майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"16" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1015/22
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (м.Житомир)
до 1. ОСОБА_2 (м.Хмельницький)
2. ОСОБА_3 (м.Житомир)
3. ОСОБА_4 (м.Житомир)
4. ОСОБА_5 (м.Житомир)
5. ОСОБА_6 (м.Житомир)
про стягнення 11 000 000,00рн,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про солідарне стягнення з гр. ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 11 000 000,00грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви від 08.11.2022, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на з а к о н и т а і н ш і н о р м а т и в н о - п р а в о в і а к т и, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Однак як вбачається з позовної заяви, заявляючи до стягнення з відповідачів суму у розмірі 11 000 000,00грн позивач в порушення п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України не викладає правові підстави заявленої вимоги.
Також, пред'явивши вимогу про стягнення шкоди, позивач не визначає природу заявленої суми (майнова шкода/моральна шкода) та жодним чином не доводить та не обґрунтовує її розмір.
При цьому, необхідною підставою для притягнення відповідачів до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність), наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За вказаних обставин, позивачем в порушення вимог ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України до позову не додано ключових доказів на підтвердження своїх вимог, не подано розрахунку шкоди, а також не наведено їх належного правового обґрунтування.
Суд зазначає, що позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктам 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 №799 "Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій" опис вкладення поштового відправлення відправник складає із зазначенням у ньому, зокрема, поіменного переліку предметів вкладення.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 №211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
До позовної заяви в якості направлення відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами надано описи вкладення у цінний лист від 09.11.2022, однак у вищезазначених описах вказане найменування документів направлення: "Позовна заява - 4шт", у зв'язку із чим у господарського суду відсутня можливість встановити, що відповідачам направлено саме ті додатки, які додані позивачем до позовної заяви.
З огляду на викладене, подані позивачами описи вкладення у цінний лист від 09.11.2022 не можуть бути взяті до уваги як належний доказ направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Водночас, згідно з вимогами ст.91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01 вересня 2021 року наказом №144 від 01.07.2020 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про прийняття та скасування національних стандартів", відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Поруч з цим всі ксерокопії, додані до позову не завірені належним чином.
З огляду на викладене, такі копії документів не є доказами у розумінні ч. 2 ст. 91 ГПК України, оскільки не засвідчені належним чином.
Також з змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що остання містить наступні вимоги:
- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_8 ;
- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго";
- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" копії наступних документів: баланс підприємства разом зі всіма додатками до нього за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки; оборотно-сальдові відомості за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки; статуту товариства та зміни до статуту; протоколи загальних зборів учасників за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки; аудиторські висновки за результатами надання інших аудиторських послуг за за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки;
- призначити по справі судову експертизу для визначення дійсної ринкової вартості 80% статутного капіталу ТОВ "Агропроменерго" станом на 2018 рік.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Так, викладені у прохальній частині позовної заяви клопотання, фактично є заявами з процесуальних питань.
Згідно з п.п. 4, 5, 6,7 статті 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Однак позивачем не дотримано приписів ст.170 ГПК України та не подано жодного письмового обґрунтування щодо підстав подання відповідних клопотань.
Таким чином, позивачу заявлені у прохальній частині позовної заяви клопотання слід викласти з урахуванням вимог ст.169, 170 ГПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.
Обґрунтовуючи наявність підстав звернення гр. ОСОБА_1 за судовим захистом з позовом про відшкодування шкоди у розмірі 11 000 000,00грн до матеріалів позовної заяви договір про відступлення права вимоги від 07.11.2022, за умовами якого ОСОБА_8 (первісний кредитор) передала ОСОБА_1 (новий кредитор) право вимогами від гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 належного та реально виконання наступних обов'язків: сплату дійсної ринкової вартості 80% статутного капіталу ТОВ "Агропроменерго", який за оцінкою сторін становить 11 000 000,00грн.
Відповідно до ст.515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Отже, за змістом ст. 515 ЦК України заборона заміни кредитора встановлена саме щодо зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора. Наведена правова норма не обмежує коло відповідних зобов'язань тими, що мають негрошовий характер. Навпаки, у ній наведений приклад - зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, яке є грошовим.
Разом з тим грошовий характер зобов'язання зі сплати ринкової вартості частки у статутному капіталі, не змінює правову природу відповідних правовідносин, які є корпоративними.
Водночас стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а новий кредитор вступає до цього зобов'язання. Наведена правова норма допускає передання новому кредитору лише частини прав старого кредитора, але таке є можливим лише в разі подільності права вимоги у відповідному правовідношенні.
Однак право на відшкодування дійсної ринкової вартості частки статутного капіталу ТОВ "Агропроменерго" входить до сукупності майнових і немайнових прав акціонера, що разом складають його корпоративні права, та не може бути відокремлене від них. Тобто акціонер не може відокремити та передати іншій особі лише одну зі своїх правомочностей, які випливають з права пов'язаного з участю у товаристві.
Разом з тим, не набувши статусу акціонера товариства у встановленому законом порядку, жодна особа не може стати учасником відповідних корпоративних правовідносин, а відтак і повноцінним кредитором щодо якогось зобов'язання у цих правовідносинах. Адже в разі набуття лише частини правомочностей акціонера у корпоративних правовідносинах, учасником яких особа не є, вона буде обмежена в їх реалізації та захисті шляхом використання усіх передбачених законом механізмів.
Відтак, зобов'язання з виплати вартості частки статутного капіталу є таким, що нерозривно пов'язане з особою відповідного кредитора - акціонера товариства, тому кредитор у зазначеному окремому зобов'язанні не може бути замінений іншою особою згідно з положеннями статті 515 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, позивачу слід надати письмове пояснення, у якому викласти свої доводи та аргументи (з посиланням на норми матеріального права) щодо правочину про відступлення права вимоги від 07.11.2022, та набуття новим кредитором права вимоги до боржників за укладеним договором.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом:
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з метою усунення встановлених недоліків, а позивачу необхідно:
- визначитися із підставами та предметом поданого позову та навести їх правове обґрунтування (з посиланням на конкретні норми закони, пункти статуту);
- подати обґрунтований розрахунок ціни позову;
- надати копії документів, доданих до позовної заяви, засвідчені у порядку, встановленому чинним законодавством;
- надати належні докази направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- заявлені у прохальній частині позовної заяви клопотання слід викласти з урахуванням вимог ст.169, 170 ГПК України;
- надати письмове пояснення, у якому викласти свої доводи та аргументи (з посиланням на норми матеріального права) щодо правочину про відступлення права вимоги від 07.11.2022, та набуття новим кредитором права вимоги до боржників за укладеним договором.
Приписами ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з доказами надіслання її копії відповідачу листом з описом вкладення.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набрала законної сили 16.11.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
друк. 2 прим.
1- до матеріалів позовної заяви;
2- позивачу (рек)