Справа № 522/8056/17
Провадження № 1-кп/947/224/22
17.11.2022 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі об'єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12017160500000136 від 06.01.2017 року, та за №12017160500002201 від 24.04.2017 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працююча продавцем - консультантом в супермаркеті «Точка», не заміжня, зі слів мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 27, п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України,
та відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Поті, Грузія, громадянина Молдови, гагауза, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох дітей: 2006 року та 2009 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувають об'єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12017160500000136 від 06.01.2017 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України та №12017160500002201 від 24.04.2017 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 27, п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 383 КПК України усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 КПК України, судді і присяжні вирішують спільно.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з днязастосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, не може
перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Прокурор при обговоренні питання, порушеного судом на підставі ст. 331 ч.3 КПК України щодо доцільності продовження, дії обраного відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявив письмове клопотання про продовження дії обраного відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що вони обвинувачується у вчиненні особо тяжких кримінальних правопорушень, одне з яких передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі, відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, іншим чином перешкоджати розгляду справи, вчинити інше кримінальне правопорушення, та відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Захисники ОСОБА_4 заперечував щодо продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики на які посилається прокурор не обгрунтовані.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження дії, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 в ході судового слідства, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальнихзв'язків,наявність обвинувачення у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у скоєні кримінальних правопорушень, одне з яких передбачає покарання у вигляді довідчного позбавлення волі, того факту, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого на даному етапі судового розгляду справи.
Щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_8 , її віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, наявність обвинувачення у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винною у скоєні кримінальних правопорушень, одне з яких передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі того факту, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю.
Тому, з урахуванням вказаних обставин та того факту, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможуть продовжити злочинну діяльність, ухилятися від суду та чинити тиск на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від суду, суд приходить до висновку про суспільний інтерес у триманні обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинувачених, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинувачених та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому продовжуючи дію обраного відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вважає необхідним продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.
Суд, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки та потерпілі на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченої, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим та обмеження їх прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Думку захисників щодо відмови в задоволенні клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважати необгрунтованою.
Керуючись ст. ст.177-178,183,181,184,194,196,197,331,383,369-372 КПК України, суд,
Продовжити дію обраного відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів в ДУ ОСІ, тобто до 16.01.2023 року.
Продовжити дію обраного відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів в ДУ ОСІ, тобто до 16.01.2023 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1