21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
06 лютого 2008 р. Справа № 14/7-08/02-2а
Суддя господарського суду , розглянувши матеріали справи
за позовом: ТОВ "Калинівський ЕЗДМ", м. Калинівка
до:Приватного підприємства "Він - Спецпромбуд", м. Вінниця
про стягнення 11693,72 грн.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №76 від 22.01.08.
Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Так, відповідно до ст.3 Декрету КМУ “Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито“, держмито з вимог майнового характеру сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102 грн. і не більше 25500 грн. Оскільки сума стягнення за даним позовом становить 11693,72 грн., державне мито має бути сплачено в розмірі 116,94 грн., натомість платіжним дорученням №137 від 28.01.08 до державного бюджету було перераховано держмито в сумі 116 грн.
Крім того, відповідно до розділу 3 п.7 Інструкції Національного банку України „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, реквізит "Призначення платежу" платіжного документа заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу. Проте, в платіжних дорученнях, що додані як докази сплати судових витрат, у графі “Призначення платежу” не вказано реквізитів позовної заяви (дати, номера) з якої сплачено державне мито не зазначено предмет позову.
Також, позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 56 господарського процесуального України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві позовної заяви і доданих до неї матеріалів.
До матеріалів даної позовної заяви, як доказ надсилання відповідачеві копії позовної заяви, додано копію квитанції, що суперечить вимогам ст. 36 ГПК України, згідно з якою письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчених копіях. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами. Тому копія квитанції не може розглядатись як доказ надсилання відповідачеві копії позовної заяви.
Крім того, із зазначеної квитанції неможливо встановити які саме документи направлялись відповідачу. В свою чергу, належним доказом направлення саме копії позовної заяви відповідачу, є бланк опису вкладення, який згідно ч.2 п.78 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. Дані вимоги позивачем не було дотримано і опису вкладення до матеріалів справи не надано.
На підставі, керуючись п. п. 4 , 6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позовну заяву №76 від 22.01.08 разом з матеріалами повернути позивачу.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Суддя