вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2848/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН Ко"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД"
про стягнення 625 722,28 грн. за Договором поставки № 26-01/22 від 26.01.2022
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 552 511,50 грн. - основного боргу,11 012,26 грн. - індексу інфляції, 3 520,67 грн. - 3 % річних, 58 677,85 грн. - пені, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору поставки № 26-01/22 від 26.01.2022.
У відзиві на позов Відповідач зазначив, що вимоги визнає частково, зокрема в частині стягнення основного боргу у розмірі 552 511,50 грн., оскільки 26.01.2022 сторони уклали Договір поставки № 26-01/22, за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти й передавати у власність Покупця (Відповідача) продукцію, згідно асортиментному переліку, зазначеному у Додатку №1, до даного Договору, а Покупець зобов'язується в порядку на умовах, визначених цим Договором, приймати і оплачувати таку Продукцію. Відтак, Позивач періодично поставляв Відповідачеві товар: ріпчасту цибулю. Станом на 03.10.2022 Відповідач має заборгованість за поставлену продукції у розмірі 552 511,50 грн. При цьому, Позивач жодного разу не звертався до Відповідача з претензією щодо погашення заборгованості за Договором поставки. Щодо штрафних санкцій, то відповідно до п. 7.1.-7.3 Договору сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання або неналежне виконання стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), яке сторона не могла передбачити, ні запобігти їм усіма можливими заходами. Під обставинами непереборної сили маються на увазі будь-які обставини, що перешкоджають стороні виконувати зобов'язання за цим договором і які знаходяться поза розумним контролем сторони. Дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена ТПП або іншим компетентним органом того регіону, де вказані обставини, що виникли. 09.03.2022 на електрону пошту Відповідача надійшов лист від АТ "УКРСИББАНК" про зупинення Банком здійснення видаткових операцій за розрахунковими рахунками ТОВ "ЄРМАК ГОЛД". Стосовно зупинення здійснення видаткових операцій по поточним рахункам: 09.03.2022 ТОВ "ЄРМАК ГОЛД" зверталось до АТ "УКРСИБАНК" із запитом про надання інформації щодо функціонування поточних рахунків, в якому просило надати пояснення щодо зупинення здійснення обслуговування Банком видаткових операцій за всіма відкритими поточними рахунками підприємства. 10.03.2022 підприємством подано звернення до Національного банку України про надання дозволу на здійснення видаткових операцій по поточних рахунках з контрагентами. 12.03.2022 ТОВ "ЄРМАК ГОЛД" в електронному вигляді подано скаргу до АТ "УКРСИББАНК" щодо блокування розрахункових рахунків. 16.03.2022 подано звернення до Бізнес-омбудсмена України про захист українського підприємства.
31.10.2022 від Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що згідно Договору Покупець знав про обов'язок оплатити товар, поставлений 3 та 5 березня 2022 року протягом трьох банківських днів, при цьому товар неоплачений, а Боржником не вжито жодних дій для врегулювання спору з Постачальником. Посилання на обставини форс-мажору є необґрунтованими, такими, які не можуть бути застосовані, як підстава для звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань, оскільки повідомлення від банку датоване 09.03.2022, наступні звернення Відповідача до НБУ, АТ "Укрсиббанк", Бізнес-омбудсмена також датовані після настання факту постачання товару і спливу триденного строку для здійснення Покупцем оплати цього отриманого товару. Щодо дотримання Покупцем умов договору поставки, які регулюють настання обставин форс-мажорну, та необхідні дії сторін для звільнення від відповідальності, Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідачем не дотримано обов'язкових умов, передбачених розділом 7 Договору поставки, а отже ніщо не заважало Відповідачеві оплатити поставлений йому товар впродовж 3 днів після його прийняття.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
26.01.2022 сторони уклали договір поставки (далі Договір) за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти й передавати у власність Покупця (Відповідача) Продукцію, згідно асортиментному переліку, зазначеному у Додатку № 1 до даного Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати і оплачувати таку Продукцію.
Найменування, ціна, кількість та дата поставки Продукції погоджується між Покупцем та Постачальником засобами миттєвого зв'язку (телефон, електронна пошта), але не пізніше ніж за 48 годин до дати поставки, та визначаються у видаткових-накладних на кожному окрему партію Продукцію (п. 1.2. Договору).
Постачальник зобов'язується забезпечити поставку замовленого Покупцем обсягу Продукції (кожної окремої партії), до місця поставки та в узгоджений Сторонами день поставки партії продукції (п. 3.1. Договору).
Датою поставки партії Продукції є дата, зазначена у відповідній видатковій накладній на партію Продукції (п. 3.7. Договору).
Право власності на Продукцію, переходить до Покупця в момент підписання уповноваженою особою за дорученням Покупця видаткової накладної, під час отримання ним Продукції в місці поставки (п. 3.8. Договору).
Загальна сума Договору складається з суми усіх поставлених партій продукції відповідно до видаткових накладних, що підписані сторонами протягом дії цього договору (п. 5.1. Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2022).
Покупець, на підставі виставленого Постачальником рахунку, оплачує кожну поставлену партію Продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати реєстрації Постачальником податкової накладної, складеної на дану партію Продукції та за умови надання Постачальником супровідних документів на цю Продукцію, згідно розділу 4 Договору (п. 5.2. Договору).
Розрахунки між сторонами проводяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів із рахунку Покупця на рахунок Постачальника (п. 5.3. Договору).
Оплатою Продукції вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.4. Договору).
У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 6.1. Договору).
У випадку несвоєчасної оплати Продукції (партії Продукції) Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості. Нарахування пені припиняється з моменту повної оплати поставленої Продукції (партії Продукції) (п. 6.4. Договору).
Сплата стороною визначених цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду), у повному обсязі (п. 6.5. Договору).
Сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання або неналежне виконання стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), яке сторона не могла ні передбачити, ні запобігти їх усіма можливими заходами. Сторона, що зазнала вплив форс-мажорних обставин, повинна повідомити про це іншу сторону на протязі 3 (трьох) днів від дати, коли такі обставин відбулися. В повідомленні має бути вказаний зміст обставин, їх характер і вплив на виконання зобов'язань за цим договором (п. 7.1. Договору).
Під обставинами непереборної сили маються на увазі будь-які обставини, що перешкоджають Стороні виконувати зобов'язання за цим договором і які знаходяться поза розумним контролем сторони, включаючи: стихійні лиха, повні, землетрус, епідемію, війну, окупацію, громадські непорядки, страйки, природні катастрофи та інші (п. 7.2. Договору).
Дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена ТПП або іншим компетентним органом того регіону, де вказані обставини виникли (п. 7.3. Договору).
Цей договорі вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022 (п. 10.1. Договору).
На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 552 511, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними та ТТН № 003 від 02.03.2022 на суму 228 871,50 грн., № 018 від 05.03.2022 на суму 323 640,00 грн., зазначені документи підписані сторонами без заперечень.
До відзиву на позов Відповідач додав листа АТ "УКРСИББАНК", який надійшов на електрону адресу Відповідача 09.03.2022 на запит Відповідача (вих. № 09/03/22-1 від 09.03.2022), яким Банк проінформував Відповідача, що відповідно до внесених змін в п. 15 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 згідно Постанови НБУ № 44 від 08.03.2022 Банк зупиняє здійснення видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:
1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Крім того, Відповідач наполягає, що в подальшому звертався до Національного банку України зі зверненнями № 47 від 10.03.2022 та від 11.03.2022 про надання дозволу на здійснення обслуговуючим банком видаткових операцій за рахунками Відповідача з переказу коштів на території України на рахунки українських контрагентів; до Бізнес-Омбудсмену України (вих. № 49 від 16.03.2022) із зверненням про захист українського підприємства. Однак, до матеріалів справи докази направлення даних листів Відповідач не надав.
31.03.2022 сторони підписали акт звірки, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 552 511,50 грн.
На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 11 012,26 грн. - індексу інфляції (на суму 228 871,50 грн. за період червень - липень 2022 - 8 746,78 грн., на суму 323 640,00 грн. за липень 2022 - 2 265,48 грн.), 3 520,67 грн. - 3 % річних (на суму 228 871,50 грн. за період з 07.06.2022 по 05.09.2022 - 1 711,83 грн., на суму 323 640,00 грн. за період з 30.06.2022 по 05.09.2022 - 1 808,84 грн.), 58 677,85 грн. - пені (на суму 228 871,50 грн. за період з 07.06.2022 по 05.09.2022 - 28 530,56 грн., на суму 323 640,00 грн. за період з 30.06.2022 по 05.09.2022 - 30 147,29 грн.)
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт поставки товару, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України),
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов частково заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.
Так, надані Сторонами документи (докази) (Договір, видаткові накладні, ТТН, акт звірки, відзив Відповідача) свідчать про належне виконання Позивачем договірних зобов'язань та прострочку Відповідача в оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 552 511,50 грн. основного боргу.
Відповідно до п. 5.2 Договору покупець, на підставі виставленого Постачальником рахунку, оплачує кожну поставлену партію Продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати реєстрації Постачальником податкової накладної складеної на дану партію Продукції та за умови надання Постачальником супровідних документів на цю Продукцію, згідно розділу 4 Договору.
У позовній заяві Позивач зазначає, що податкові накладні за вказаними поставками Постачальником внесено до Єдиного реєстру податкових накладних за порядковим номерами: № 211, реєстраційний № 9096938817 (27.06.2022) - поставка від 02.03.2022; № 210, реєстраційний № 9060084899 (02.06.2022) - поставка від 05.03.2022.
Відповідач не заперечує настання строку оплати та періоди нарахування штрафних санкцій та компенсаційних платежів, тільки посилається на форс-мажорні обставини.
Наполягаючи на наявності підстав для звільнення від відповідальності, Відповідач посилається на листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, за яким форс-мажорною обставиною в Україні визнано військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення 24.02.2022 воєнного стану в нашій державі. ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 і до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зі ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
28.02.2022 ТПП України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, однак такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань, як помилково вказує Відповідач.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідач зазначає, що на електрону адресу Відповідача 09.03.2022 надійшов лист АТ "УКРСИББАНК", яким останній проінформував Відповідача, що відповідно до внесених змін в п. 15 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 згідно Постанови НБУ № 44 від 08.03.2022 Банк зупиняє здійснення видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:
1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Так, пунктом 15 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" № 18 від 24.02.2022 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.
Пунктом 5 постанови Правління Національного банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18" пункт 15 викладено в такій редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім переказу коштів (за виключенням коштів у російських рублях та білоруських рублях) з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил У країни та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України".
Пунктом 6 постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18", пункт 15 викладено в такій редакції: Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів".
Однак, Відповідач не звернувся до ТПП України для засвідчення даної обставини як форс-мажорної та в порушення п. 7.1. Договору на протязі трьох днів не повідомив Позивача про настання такої обставини (докази суду не надано).
В матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий ТПП України чи уповноваженими регіональними ТПП, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за договором.
Відтак, твердження Відповідача про те, що затримка оплати поставленого товару Відповідачем сталася з причин настання форс-мажорних обставин, а саме у зв'язку з зупиненням здійснення видаткових операцій товариства по розрахункам з контрагентами, є необґрунтованим.
Також, досліджуючи баланс інтересів сторін, суд звертає увагу на ту обставину, що матеріали справи не містять відомостей про те, що Позивач перебуває в кращому становищі порівняно з Відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних, індексу інфляції та пені проведено вірно.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, до стягнення належать: 552 511,50 грн. - боргу, 11 012,26 грн. - індексу інфляції, 3 520,67 грн. - 3 % річних, 58 677,85 грн. - пені.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД" (52020, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Чумаки, вул. Шкільна, буд. 20, код 36166843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН Ко" (51100, Дніпропетровська обл., смт Магдалинівка, вул. Радянська, 2, 44581879) 552 511,50 грн. - боргу, 11 012,26 грн. - індексу інфляції, 3 520,67 грн. - 3 % річних, 58 677,85 грн. - пені, 9 385,83 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК країни, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Суддя С.Г. Юзіков