Ухвала від 18.11.2022 по справі 303/7939/22

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

18 листопада 2022 року м. Мукачево Справа №303/7939/22

2-о/303/152/22

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2

заінтересована особа: приватний нотаріус Герцускі Вікторія Ласлівна

про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд виходить з того, що відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтереси особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорювальних прав.

Головною відмінністю окремого провадження від інших процесуально правових інститутів захисту порушеного права є відсутність спору про право, адже суд лише засвідчує наявність факту, а не вирішує спірні відносини, оскільки особа, яка має будь-яке право, не може його здійснити через те, що факти, які це право підтверджують, не є очевидними і потребують перевірки та підтвердження відповідними доказами.

Так, згідно з положенням пункту пятого частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина 2 статті 3 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Фактичний аналіз змісту заяви свідчить про те, що ОСОБА_1 просить встановити факт проживання з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 01.03.2011 по день смерті останнього. Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з приписами статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у

зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,

спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Таким чином, в всупереч приписам частини першої статті 1297 Цивільного кодексу України, пункту 5 частини другої статті 175, частини другої статті 315, пункту 2 частини першої статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, а також п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» заявник не зазначила доказів на підтвердження обставин щодо неможливості оформити спадщину на майно у нотаріальному порядку.

Так, матеріали заяви не містять відомостей про вжиття заявником заходів щодо оформлення спадкових прав на нерухоме майно у позасудовому порядку, зокрема до матеріалів заяви не додано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, щоб давало суду можливість прийти до висновку про необхідність судового втручання, з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у контексті з положеннями частини першої ст. 2 та частини першої ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, п.п. 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що в порядку окремого справдження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Заявник в якості заінтересованої особи зазначає приватного нотаріуса Герцускі-Торжаш В.Л. з посиланням на те, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Зміст доданої до матеріалів заяви копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною третьою статі 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Водночас до заяви не долучено доказів реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та/або даних, які б підтверджували фактичне місце проживання ОСОБА_3 на день смерті. Також заява не містить даних щодо кола осіб, які станом на 25.10.2022 були зареєстровані за адресою місця проживання/реєстрації ОСОБА_3 .

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже спадщина після смерті ОСОБА_3 може бути прийнята в межах строків, передбачених частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, що позбавляє суд можливості встановити відсутність на момент подання заяви (14.11.2022) інших спадкоємців та/або осіб, які можуть бути спадкоємцями ОСОБА_3 .

Таким чином, фактичний аналіз змісту заяви та доданих до неї документів, не дає суду достатніх правових підстав для висновку про безспірність обставин, які просить встановити заявник.

Також відповідно до частини третьої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Таким чином, заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Положенням статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (частина четверта) передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами пункту 1.4 частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за заяву у справах окремого провадження, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20 грн.).

Незважаючи на вищевказане, матеріали справи не містять доказу сплати судового збору у вищевказаному розмірі.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за у сумі 496,20 грн. або подати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначене є підставою для залишення заяви без руху на підставі частини першої ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України.

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву залишити без руху.

2. Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

3. Копію даної ухвали надіслати заявнику.

4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кость

Попередній документ
107376136
Наступний документ
107376138
Інформація про рішення:
№ рішення: 107376137
№ справи: 303/7939/22
Дата рішення: 18.11.2022
Дата публікації: 21.11.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.10.2023)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 14.11.2022
Предмет позову: про встановлення факту проживання однією сім’єю
Розклад засідань:
27.12.2022 13:30 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
17.10.2023 13:30 Закарпатський апеляційний суд