Справа № 496/4014/22
Провадження № 3/496/3731/22
14 листопада 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУПН в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП,
20.08.2022 року о 18:35 год. на 140 км а/д «Одеса-Рені», ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1 , хоча на водія тимчасово встановлено обмеження керуванням транспортним засобом, згідно постанови ДВС №34974601 від 14.04.2019 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного правопорушення категорично не визнав. Також ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України.
В судове засідання його захисник Бородавка Н.П. зауважила, що про постанову про обмеження ОСОБА_1 довідався лише 20.08.2022 року, від співробітників поліції, постанови від Біляївського ВДВС від не отримував. Після чого, він одразу направився до Біляївського ВДВС. В судовому засіданні захисник Бородавка Н.П. надала копію постанови від 20.10.2022 року, видану державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М., про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно встановивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Таким чином, вказаною нормою, крім іншого, передбачено, що обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі сукупності належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявність у діянні особи, яка є суб'єктом правопорушення усіх обов'язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою, якою було порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 висувається вчинення дій, передбачених ч.3 ст. 126 КУпАП.
Положеннями ч.3 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
При цьому, слід відзначити, що, відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП може мати місце лише при належній обізнаності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про встановлення відносно неї тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами шляхом вручення їй особисто або шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням постанови державного виконавця про встановлення зазначеного виду обмеження.
Так, відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 12.09.2022 року, протокол про адміністративне правопорушення було повернуто для належного оформлення, у звязку з тим, що до протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не додано жодних доказів, які відповідно до ст. 251 КУпАП дають можливість винести законне рішення по справі.
Після належного оформлення матеріалів справи, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП посадовою особою, якою було порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якості доказу до протоколу долучено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 17.04.2020 року, прийняту державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 34974601, якою ОСОБА_1 було обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом №2-572/2011, виданим 27.09.2011 року, рапортами від 20.08.2022 року.
З урахуванням вищенаведеного, судом відзначається, що зазначена постанова державного виконавця не є достатнім доказом вчинення особою, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП за відсутності доказів на підтвердження обізнаності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про встановлення щодо неї тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Крім того, слід відзначити, що матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять доказів й на підтвердження керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без надання належних і допустимих доказів на підтвердження викладеної у ньому події правопорушення, також не є достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, вищевказані документи, як докази не є у повній мірі належними та є недостатніми і на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі не можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Інших джерел доказів, які б відповідали вимогам ч.1 ст. 251 КУпАП посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду надано не було.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
З урахуванням наведених положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про не доведення факту події зазначеного правопорушення та, як наслідок, відсутність у діях ОСОБА_1 складу такого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283, 284, 287, 288, 291 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Л. Пасечник
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2022 року