Справа № 301/2981/22
2/301/918/22
"18" листопада 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та двох земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,072 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 0,294 га, в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який не залишив заповіту. Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_2 були вдова ОСОБА_3 та дочка - позивачка ОСОБА_1 . Спадкоємці спадщину прийняли, але за отриманням свідоцтва про право на спадщину не зверталися. Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 є її дочка - позивачка ОСОБА_1 . Позивачка спадщину прийняла, однак, не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок та земельні ділянки, які входять до складу спадкового майна, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на вказане майно втрачено та нерухоме майно не зареєстровано. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та розглянути справу по суті без її участі (а.с.34,38).
Відповідач - представник виконавчого комітету Зарічанської сільської ради у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті за його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с.35,37, 46).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований. Дана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.39).
Згідно виписки з погосподарської книги села Гребля за 2016-2021 роки, забудовником та власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20). Житловий будинок збудований у 1961 році на земельній ділянці, що надана для забудови площею 0,0892 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.21-25). Згідно висновку про вартість майна №416, вартість будинку становить 59911 грн. (а.с.27).
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №005-14163 від 16.10.1997 року, ОСОБА_2 був власником присадибної земельної ділянки площею 0,0717 га, та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2942 га, що розташовані на території Греблянської сільської ради (а.с.26).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.12.2010 року (а.с.13). Заповіту ОСОБА_2 не складав.
Спакоємцями першої черги за ОСОБА_2 були вдова ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1 - позивачка по справі (а.с.17,18).
Спадкоємець першої черги ОСОБА_3 прийняла спадщину, оскільки на день відкриття спадщини фактично проживала разом із спадкодавцем та не відмовилася від спадщини, тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину (а.с.19). Спадкоємець ОСОБА_1 на день відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом шести місяців не зверталася, тому в розумінні ст. 1269 ч.1270 ч.1 ЦК України є такою, що не прийняла спадщину. Отже, спадкоємець ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину.
До складу спадкового майна входять житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та дві земельні ділянки: присадибна земельна ділянка площею 0,0717 га, та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2942 га, що розташовані на території Греблянської сільської ради та згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №005-14163 від 16.10.1997 року належали ОСОБА_2 .
Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину спадкоємець не оформляла. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.05.2018 року (а.с.14).
Згідно заповіту, посвідченого секретарем Греблянської сільрали 12.01.2004 року, ОСОБА_3 все своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 - позивачці по даній справі (а.с.48). Вказаний заповіт не скасований і не змінений.
Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні за ОСОБА_3 не має.
Спадкоємець за заповітом - позивачка ОСОБА_1 на день відкриття спадщини фактично проживала разом із спадкодавцем у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , тому, відповідно до вимог ст. 1268 ч.3 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.
До складу спадкового майна за ОСОБА_3 входять житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та дві земельниі ділянки: присадибна земельна ділянка площею 0,0717 га, та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2942 га, що розташовані на території Греблянської сільської ради, що були успадковані ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
Свідоцтво про право на спадщину спадкоємець не оформляла. Однак, згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.
Згідно ст. ст. 1218 та 1225 ЦК України, ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок та земельні ділянки, оскільки втрачено оригінали правовстановлюючих документів та нерухоме майно не зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майна.
Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Зарічанська сільська рада, на території якої розташоване нерухоме майно, подала до суду заяву, в якій визнала позов. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб.
Громада села Гребля входить до територіальної громади Зарічанської сільської ради Хустського району (раніше Іршавського району).
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , та згідно Державного акту власником земельних ділянок був ОСОБА_2 - батько позивачки, спадкоємицею якого є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1218, 1225, 1261, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Визнати в цілому за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,0717 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2942 га, що розташовані на території Греблянської сільської ради та згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №005-14163 від 16.10.1997 року належали ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2022 року.
Головуюча : М. О. Пітерських