Справа № 2-2191/10
21 липня 2010 року м. Дніпропетровськ
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Грищенко В. М., при секретарі - Демченко О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1\4 частину домоволодіння
В травні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1\4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 яку вона отримала як спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач та представник четвертої державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, з 13 січня 1952 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який 19 липня 1967 року у віці 42 років помер, про що у книзі реєстрації смертей Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 19 липня 1967 року зроблено актовий запис № 600.
Згідно свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя від 02.12.1971 року, завіреного нотаріусом четвертої державної нотаріальної контори Н. Смеюха, реєстровий номер 2-3898, ОСОБА_1 належить 1\2 частина житлового будинку з господарчими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 друга частина домоволодіння належала її чоловіку ОСОБА_3.
Після смерті чоловіка позивачка, як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину та отримала свідоцтво про спадщину на 1\4 частину вищевказаного домоволодіння, другу частину спадщини отримала її донька, відповідачка по справі ОСОБА_2
Таким чином, після смерті чоловіка позивачці належить 3\4 частини домоволодіння АДРЕСА_1
Цей факт також підтверджується технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 складений 14 березня 1988 року, згідно якого позивачці ОСОБА_1 належить 3\4 частини домоволодіння, а відповідачці ОСОБА_6 належить 1\4 частина домоволодіння.
11 лютого 1998 року між позивачкою та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання відповідно до якого ОСОБА_1 передала відповідачці 3\4 частини домоволодіння, що підтверджується копією договору, також передала усі оригінали документів на нього.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2010 року було розірвано договір довічного утримання укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11 лютого 1998 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державною нотаріальною конторою.
Незважаючи на це, відповідачка відмовляється передавати позивачці оригінали документів на право власності на 1\4 частину домоволодіння яку вона отримала як спадщину після смерті свого чоловіка.
Позивачка звернулася з проханням видати їй документи до нотаріуса четвертої Дніпропетровської нотаріальної контори, але їй було відмовлено. Таким чином, на сьогоднішній день позивачка не можу підтвердити своє право власності на вищевказану 1\4 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 386, 392 ЦК України, ст.ст.11,15, 60, 88, 212,213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 отриману як спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: В. М. Грищенко