61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
10.11.2022р. Справа №905/1191/21
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., суддів Величко Н.В. та Зельман Ю.С. за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Сєврової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
За позовом: Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник" (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4)
про стягнення 6 522 579, 67 грн
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Фізична особа - підприємець Проценко Олег Євгенович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Григор'ївський рудник» про стягнення 6 522 579,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору підряду №1 від 01.01.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1191/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.07.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.07.2021 відкладено підготовче засідання на 26.08.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2021 продовжено строк розгляду справи №905/1191/21 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 15.09.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.09.2021 відкладено підготовче засідання на 27.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 було повідомлено сторін, що призначене на 27.09.2021 судове засідання не відбудеться, у зв'язку з відпусткою судді Зекунова Е.В.; розгляд справи призначено в судове засідання на 13.10.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2021 зупинено провадження по справі №905/1191/21 за позовом Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» про стягнення 6 522 579,67 грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1436/21.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2021 у справі №905/1191/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2021 у справі №905/1191/21 скасовано; справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.
02.12.2021 до Господарського суду Донецької області повернуті матеріали справи №905/1191/21.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.12.2021 поновлено провадження у справі 905/1191/21; призначено підготовче засідання на 10.01.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.01.2022 призначено справу №905/1191/21 до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 11.01.2022 призначено автоматичний розподіл справи №905/1191/21 для визначення судової колегії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.01.2022, для розгляду даної справи сформовано наступну колегію: головуючий суддя Зекунов Е.В., Шилової О.М. та Зельман Ю.С.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.01.2022 прийнято справу №905/1191/21 за позовом Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник" про стягнення 6 522 579, 67 грн до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Зекунова Е.В., суддів Шилової О.М. та Зельман Ю.С., розгляд справи почати спочатку; підготовче засідання призначено на 09.02.2022 року.
Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області "Про запровадження дистанційної роботи" від 08.02.2021 №6-р судді Шиловій О.М. встановлено в період з 09.02.2022 до 15.02.2022 дистанційну роботу за фактичним місцем проживанням в м.Харкові у зв'язку з тривалим та тісним контактом з особою, що захворіла на COVID-19.
Телефонограмами №213 та № 214 від 08.02.2022 сторін повідомлено, що призначене на 09.02.2022 року о 14:00 год. судове засідання по справі №905/1191/21 не відбудеться у зв'язку з дистанційною роботою судді Шилової О.М.; питання щодо призначення дати розгляду справи буде вирішено в терміновому порядку після закінчення строку дистанційної роботи судді, про що буде винесено відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2022 призначено підготовче засідання на 28.02.2022 року.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Судове засідання у справі №905/1191/21, призначене на 28.02.2022, не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259, що затверджені відповідними Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 №212-IX, строк воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №212-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Враховуючи необхідність виконання судових обов'язків та відповідно до рішення зборів суддів господарського суду Донецької області №1 від 13.06.2022, з метою дотримання завдань, принципів господарського судочинства (ст.2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (ст.114 Господарського процесуального кодексу України), судом вирішено призначити справу №905/1191/21 до розгляду.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 19.10.2022 призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/1191/21 для зміни судової колегії у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022, для розгляду даної справи сформовано склад судової колегії: головуючий суддя Зекунов Е.В., Величко Н.В. та Зельман Ю.С.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.10.2022 прийнято справу №905/1191/21 до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Зекунова Е.В., суддів Величко Н.В. та Зельман Ю.С.; розпочато розгляд справи №905/1191/21 спочатку; призначено підготовче засідання на 31.10.2022 року о 10:30 год.; явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Ухвалою від 28.10.2022 Господарський суд Донецької області відмовив сторонам у проведення судового засідання у справі №905/1191/21 призначеного на 31.10.2022 року в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.10.2022 у задоволенні клопотань відповідача: вих.№28/12-21/1 від 28.12.2021 про зупинення провадження по справі №905/1191/21, вих.№16 від 29.10.2022 про відкладення підготовчого засідання у справі №905/1191/21 та вих.№18 від 29.10.2022 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №905/1191/21 було відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.11.2022; явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Ухвалою від 08.11.2022 Господарський суд Донецької області відмовив позивачу у проведення судового засідання у справі №905/1191/21 призначеного на 10.11.2022 в режимі відеоконференції.
Представники сторін у судове засідання 10.11.2022 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, Господарський суд Донецької області не має можливості з 22.02.2022 здійснювати відправку вихідної кореспонденції (розпорядження від 21.02.2022), тому про хід справи повідомлено сторін з використанням альтернативних способів, зокрема: шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи та телефонограмами.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи 31.10.2022 та 10.11.2022 судом відповідні ухвали були надіслані відповідачу та позивачу на їх адреси електронної пошти, а також здійснені телефонограми на номери представників сторін.
До того ж, суд враховує, що сторони обізнані про справу та мали можливість цікавитися ходом розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
01 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник" (Відповідач, Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем (Позивач, Виконавець) укладено договір підряду № 1.
Згідно п. 1.1 Договору підряду виконавець (позивач) зобов'язується за дорученням замовника (відповідача) виконати своїми силами і засобами наступні роботи в кар'єрі Григор'ївського родовища бентонітових глин: розкривні роботи; видобувні роботи: навантаження глини з кар'єра та промсклада замовника; інші роботи в кар'єрі.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний виконати роботи в обсягах та в терміни, зазначені в технологічному завданні до договору (додаток №1), а Замовник зобов'язаний оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 2.1. Договору орієнтовна вартість робіт за цим договором становить 21 000 000 (двадцять один мільйон) грн., в тому числі ПДВ 3 500 000,00 грн.
Ціни на роботи узгоджуються в Додатку 2 до цього договору при фіксованій ціні на ДП. Перегляд цін відбувається за ініціативою однієї із сторін, при умові зміни ціни на ДП не менше, ніж на 5%, з підписанням протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 2) кожною із сторін (пункт 2.2. договору).
За умовами пункту 2.3. договору щомісяця, не пізніше останнього числа звітного місяця, виконавець представляє замовнику акти виконаних робіт. Замовник протягом 3-х днів з моменту надання підрядником актів виконаних робіт зобов'язаний підписати їх або надати мотивовану відмову. У разі мотивованої відмови замовника від підписання актів виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.
Вартість робіт згідно п. 2.4. Договору визначається на підставі договірної ціни, узгодженої Сторонами.
Відповідно до п. 2.5. Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року включно (пункт 4.1. договору в редакції додаткової угоди 1 від 13.12.2019).
Всі доповнення, зміни та додатки до цього договору складаються тільки в письмовій формі, узгоджуються і підписуються сторонами і є його невід'ємною частиною (пункт 4.12. договору).
Договір підписаний керівником замовника - генеральним директором ОСОБА_1 та відповідачем, підписи скріплені печатками.
Технічним завданням (Додаток №1 до Договору підряду №1 від 01.01.2019 року) Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався на умовах даного Договору виконувати наступні роботи:
розкривні роботи -90000м ;
видобувні роботи - 180 000 т;
навантаження глини з п/с-180 000 т; інші роботи:
а) планування доріг;
б) розробка канав;
в) водовідлив;
г) планування допоміжного складу;
д) перевезення шлаку із складу на кар'єр.
Термін виконання робіт з 01 січня по 31 грудня 2019 року.
Згідно протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Договору підряду № 1 від 01.01.2019 року) Замовник оплачує Виконавцю надані послуги з розрахунку:
- розкривні роботи -31,80 грн. (з ПДВ за 1 м )
- видобувні роботи -25,05 грн. (з ПДВ за 1 т)
- навантаження глини з п/с-18,00 грн. (з ПДВ за 1т)
Інші роботи в кар'єрі (всього на суму не більше 900 000 грн. без ПДВ) виконуються з розрахунку:
- робота ексковатора-1200,00 грн. за 1 м /час з ПДВ;
- робота грейдера -568,14 грн. за 1 м /час з ПДВ;
- робота бульдозера - 557, 88 за 1 м /час з ПДВ.
У судовому засіданні встановлено, що ФОП Проценко О.Є. виконав свої передбачені умовами Договору зобов'язання, внаслідок чого сторонами згідно умов п. 2.3 Договору були підписані акти виконаних робіт.
Так, згідно актів надання послуг позивачем виконані роботи (надані послуги): від 29 січня 2019 року за № 6 на суму 247 991, 04 грн., у тому числі ПДВ 41331, 84 грн.; від 25 березня 2019 року за № 27 на суму 131 589, 00 грн., у тому числі ПДВ 21 031,00 грн.; від 16 травня 2019 року за № 45 на суму 115 285, 80 грн., у тому числі ГІДЕ 19 214, 30 грн.; від 31 травня 2019 року за № 50 на суму 569 278, 86 грн., у тому числі ПДВ 94 879,81 грн.; від 30 червня 2019 року за № 58 на суму 771 493, 32 грн., у тому числі ПДВ 128 582, 22 грн.; від 16 липня 2019 року за № 64 на суму 912 482, 64 грн., у тому числі ПДВ 152 080, 44 грн.; від 31 липня 2019 року за № 70 на суму 453 885, 48 грн., у тому числі ПДВ 75 647, 58 грн.; від 16 серпня 2019 року за № 74 на суму 792 870, 18 грн., у тому числі ПДВ 132 145, 03 грн.; від 31 серпня 2019 року за № 80 на суму 478 153, 80 грн., у тому числі ПДВ 79 692,30 грн.; 16 вересня 2019 року за № 84 на суму 330 330, 72 грн., у тому числі ПДВ 55 055, 12 грн.; від 30 вересня 2019 року за № 90 на суму 790 092, 72 грн., у тому числі ПДВ 131 682, 12 грн.; від 31 жовтня 2019 року за № 99 на суму 739 327, 02 грн., у тому числі ПДВ 123 221, 17 грн.; від 10 жовтня 2019 року за № 92 на суму 260 593, 02 грн., у тому числі ПДВ 43 432, 17 грн.; від 29 листопада 2019 року за №107 на суму 261 952, 56 грн., у тому числі ГІДВ 43 658, 76 грн.
Вказані ати підписані уповноваженими представниками Сторін договору та засвідчені печатками. Зі змісту цих актів вбачається, що Замовником виконані роботи прийняті без будь-яких зауважень.
Проте, в порушення вимог п. 2.5. Договору, ТОВ "Григор'ївський рудник" зобов'язання по сплаті виконаних ФОП Проценко О.Є. та прийнятих Замовником робіт не виконало.
13 грудня 2019 року Сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 1 від 01 січня 2019 року.
Згідно п. 1 Додаткової угоди № 1 від 13 грудня 2019 року сторони дійшли згоди, що Замовник сплатить суму заборгованості, яка утворилась за Договором, у розмірі 3361188,14 грн. до 10 березня 2020 року.
У пункті 2 Додаткової угоди № 1 від 13 грудня 2019 року сторони передбачили штрафні санкції за невиконання зобов'язання Замовником, виклавши пункт 4.14. Договору підряду № 1 від 01.01.2019 року в наступній редакції:
« 4.14. В разі невиконання Замовником зобов'язань, Замовник, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити Виконавцю крім суми заборгованості у розмірі 124 396,86 доларів США, сорок вісім відсотків річних за весь час з моменту виникнення заборгованості з 13.12.2019 року по день фактичного погашення суми. При цьому у випадку якщо заборгованість не погашена в строк до 10.04.2020 року, розрахунок строку існування такої заборгованості обраховується з моменту її виникнення та не підлягає зупиненню та/або припиненню з огляду на підписані сторонами додаткові угоди № 1 та № 2 за якими узгоджувався строк сплати простроченого грошового зобов'язання за договором підряду № 1 від 01.01.2019 року. Крім того, у разі сплати простроченого грошового зобов'язання за договором підряду № 1 від 01.01.2019 року пізніше 10.04.2020 року, Замовник зобов'язаний сплатити додатково до санкцій та штрафів, штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно оплачених робіт.
Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.»
Замовником до 10 березня 2020 року зобов'язання за Договором виконанні частково. Так, у відповідності до Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 року по 25.02.2020 року між ТОВ "Григор'ївський рудник" і ФОП Проценко О.Є., заборгованість Замовника перед Виконавцем склала 2 931 188, 14 грн.
Цей Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний генеральним директором ТОВ "Григор'ївський рудник" ОСОБА_1 та Проценко О.Є. та засвідчений печатками Сторін.
10 березня 2020 року Сторонами уклали Додаткову угоду № 2 до договору підряду № 1 від 01 січня 2019 року.
Сторони дійшли згоди, що п. 1 Додаткової угоди № 1 від 13.12.2019 року до договору підряду № 1 від 01.01.2019 року втратив чинність.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року Сторони визнали простроченим з 13.12.2019 року грошове зобов'язання у розмірі 3 361 188,14 грн.
Пунктом 3 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року сторони погодили, що відповідно до вимог ст. 524 ЦК України грошове зобов'язання Замовника за договором підряду від 01.01.2019 року за № 1 складає 2 931 188, 14 грн. та має еквівалент в іноземній валюті - долар США та по курсу НБУ 23,5632 грн., станом на дату виникнення боргу (13.12.2019 року) сторони визнають еквівалент в сумі 124 396, 86 долара США.
Згідно доводів позивача, станом на день подання позовної заяви - 17.06.2021, офіційний курс НБУ становив 27,526 грн за один долар США, тому сума основного боргу складає 3 424 147, 96 гривень (три мільйони чотириста двадцять чотири тисячі сто сорок сім гривень 96 коп.).
Проте, його доводи в цій частині є помилковими, оскільки станом на дату оформлення позовної заяви та звернення з позовом до суду - 17.06.2021, офіційний курс НБУ становив 27,0275 грн. за один долар США. (https://bank.gov.ua).
Пунктом 4 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року сторони погодили, що за умови оплати простроченого грошового зобов'язання у розмірі 124396,86 долара США в строк до 10.04.2020 року, будь-які санкції, встановлені договором або законодавством України, не застосовуються.
Також, пунктом 5 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року сторони домовилися викласти п. 4.14 Договору підряду в наступній редакції: « 4.14. в разі не виконання Замовником зобов'язань щодо оплати Замовник, відповідно до ст. 625 ЦК України, зобов'язаний сплатити Виконавцю крім суми заборгованості 124 396, 86 доларів США сорок вісім відсотків річних, за весь час з моменту виникнення заборгованості з 13.12.2019 року по день фактичного погашення суми. При цьому у випадку якщо заборгованість не погашена в строк до 10.04.2020 року, розрахунок існування такої заборгованості обраховується з моменту її виникнення та не підлягає зупиненню та/або припиненню з огляду на підписані сторонами додаткові угоди № 1 та № 2 за якими узгоджувався строк сплати простроченого грошового зобов'язання за договором підряду № 1 від 01.01.2019 року. Крім того, у разі сплати простроченого грошового зобов'язання за Договором, підряду №1 від 01.01.2019 року пізніше 10.04.2020 року, Замовник зобов'язаний сплатити додатково до санкцій та штрафів, штраф у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно / оплачених робіт. Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.»
В строк до 10 квітня 2020 року Замовник зобов'язання по сплаті заборгованості не виконав.
Вважаючи порушеним своє право, ФОП Проценко О.Є. звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ "Григор'ївський рудник"
- суми основного боргу у розмірі, еквівалентному 124 396, 86 доларів США (сто двадцять чотири тисячі триста дев'яносто шість доларів вісімдесят шість центів), що на момент звернення до суду становить 3 424 147, 96 гривень (три мільйони чотириста двадцять чотири тисячі сто сорок сім гривень 96 коп.),
- 48 % річних у розмірі, еквівалентному 87 684, 45 доларів США (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят чотири доларів сорок п'ять центів), що на момент звернення до суду становить 2 413 602, 17 гривень (два мільйони чотириста тринадцять тисяч шістсот дві гривні 17 коп.),
- штрафу у розмірі 20 відсотків, еквівалентному 24 879, 37 доларів США, що на момент звернення до суду становить 684 829, 53 (шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 53 коп.).
Доводи Відповідача.
ТОВ «Григор'ївський рудник» проти позову заперечує з наступних причин.
Так, Договір підряду та Додаткові угоди №1 від 13.12.2019 і №2 від 10.03.2020 підписано діючим на той момент генеральним директором ОСОБА_1 .
Призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора було здійснено згідно протоколу Зборів учасників ТОВ «Григор'ївський рудник» від 26.05.2019 та наказу №12- к від 27.05.2019, а звільнення з посади було здійснено згідно протоколу загальних зборів Учасників від 25.03.2020.
Протоколом про призначення генерального директора від 26.05.2019 були встановлені обмеження щодо представництва ОСОБА_1 від імені Товариства згідно Статуту.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
Управління товариством здійснюють його органи ( ст.92 ЦК України).
У відповідності до статті 28 Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Згідно до статті 39 Закону виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
Пунктом 5.4.8 Статуту ТОВ «Григор'ївський рудник» (в редакції, чинній на дату укладення Договору та змін/доповнень до нього) передбачено, що генеральний директор самостійно укладає від імені Товариства будь-які угоди на суму, що не перевищує 250 000,00 гривень.
За змістом пункту 5.3.3 Статуту, до компетенції загальних зборів Учасників ТОВ «Григор'ївський рудник» належить: надання попередньої згоди на укладання Товариством договорів (угод) , в тому числі на покупку чи продаж, відчуженні в інший спосіб, передачі в оренду, іпотеку, заставу або інше розпорядження матеріальними активами Товариства, включаючи об'єкти нерухомості, на суму, що перевищує 250 000,00 грн.
При укладенні даного Договору сторони домовились (пункт 2.1), що орієнтовна вартість робіт за цим договором становить 21 000 000,00 грн.
Згідно умов Договору підряду, Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника виконати своїми силами і засобами наступні роботи в кар'єрі Григор'ївського родовища бентонітових глин: розкривні роботи, видобувні роботи, навантаження глини з кар'єра та промскладу Замовника, інші роботи в кар'єрі.
Додатком № 1 до Договору сторонами визначено технічне завдання з терміном виконання робіт: з 01 січня по 31 грудня 2019 року.
13 грудня 2019 року Додатковою угодою № 1 до Договору підряду були змінені строк виконання зобов'язання та строк дії Договору, а також введені додаткові штрафні санкції за невиконання Договору.
10 березня 2020 року Додатковою угодою №2 до Договору підряду було визначено, що грошове зобов'язання Замовника має еквівалент в іноземній валюті, встановлені дата прострочення зобов'язання та його сума, а також визначені нові штрафні санкції за невиконання зобов'язання з боку Замовника.
Цю додаткову угоду ТОВ «Григор'ївський рудник», в особі генерального директора Тишкова Олександра Олександровича, отримало лише у серпні 2020 року, тобто вже після звільнення попереднього генерального директора Товариства ОСОБА_1 При чому, при звільненні ОСОБА_1 не передавав новому уповноваженому виконавчому органу документацію за актом.
Відповідач стверджує, що станом на дату укладення Договору підряду, уповноважена особа Товариства «Григор'ївський рудник» повинна була отримати попередню згоду на його укладення від Загальних зборів Учасників Товариства.
Проте, Загальними зборами Учасників ТОВ «Григор'ївський рудник» не приймалось рішень щодо укладення між ТОВ «Григор'ївський рудник» та Фізичною особою - підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем договору підряду. Більше того. Загальним зборам учасників ТОВ «Григор'ївський рудник» не було відомо про будь-які правочини, укладені між ТОВ «Григор'ївський рудник» та Фізичною особою - підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем.
Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У серпні 2021 року ТОВ «Григор'ївський рудник» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про визнання недійсним договору підряду від 01.01.2019 року №1 та всіх змін і доповнень до нього, які є підставою для стягнення заборгованості за позовом ФОП Проценко О.Е. На підставі ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України (наділі ЦК України), у взаємозв'язку зі статтею 215 ЦК України, оскільки зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» оспорюваний правочин (зі всіма змінами/додатковими угодами до нього) було підписано посадовою особою з перевищенням наданих їй повноважень (за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності).
02 серпня 2021 року Господарським судом Донецької області за позовом ТОВ «Григор'ївський рудник» до ФОП Проценко О.Є. про визнання договору підряду від 01.01.2019 року №1 та всіх змін і доповнень до нього, недійсними, було порушено справу №905/1436/21.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2021 у справі №905/1436/21 позовні вимоги ТОВ «Григор'ївський рудник» задоволено. Визнано недійсним договір підряду №1 від 01.01.2019 укладений між Фізичною особою-підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» із змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковими угодами №1 від 13.12.2019 та №2 від 10.03.2020.
Крім того, відповідач посилаючись на Висновок будівельно-технічної експертизи №26/05-2020 від 02.07.2020 стверджує, що обсяги вскришних робіт, виконаних в 2019 році підрядником ФОП Проценко О.Є. на замовлення ТОВ «Григор'ївський рудник» на підставі Договору підряду №1 від 01.01.2019, що обсяг робіт у досліджених актах приймання-передачі послуг, не відповідає фактичним обсягам проведених вскришних робіт, визначених за результатами маркшейдерської зйомки та зазначених в «Моделі положення гірничих робіт Григор'ївського кар'єру» за 2019 рік., та є фактично меншим за сумарний обсяг вскришних робіт зазначений у актах про надання послуг.
На підставі вищевикладеного, TОB «Григор'ївський рудник» не визнавало позовні вимоги ФОП Проценко О.Є. по справі № 905/1191/21 в повному обсязі та просило суд відмовити у позові.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України, а також умовами Договору підряду №1 від 01.01.2019 та Додатковими угодами до цього Договору.
Так, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу статті 837 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом даної норми Цивільного кодексу України, Договір підряду №1 від 01.01.2019 від - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
При цьому ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ч. 1 ст. 525 ЦК України).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Замовник протягом 3-х днів з моменту надання підрядником актів виконаних робіт зобов'язаний підписати їх або надати мотивовану відмову. У разі мотивованої відмови замовника від підписання актів виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.
Матеріали справи не містять доказів того, що при прийнятті підрядних робіт по Договору № 1 від 01.01.2019 відповідачем були виявлені будь-які недоліки, оскільки вищезазначені акти надання послуг підписані Замовником без зауважень та застережень.
За змістом частини 4 ст. 882 ЦК України, Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Акти надання послуг, на підставі яких Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість, у судовому порядку Замовником послуг не оскаржувалися.
Заперечуючи проти позову, Відповідач посилався на рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2021 у справі №905/1436/21, яким позовні вимоги ТОВ «Григор'ївський рудник» було задоволено. Визнано недійсним договір підряду №1 від 01.01.2019 укладений між Фізичною особою-підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» із змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковими угодами №1 від 13.12.2019 та №2 від 10.03.2020.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.
У судовому засіданні встановлено, що Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №905/1436/21, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича задоволено. Рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2021 у справі №905/1436/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Зокрема, у мотивувальній частині постанови від 07.02.2022 у справі №905/1436/21, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначила, про наступне.
Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону.
Згідно до статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Помилковим є ототожнення повноваження керівника юридичної особи на укладення договору з повноваженнями керівника юридичної особи на вчинення інших дій від її імені (наприклад, прийняття товару та підписання товаро-розпорядчих документів, листування з контрагентами). Відповідні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 зі справи №916/3583/20.
Так, відповідно до п.5.4.3 Статуту позивача дирекція вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників. В аспекті даного спору до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить лише питання надання попередньої згоди на укладення Товариством договорів (угод) на суму, що перевищує 250000,00 грн. (п.п.ї, п.5.3.3). Тобто, колегія суддів зазначає, що в даному випадку дії директора стосовно вчинення діяльності підприємства в частині підписання актів наданих послуг тощо не були вчинені із перевищенням повноважень, наданих Статутом. У зв'язку з чим протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Також, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають зображенню в бухгалтерському обліку. Для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та відображають реальні господарські операції (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19).
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно актів надання послуг відповідачем були виконані, а позивачем були прийняті роботи (надані послуги) на загальну суму 6 855 326, 28 гривень: від 29 січня 2019 року за № 6 на суму 247 991,04 грн., у тому числі ПДВ 41 331, 84 грн.; від 25 березня 2019 року за № 27 на суму 131 589, 00 грн., у тому числі ПДВ 21 031,00 грн.; від 16 травня 2019 року за № 45 на суму 115 285, 80 грн., у тому числі ПДВ 19 214, 30 грн.; від 31 травня 2019 року за № 50 на суму 569 278, 86 грн., у тому числі ПДВ 94 879, 81 грн.; від 30 червня 2019 року за № 58 на суму 771 493, 32 грн., у тому числі ПДВ 128 582, 22 грн.; від 16 липня 2019 року за № 64 на суму 912 482, 64 грн., у тому числі ПДВ 152 080, 44 грн.; від 31 липня 2019 року за № 70 на суму 453 885, 48 грн., у тому числі ПДВ 75 647, 58 грн.; від 16 серпня 2019 року за № 74 на суму 792 870, 18 грн., у тому числі ПДВ 132 145, 03 грн.; від 31 серпня 2019 року за № 80 на суму 478 153, 80 грн., у тому числі ПДВ 79 692, 30 грн.; від 16 вересня 2019 року за № 84 на суму 330 330, 72 грн., у тому числі ПДВ 55 055, 12 грн.; від 30 вересня 2019 року за №90 на суму 790 092, 72 грн., у тому числі ПДВ 131 682, 12 грн.; від 31 жовтня 2019 року за № 99 на суму 739 327, 02 грн., у тому числі ПДВ 123 221, 17 грн.; від 10 жовтня 2019 року за № 92 на суму 260 593, 02 грн., у тому числі ПДВ 43 432, 17 грн.; від 29 листопада 2019 року за №107 на суму 261 952, 56 грн., у тому числі ПДВ 43 658, 76 грн.
Також видано платіжні доручення: №741 від 28.03.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№ 1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 2833, 33 грн., №745 від 08.04.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 19098, 19 грн., № 731 від 17.05.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 19214, 30грн., №748 від 05.06.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 53333, 33 грн., № 758 від 11.06.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№ 1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 41546, 48 грн., № 784 від 03.07.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 83333, 33 грн., № 8 від 08.07.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 45248, 89 грн., №10 від 11.07.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№ 1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 83333, 33 грн., № 19 від 19.07.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№ 1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 66666,67 грн., № 847 від 03.10.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№ 1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 16666, 67 грн., № 872 від 23.10.2019 р. призначення платежу оплата з/но дог.№ 1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 109750, 00 грн., № 970 від 06.02.2020 р. призначення платежу оплата з/но дог.№1 від 01.01.2019 року за послуги в т. ч. ПДВ 16666, 67 грн.
Видано товарно-транспортні накладні: №7 від 22.01.2019, №3 від 13.05.2019, від 04.07.2019, №38 від 30.05.2019, № 11 від 05.06.2019, №66 від 24.06.2019, №46 від 28.06.2019, №11 від 09.08.2019, №34 від 24.08.2019, №17 від 13.09.2019, №30 від 19.09.2019, №3 від 03.10.2019, №12 від 10.10.2019, №4 від 09.11.2019.
В рамках судового провадження (№905/1436/21) відповідні обставини ТОВ «Григор'ївський рудник» не спростовані. Тому, вищезазначені первинні документи свідчать про реальність господарської операції та про виконання вказаного договору сторонами у справі.
Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють для отримувача правові наслідки.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Зважаючи на викладене, позивач скористався правами з отримання податкового кредиту щодо сум, сплачених по договору підряду від 01.01.2019, у зв'язку з чим зменшив свої податкові зобов'язання на зазначену суму.
Вищенаведене свідчить про те, що спірний правочин виконувався сторонами, що не було спростовано позивачем відповідно до вимог ст.74 ГПК України та у сукупності встановлених обставин свідчить про безумовне схвалення спірного правочину.
Окрім того, між ФОП Проценко О.Є. та ТОВ «Григор'ївський рудник» раніше укладалися та виконувалися договори на суму вище ніж 250000,00 грн. А саме, між сторонами укладено та виконано такі договори підряду:
- від 02.01.2014 року на загальну суму 7200000 (сім мільйонів двісті тисяч) грн., в т. ч. ПДВ 1200000,00 грн.;
- від 01.04.2015 року на загальну суму 7800000 (сім мільйонів вісімсот тисяч) грн., в т. ч. ПДВ - 1300000,00 грн., який пролонговано на 2016 та 2017 рік шляхом укладання додаткових угод;
- від 01.01.2018 року на загальну суму 12000000(дванадцять мільйонів) грн., в т. ч. ПДВ - 2000000,00 грн.;
Відповідні обставинами ТОВ «Григор'ївський рудник» не спростовані.
Систематичність виконання робіт підтверджує реальність наміру укладання та виконання договору. Враховуючи, що внаслідок укладених договорів позивач видобував корисні копалини, тобто здійснював свою статутну діяльність, які в подальшому реалізовував та отримував прибуток, такі договори, в тому числі оскаржуваний, укладалися виключно в інтересах та на користь позивача.
Відповідно до вимог підпункту б пункту 5.3.3. статуту Товариства до компетенції загальних зборів належить затвердження планів діяльності Товариства за поданням генерального директора Товариства та затвердження звітів генерального директора Товариства про виконання планів діяльності Товариства, в тому числі затвердження порядку розподілу прибутку. Розробка планів діяльності товариства та організація їх виконання передбачено пп. і) п. 5.4.8 Статуту. Звітність перед загальними зборами Товариства про проведену роботу передбачена п. 5.4.12 Статуту Товариства. Отже, Статут товариства передбачає контроль товариства щодо роботи директора. Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що протягом періоду виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків генерального директора до нього заявлялись будь-які претензії щодо діяльності директора посадовими особами, представниками власників або загальними зборами товариства. Відповідно, є безумовним, що плани діяльності розроблялись, а звіти про виконання планів діяльності товариства, в тому числі щодо співпраці з ФОП Проценко О.Є. подавались. Матеріали справи не містять доказів того, що загальними зборами Товариства висловлювались претензії щодо укладення договору підряду №1 від 01.01.2019 року з Проценко О.Є.
Також, колегією суддів враховано, що 29.06.2021 Господарським судом Донецької області було відкрито провадження у справі №905/1191/21 за позовом Фізичної особи підприємця Проценко Олега Євгеновича до Товариства з обмежено відповідальністю «Григор'ївський рудник» про стягнення 6522579,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов Договору підряду №1 від 01.01.2019. Тоді як позов про визнання недійсним договору підряду №1 від 01.01.2019 було подано до суду 22.07.2021, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що ініціювання спору у даному провадженні зумовлено вирішенням спору про справі №905/1191/21 про стягнення заборгованості.
Дослідивши обставини справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову у справі №905/1436/21 про визнання недійсним договору підряду №1 від 01.01.2019.
Таким чином, доводи відповідача у справі №905/1191/21 про недійсність договору підряду №1 від 01.01.2019 за яким ФОП Проценко О.Є. виконував роботи для ТОВ «Григор'ївський рудник» та недійсність додаткових угод №1 від 13.12.2019 та №2 від 10.03.2020, на підставі яких позивачем нараховані до стягнення з Замовника річні відсотки та штраф, є помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах права та спростовані постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №905/1436/21, яка має преюдиціальне значення для вирішення спору у справі №905/1191/21.
Щодо доводів ТОВ «Григор'ївський рудник» про невідповідність обсягів вскришних робіт, виконаних в 2019 році підрядником ФОП Проценко О.Є.
У відповідності до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення ( Стаття 101 ГПК України)
Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
У судовому засіданні встановлено, що 26.05.2020 року до ТОВ «Судово-експертний Альянс» надійшла заява в.о.директора ТОВ «Григор'ївський рудник», що має намір стати позивачем у господарській справі, про проведення будівельно-технічної експертизи на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
На вирішення експерта було поставлено питання - Чи відповідають обсяги вскришних робіт, виконаних в 2019 році підрядником ФОП Проценко О.Є. на замовлення ТОВ «Григор'ївський рудник» на підставі Договору підряду №1 від 01.01.2019, що зазначені в наданих на дослідження актах наданих послуг, фактичним обсягам вскришних робіт в 2019 році, визначеним за результатами маркшейдерської зйомки та зазначених в «Моделі положення гірничих робіт Григор'ївського кар'єру» за 2019 рік?
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №26/05-2020 від 02.07.2020 проведеної експертом ТОВ «Судово-експертний Альянс», обсяги вскришних робіт, виконаних в 2019 році підрядником ФОП Проценко О.Є. на замовлення ТОВ «Григор'ївський рудник» на підставі Договору підряду №1 від 01.01.2019, що зазначені в наданих на дослідження актах наданих послуг, не відповідають фактичним обсягам вскришних робіт в 2019 році, визначеним за результатами маркшейдерської зйомки та зазначених в «Моделі положення гірничих робіт Григор'ївського кар'єру» за 2019 рік., та є фактично меншими за сумарний обсяг вскришних робіт зазначений у актах про надання послуг. Різниця складає 58 361,6 м.куб.
Посилаючись на висновок будівельно-технічної експертизи №26/05-2020 від 02.07.2020, як доказ у справі, відповідач просить відмовити у позові.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 Господарського процесуального кодексу України).
В матеріалах справи наявна Рецензія 14059/09-21 Завідуючого кафедри маркшейдерії НТУ «Дніпровська політехніка» професора Кучина О.С. на висновок будівельно-технічної експертизи №26/05-2020 від 02.07.2020 виконаної експертом ТОВ «Судово-експертний Альянс».
Згідно висновку Рецензії:
1.Більшість розрахункових даних, методика та достовірність «Моделі», спосіб визначення об'ємів видобутої гірської маси необґрунтовані та не відповідають маркшейдерській інструкції, що регламентує ці роботи.
2.Визначення об'ємів видобутої гірської маси можливе виключно при наявності поповнених планів гірничих на початок та кінець періоду. При цьому, графічна маркшейдерська документація на початок 2019 року відсутня, що зазначено у Висновку. Таким чином, виконання підрахунку достовірних об'ємів гірської маси неможливо.
Крім того, суд приймає до уваги, що за змістом частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Акти про надання послуг на загальну суму 6 855 326, 28 гривень: від 29 січня 2019 року за № 6 на суму 247 991,04 грн., у тому числі ПДВ 41 331, 84 грн.; від 25 березня 2019 року за № 27 на суму 131 589, 00 грн., у тому числі ПДВ 21 031,00 грн.; від 16 травня 2019 року за № 45 на суму 115 285, 80 грн., у тому числі ПДВ 19 214, 30 грн.; від 31 травня 2019 року за № 50 на суму 569 278, 86 грн., у тому числі ПДВ 94 879, 81 грн.; від 30 червня 2019 року за № 58 на суму 771 493, 32 грн., у тому числі ПДВ 128 582, 22 грн.; від 16 липня 2019 року за № 64 на суму 912 482, 64 грн., у тому числі ПДВ 152 080, 44 грн.; від 31 липня 2019 року за № 70 на суму 453 885, 48 грн., у тому числі ПДВ 75 647, 58 грн.; від 16 серпня 2019 року за № 74 на суму 792 870, 18 грн., у тому числі ПДВ 132 145, 03 грн.; від 31 серпня 2019 року за № 80 на суму 478 153, 80 грн., у тому числі ПДВ 79 692, 30 грн.; від 16 вересня 2019 року за № 84 на суму 330 330, 72 грн., у тому числі ПДВ 55 055, 12 грн.; від 30 вересня 2019 року за №90 на суму 790 092, 72 грн., у тому числі ПДВ 131 682, 12 грн.; від 31 жовтня 2019 року за № 99 на суму 739 327, 02 грн., у тому числі ПДВ 123 221, 17 грн.; від 10 жовтня 2019 року за № 92 на суму 260 593, 02 грн., у тому числі ПДВ 43 432, 17 грн.; від 29 листопада 2019 року за №107 на суму 261 952, 56 грн., у тому числі ПДВ 43 658, 76 грн. - не оскаржені у судовому порядку, не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, а тому в силу приписів ст. 204 ЦК України ці Акти є правомірним.
З матеріалів справи вбачається, що обсяг виконаних робіт відображений у вказаних Актах прийнятий Замовником (Відповідачем) без зауважень.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст..837 ЦК України ).
Отже, вартість робіт вказаних у вищевказаних Актах підлягає оплаті Замовником у повному обсязі.
Як вбачається зі змісту Додаткової угоди №3 від 10.03.2020 до Договору підряду, сторонами було визначено, що грошове зобов'язання Замовника має еквівалент в іноземній валюті та станом на дату виникнення боргу (31.12.2019) складає 124 396,86 доларів США.
З огляду на вищевикладене та на підставі наявних в матеріалах справи №905/1191/21 документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання підрядних робіт відповідачу на суму 124 396,86 доларів США, які залишилися неоплаченими Замовником. Отже позовні вимоги ФОП Проценко О.Є. до ТОВ "Григор'ївський рудник" в частині стягнення суми основного боргу по Договору №1 від 01.01.2019 у сумі 124 396,86 доларів США підлягають задоволенню, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.
У тексті позовної заяви, позивачем було невірно зазначено офіційний курс НБУ гривні до долара США 27,526грн станом на 17.06.2021 (дату складання позовної заяви та звернення до суду), тоді як станом на 17.06.2021 офіційний курс НБУ гривні до долара США складав 27,0275 грн.
Враховуючи викладене, судом здійснено арифметичний розрахунок суми заявленого основного боргу 124 396,86 доларів США. в гривневому еквіваленті, що складає 3 362 136,13 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача річних відсотків та штрафу.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки порушення зобов'язання визначені ст. 611 ЦК України, відповідно до якої настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Отже, невиконання умов договору щодо сплати заборгованості є правопорушенням у сфері господарювання та може бути підставою для покладення на Замовника господарської відповідальності у вигляді санкцій, які сторони встановили в Договорі підряду № 1 від 01.01.2019 року з урахуванням вимог Додаткових угод № 1 від 12.12.2019 року та № 2 від 10.03.2020 року.
Враховуючи, що норма ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях, а сторони погодили суму боргу в еквіваленті до іноземної валюти - долара США, то індекс інфляції в даному випадку не застосовується.
При цьому, втрати від інфляції відновлюються шляхом застосування еквівалента валюти та перерахунку суми з урахуванням курсу долара (постанова ВП ВС від 7 липну 2020 року у справі № 296/10217/15-ц)
13 грудня 2019 року Сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 1 від 01 січня 2019 року.
Згідно п. 1 Додаткової угоди № 1 від 13 грудня 2019 року сторони дійшли згоди, що Замовник сплатить суму заборгованості, яка утворилась за Договором, у розмірі 3361188,14 грн. до 10 березня 2020 року.
У пункті 2 Додаткової угоди № 1 від 13 грудня 2019 року сторони передбачили штрафні санкції за невиконання зобов'язання замовником, виклавши пункт 4.14. Договору підряду № 1 від 01.01.2019 року в наступній редакції:
« 4.14. В разі невиконання Замовником зобов'язань, Замовник, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити Виконавцю крім суми заборгованості у розмірі 124 396,86 доларів США, сорок вісім відсотків річних за весь час з моменту виникнення заборгованості з 13.12.2019 року по день фактичного погашення суми. При цьому у випадку якщо заборгованість не погашена в строк до 10.04.2020 року, розрахунок строку існування такої заборгованості обраховується з моменту її виникнення та не підлягає зупиненню та/або припиненню з огляду на підписані сторонами додаткові угоди № 1 та № 2 за якими узгоджувався строк сплати простроченого грошового зобов'язання за договором підряду № 1 від 01.01.2019 року. Крім того, у разі сплати простроченого грошового зобов'язання за договором підряду № 1 від 01.01.2019 року пізніше 10.04.2020 року, Замовник зобов'язаний сплатити додатково до санкцій та штрафів, штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно оплачених робіт.
Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.».
10 березня 2020 року Сторони уклали Додаткову угоду № 2 до договору підряду № 1 від 01 січня 2019 року.
Сторони дійшли згоди, що п. 1 Додаткової угоди № 1 від 13.12.2019 року до договору підряду № 1 від 01.01.2019 року втратив чинність.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року Сторони визнали простроченим з 13.12.2019 року грошове зобов'язання у розмірі 3 361 188,14 грн.
Пунктом 3 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року сторони погодили, що відповідно до вимог ст. 524 ЦК України грошове зобов'язання Замовника за договором підряду від 01.01.2019 року за № 1 складає 2 931 188, 14 грн. та має еквівалент в іноземній валюті - долар США та по курсу НБУ 23,5632 грн., станом на дату виникнення боргу (13.12.2019 року) сторони визнають еквівалент в сумі 124 396, 86 долара США.
Зважаючи, що станом на день складання позовної заяви та звернення до суду (17.06.2021) офіційний курс НБУ становив 27,0275 грн за один долар США, сума основного боргу складає 3 362 136,13 гривень.
При цьому, пунктом 4 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року сторони погодили, що за умови оплати простроченого грошового зобов'язання у розмірі 124396,86 долара США в строк до 10.04.2020 року, будь-які санкції, встановлені договором або законодавством України, не застосовуються.
Також, пунктом 5 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року сторони домовилися викласти п. 4.14 Договору підряду в наступній редакції: « 4.14. в разі не виконання Замовником зобов'язань щодо оплати Замовник, відповідно до ст. 625 ЦК України, зобов'язаний сплатити Виконавцю крім суми заборгованості 124 396, 86 доларів США, сорок вісім відсотків річних за весь час з моменту виникнення заборгованості з 13.12.2019 року по день фактичного погашення суми. При цьому у випадку якщо заборгованість не погашена в строк до 10.04.2020 року, розрахунок існування такої заборгованості обраховується з моменту її виникнення та не підлягає зупиненню та/або припиненню з огляду на підписані сторонами додаткові угоди № 1 та № 2 за якими узгоджувався строк сплати простроченого грошового зобов'язання за договором підряду № 1 від 01.01.2019 року. Крім того, у разі сплати простроченого грошового зобов'язання за Договором, підряду №1 від 01.01.2019 року пізніше 10.04.2020 року, Замовник зобов'язаний сплатити додатково до санкцій та штрафів, штраф у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно / оплачених робіт. Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.»
Розрахунок санкцій по договору проведений Позивачем з урахуванням п. 4.14 договору за відповідною формулою:
Сума санкції = С х Z х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Z - відсоток річних, зазначений в договорі.
За період з 13.12.2019 до 31.12.2019 - кількість днів 19:
124 396,86 х 48 % х 19 : 365 : 100 =3 108,22 доларів США.
З 01.01.2020 до 31.12.2020 - кількість днів 366:
124 396,86 х 48 % х 366 : 366 : 100= 59 710,49 доларів США.
За період з 01.01.2021 до 01.06.2021 - кількість днів 152:
124 396,86 х 48 % х 152 : 365 : 100 = 24 865,74 доларів США.
Всього: 87 684,45 доларів США.
Крім цього, у відповідності до п. 5 Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2020 року Позивач нарахував до стягнення з Відповідача штраф у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно оплачених робіт. Відповідно 124 396, 86 х 20%=24 879,37 доларів США.
Зважаючи на те, що сума основного боргу відповідача за договором складає еквівалент 124 396, 86 доларів США, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить суму, яка дорівнює: 124 396, 86 +87 684,45 +24 879,37 = 236 960,68 доларів США.
З урахуванням даних НБУ, на день складання позовної заяви (17.06.2021) офіційний обмінний курс складає 27,0275 грн за один долар США, отже загальна сума, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 6 404 454,78 гривень.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Усупереч вказаним нормам відповідач не надав господарському суду належних та допустимих доказів, які спростовують доводи позивача.
З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання підрядних робіт відповідачу та факт порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань.
Тому позовні вимоги ФОП Проценко О.Є. до ТОВ "Григор'ївський рудник" про стягнення заборгованості по Договору №1 від 01.01.2019, відсотків річних та штрафу підлягають задоволенню, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що при зверненні з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 97 838,70 грн відповідно до платіжного доручення №1616 від 14.06.2021.
З огляду на визначену ціну позову у розмірі 6 404 454,78 грн (враховуючи вірний офіційний обмінний курс гривні до долара США 27,0275 грн, за даними НБУ), належний судовий збір становить 96 066,82 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу, що він може звернутися до суду з клопотанням про повернення переплаченої суми судового збору у розмірі 1 771,88 грн.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на ТОВ "Григор'ївський рудник" у розмірі 96 066,82 грн.
Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник" (Код ЄДРПОУ 31399134, 84550, Донецька обл., Бахмутський р-н, c.Григорівка (Калінінська С/Р) (ПН), вул.Перемоги, буд.1) на користь Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; дата та номер запису про проведення державної реєстрації від 14.10.2005 року за № 22690000000001449)
- суму основного боргу у розмірі, еквівалентному 124 396, 86 доларів США (сто двадцять чотири тисячі триста дев'яносто шість доларів вісімдесят шість центів), що станом на 17.06.2021 становить 3 362 136,13 грн.
- 8 % річних у розмірі, еквівалентному 87 684, 45 доларів США (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят чотири доларів сорок п'ять центів), що станом на 17.06.2021 становить
2 369 891,47 грн.
- штраф 20 відсотків у розмірі, еквівалентному 24 879, 37 доларів США (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять доларів тридцять сім центів), що станом на 17.06.2021 становить 672 427,17 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник" (Код ЄДРПОУ 31399134, 84550, Донецька обл., Бахмутський р-н, с.Григор'ївка (Калінінська С/Р) (ПН), вул. Перемоги, буд.1) на користь Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; дата та номер запису про проведення державної реєстрації від 14.10.2005 року за № 22690000000001449) судовий збір у сумі 96 066,82 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 листопада 2022 року.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2022.
Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Зекунов
Суддя Н.В. Величко
Суддя Ю.С. Зельман