01 від 04.01.2022 року.
З договору про надання правничої допомоги № 220104-01 від 04.01.2022 року вбачається, що договір укладений між адвокатом Кошліченко Н.В. та Лобановим В.О. .
Згідно ордеру про надання правничої допомоги серії АР № 1058869 , адвокат Кошліченко Н.В. представляв інтереси позивача у вказаній цивільній справі на підставі договору про надання правничої допомоги № 220104-01 від 04.01.2022 року.
Згідно актів прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги № 220104-01 від 04.01.2022 року, вартість наданих ОСОБА_1 послуг на професійну правничу допомогу склала 17300,00 гривень .
Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону N 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховним Судом, зокрема у своїх постановах від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16, від 17.09.2019 у справі N 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі N 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, позивачем надано належні та допустимі докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі , які відповідають орієнтовному розрахунку понесених судових витрат.
Відповідач до суду клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу не надавав.
Таким чином, враховуючи докази, надані позивачем на підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку, що вищенаведені документи можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 17 300,00 грн..
Враховуючи вищевикладене , суд вважає, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити, стягнувши з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17300,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кошліченко Ніни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00698986, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Українська, 50), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 17300,00 гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2022 року.
Суддя: О.Є. Жукова