15 листопада 2022 року Справа № 915/1752/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; код ЄДРПОУ 20915546, електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрінтек” (29000, вул. Трудова, 9, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 37462850);
про: розірвання договору та стягнення 56982,49 грн.
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ”, в порядку ч.5 ст.29 ГПК України, звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою Вих. № 32/1146 від 12.11.2021, в якій просить суд:
- розірвати договір № 53-123-11-20-06310 від 15.04.2020;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрінтек” пеню в розмірі 41154,02 грн. та штраф в розмірі 15828,47 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання товару №53-123-11-20-06310 від 15.04.2021 в частині поставки товару.
Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18 січня 2022 року об 10 год. 30 хв.
Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі від 06.12.2021, відповідачу запропоновано в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача.
04.01.2022 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 30.12.2021 про визнання причин пропуску процесуального строку для подання відзиву - поважними, поновлення пропущеного строку для його подання та прийняття відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що ухвала суду від 06.12.2021 відповідачу не вручена, позовна заява позивача отримана ним лише 28.12.2021, після чого через “Електронний суд” відповідач дізнався про відкрите провадження у справі.
Разом з заявою б/н від 30.12.2021 відповідачем подано відзив б/н від 30.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022 заяву б/н від 30.12.2021 ТОВ “Компанія Укрінтек” задоволено. Визнано поважними причини пропуску процесуального строку, визначеного ухвалою суду від 06.12.2021 для подання відзиву. Поновлено ТОВ “Компанія Укрінтек” пропущений процесуальний строк на подання відзиву. Долучено відзив до матеріалів справи № 915/1752/21.
Відповідач у наданому до суду відзиві визнає вимоги позивача та не заперечує проти розірвання договору, при цьому просить суд зменшити розмір неустойки на 99%. Вказує, що порушення відповідачем договірних зобов'язань не створило ніякої небезпеки, не спричинило негативних наслідків для позивача чи для інших учасників господарських відносин. Вказує, що позивач не надав до позовної заяви підтвердження наявності збитків. Стягнення неустойки у повному обсязі, призведе до збільшення фінансового навантаження на відповідача та матиме негативний вплив на належне виконання зобов'язань перед третіми особами, зокрема з поставки особливо важливих товарів для об'єктів критичної інфраструктури. Зазначає, що відповідач першочергово повинен сплачувати податки та платежі до державного бюджету, заробітну плату та соціальні відрахування, крім того платежі по оренді офісу та виробничих потужностей й відсотки за користування кредитними лініями необхідно погашати без затримки, оскільки використовуються безпосередньо для провадження господарської діяльності товариства направленої на постачання товарів, в тому числі, для державних потреб, беручи до уваги важливість збереження господарської діяльності відповідача, направленої на державні оборонні замовлення та закупівлі особливо важливих ТМЦ.
Позивач у наданій до суду відповіді на відзив зазначає, що зменшення штрафних санкцій є фактично звільненням відповідача від відповідальності за порушення ним договірних відносин. Вказує, що відповідач порушив умови Договору відповідно до п.4.1 договору та зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення та у разі прострочення понад 30 календарних днів зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.
Відповідач 01 лютого 2022 року надав до суду заперечення в яких просить суд розірвати договір на постачання товару та зменшити розмір неустойки на 99% застосувавши приписи ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України. Також вказує, що відзив містить клопотання про зменшення розміру неустойки та докази, які свідчать про наявність виключних обставин для можливості застосування судом цієї процедури.
Ухвалою суду від 18.01.2022, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 03.02.2022 об 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 03.02.2022, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 березня 2022 року о 13 год. 30 хв.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 01 березня 2022 року о 13 год. 30 хв., не відбулось у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.
Ухвалою суду від 10.10.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 15 листопада 2022 року об 11 год. 00 хв.
15.11.2022 позивач засобами електронного зв'язку до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій вказує, що при складанні тексту позовної заяви позивачем було допущено технічні помилки, а саме в абзаці першому, п.1 прохальної частини позовної заяви та додатку №2 до позовної заяви позивач помилково допустив технічну помилку вказавши договір №53-123-08-20-06310 замість №53-123-11-20-06310 та просить вважати вірним договір №53-123-11-20-06310.
Позивач та відповідач були повідомлени про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 10.10.2022, яка була отримана як позивачем так і відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення №5400500851232, №5400500851240, №5400500824588 (а.с.176-178).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
15 квітня 2020 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “ Південноукраїнська атомна електрична станція” (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрінтек” (далі - постачальник) укладено Договір на постачання товару №53-123-11-20-06310 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код 18440000-5 по ДК 021:2015 - Капелюхи та головні убори (Засоби індивідуального захисту голови) (далі - товар),
у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікаціях №1 (Додаток до договору №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року.
Згідно п. 2.1 Договору загальна вартість товару є твердою та складає разом: 253 915,85 грн., крім того ПДВ 20% - 50 783,17 грн. Всього з ПДВ 304 699,02 грн.
У відповідності до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 (Додаток до договору) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 19.08.2020) визначено, що постачання здійснюється до 30.11.2020 на умовх DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», відповідно до Правил Інкотермс - 2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках);
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
- копії завірені постачальником (або оригінал) сертифікатів перевірки або експертизи типу, декларацій про відповідальність, копій висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на каски захисні, сертифікатів відповідності та протоколу випробувань на тканину (для підшоломників), копій висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи, паспорту якості на підшоломники для касок.
Згідно п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
У відповідності до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Відповідно до п.5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС”.
Згідно п. 8.1 Договору, всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватися сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
У відповідності до п.8.2 Договору, претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання.
Відповідно до п. 8.3 Договору, у разі незадоволення претензії або не отримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 12.1 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п.12.2 Договору).
У відповідності до п.12.3 Договору, закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем було здійснено постачання товару на суму 78 578,04 грн. з ПДВ вчасно, про що свідчить видаткова накладна №948 від 25.06.2020 з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.14). Поставка товару на суму 226 120,98 грн. постачальником здійснена не була.
Покупцем була направлена на адресу постачальника претензія №32/20820 від 11.12.2020 з вимогою про сплату штрафних санкцій у зв'язку з відсутністю поставки товару на загальну суму 226 120,98 грн. (а.с. 6-7).
Оскільки постачальником вимоги ВП “ЮУ АЕС” не були задоволені, останнє звернулось до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій у вигляді 41 154,02 грн пені та 15 9828,47 грн. - 7% штрафу, а також вимогою про розірвання Договору №53-123-11-20-06310 від 15.04.2020.
На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного Кодексу України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст.193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як зазначено вище, відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Позивач у зв'язку з простроченням відповідачем строків постачання товару на суму 226 120,98 грн. нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 41 154,02 грн. нараховану за період з 01.12.2021 по 31.05.2021.
Також, позивач на підставі п.4.1 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення постачання товару понад 30 днів у загальному розмірі 15 828,47 грн.
Відповідач у наданому до суду відзиві позовні вимоги визнав у повному обсязі.
За приписами п.1 ч.2 ст.46, ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд зазначає, що визнання відповідачем позову це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
Також, відповідач у наданому до суду відзиві просить суд зменшити розмір пені та штрафу на 99%.
Позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, посилаючись на те, що це фактично є звільненням відповідача від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу п.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу є правом суду, розмір такого зменшення грунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за Договором, а також те, що позивачем нараховані декілька видів штрафних санкцій за порушення відповідачем умов Договору. Крім того, взято до уваги надані відповідачем докази вимушеного користування у господарській діяльності кредитними коштами, за відсутності власних коштів на рахунках; наявної дебіторської заборгованості заявника, у тому числі значного розміру заборгованості перед ним ДП “НАЕК “Енергоатом”; фінансових зобов'язань зі сплати заробітної плати, внесків до ПДФО, орендних платежів тощо. Взявши до уваги, невідповідність розміру штрафу та пені наслідкам порушення, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання за Договором, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної суми штрафу на 50%, саме стягненню підлягає штраф у розмірі 7 914,24 грн. (15 828,47 грн. - 50%) та розмір стягуваної пені на 50%, саме стягненню підлягає пеня у розмірі 20 577,01 грн. (41 154,02 грн. - 50%)
Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Щодо позовних вимог ВП «ЮУ АЕС» в частині розірвання Договору №53-123-11-20-06310 від 15.04.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9.3 договору дострокове розірвання договору може мати місце за узгодженням сторін або на підставах, передбачених чинним законодавством, з відшкодуванням понесених збитків.
Пункто 11.2.1 Договору, сторони передбачили право покупця достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це за 15 днів до моменту розірвання.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.
При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).
Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення умов Договору на постачання товару №53-123-11-20-06310 від 15.04.2020, невиконання зобов'язань щодо поставки товару, у зв'язку з чим суд прийшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді поставки товару підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору. Крім того, відповідач у наданому до суду відзиві не заперечує проти розірвання Договору на постачання товару №53-123-11-20-06310 від 15.04.2020
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання товару №53-123-11-20-06310 від 15.04.2020 позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі, а саме 2 270,00 грн. інші 50 відсотків сплаченої суми судового збору, а саме 2 270,00 грн. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету згідно з положеннями ч.1 ст. 130 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, ч.1 ст.130, ст.ст.191, 195,196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрінтек” (29000, вул.Трудова, 9, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 37462850) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “ Південноукраїнська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона, рахунок НОМЕР_1 у філії Миколаївського обл. управління АТ “Ощадбанк”, МФО 326461, ЄДРПОУ 20915546) 20 577,01 грн. - пені, 7 914,24 грн. - 7% штрафу та 2 270,00 грн. судового збору.
3. Розірвати Договір на постачання товару № 53-123-11-20-06310 від 15.04.2020 укладений між Державним підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона; код ЄДРПОУ 20915546, електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Укрінтек” (29000, вул.Трудова, 9, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 37462850)
3. Повернути Державному підприємству “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “ Південноукраїнська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, Рахунок UA588999980313121206083014478, Одержувач: УДКСУ у Миколаївській області 22030101, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: Судовий збір, Назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення №АЭС/8621 від 17.11.2021.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК
Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.11.2022.
Суддя Н.О. Семенчук