15.11.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1469/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Абадей М.О.
за участю представників сторін:
від відповідача-2: Канципа Євгеній Сергійович (поза межами суду);
від позивача, відповідача-1: представники не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 про забезпечення позову (суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/1469/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", м. Дніпро
до відповідача-1: Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи", м. Дніпро
відповідача-2: Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ
про визнання дій протиправними та включення записів в реєстр обтяження
Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» та Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", в якому просило:
- визнати дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк щодо реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016 протиправними;
- скасувати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (номер обтяження 16092713) реєстрацію відомостей від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016;
- вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (номер обтяження 16092713) запис від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем та банком виник судовий спір у справі №904/3898/18 (про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» шляхом направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» вимоги від 02.08.2018 №Э.Upr1/3-626626 про сплату винагороди за користування кредитом по кредитному договору № DNHSLN103662 від 03.06.2013, визнання відсутності у Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» сплати за користуванням кредитом за договором від 03.06.2013 № DNHSLN103662, від 15.12.2016 та визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПрАТ «СК «Інгосстах» шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» листа - повідомлення про розірвання (в частині поруки ПрАТ «СК «Інгосстах») договору № DNHSLN103662 від 03.06.2013, від 09.08.2018 №09-08/18), в межах якого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 забезпечений позов, зокрема, заборонено Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» та будь-яким особам в його інтересах вживати будь-які заходи щодо звернення стягнення на предмет застави згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016. Як зазначає позивач у справі №904/1469/22, із витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.06.2022 йому стало відомо, що всупереч зазначеній забороні 23.05.2022 зареєстровано звернення стягення на заставлене майно, тобто банк свідомо порушив судове рішення, яке набрало законної сили, такі дії банку є незаконними та протиправними, а внесений запис підлягає вилученню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1469/22.
13.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" до Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" та будь-яким особам в його інтересах вчиняти наступні дії:
- вимагати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" передачу предмету застави згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк";
- здійснювати задоволення своїх вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження;
- здійснювати задоволення своїх вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмету забезпечувального обтяження третій особі;
- здійснювати будь-які перешкоди в користуванні/експлуатації та володінні Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» вантажними вагонами, що є предметом обтяження згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, вживати заходів щодо внесення змін до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів щодо власника вагонів, у зв'язку з реалізацією Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» свого права заставодержателя, а саме щодо вагонів, що є предметом обтяження згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, об'єм кузова 110 куб. м. (для перевезення зерна), тип 950, модель 19-970-01.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову буде порушено право позивача на законне володіння майном, що суттєво ускладнить поновлення порушеного права з огляду на те, що повернення предмету застави у законне володіння буде практично неможливим, а відшкодування збитків стане тривалим процесом. Також позивач зазначив, що з огляду на положення ст. ст. 26, 29, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вчинення банком дій щодо реєстрації звернення стягнення є одним з кроків, направлених на набуття у власність або продаж третій особі предмету обтяження, та відповідно до ч. 2 ст. 28 цього Закону позивач протягом 30 днів з моменту реєстрації звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в Державному реєстрі зобов'язаний передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі №904/1469/22 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та:
- заборонено Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" та будь-яким особам в його інтересах вимагати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" передачу предмету застави згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк";
- заборонено Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" здійснювати задоволення своїх вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі;
- заборонено Акціонерному Товариству Комерційному банку «Приватбанк» здійснювати будь-які перешкоди, в користуванні/експлуатації та володінні Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» вантажними вагонами, що є предметом обтяження згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, вживати заходів щодо внесення змін до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів щодо власника вагонів, у зв'язку з реалізацією Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» свого права заставодержателя, а саме щодо вагонів, які є предметом обтяження згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, об'єм кузова 110 куб. м. (для перевезення зерна), тип 950, модель 19-970-01.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що встановлений судом факт зареєстрованого звернення стягнення від 23.05.2022 свідчить про вчинення відповідачем -2 дій, які у подальшому можуть ускладнити виконання судових рішень у справах №904/3898/18, №904/1469/22, що перешкоджатиме відновленню порушених прав та інтересів позивача.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі №904/1469/22, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи, визнав доведеними наведені позивачем обставини і дійшов помилкового висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, чим були порушені принципи розумності, обґрунтованості та адекватності заходів забезпечення позову;
- судом вжиті заходи забезпечення позову та заборонено банку вчиняти дії, притаманні для процедур позасудового звернення стягнення на предмет застави, які не здійснюються при зверненні до суду з відповідним позовом, натомість в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1575/22 за позовом банку до позивача про зверенння стягнення на предмет застави за договором від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ;
- банк не надсилав позивачу повідомлення з вимогою передати предмет обтяження у володіння обтяжувача відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали від 14.06.2022 про забезпечення позову у справі №904/1469/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали від 14.06.2022 про забезпечення позову у справі №904/1469/22.
10.08.2022 матеріали оскарження ухвали від 14.06.2022 про забезпечення позову у справі №904/1469/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
10.08.2022 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Орєшкіної Е.В. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження у справі №904/1469/22 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М., суддів Чус О.В., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2022 зазначеною колегією суддів поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 про забезпечення позову у справі №904/1469/22; зазначено, що про дату та час судового засідання учасників справи буде повідомлено ухвалою суду.
12.09.2022 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, виходом на роботу судді-доповідача Орєшкіної Е.В., по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Іванова О.Г., якою ухвалою суду від 19.09.2022 справу прийнято до свого провадження, призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 15.11.2022.
05.10.2022 від представника Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" адвоката Канципи Є.С. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 15.11.2022, в режимі відеоконференцзв'язку, яке ухвалою суду від 06.10.2022 задоволено.
В судовому засіданні 15.11.2022 представник Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі №904/1469/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Позивач та відповідач-1 явку представників в судове засідання 15.11.2022 не забезпечили, були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 на електронні адреси, зазначені банком у поданій апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача-2, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів, переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення або істотного ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Як зазначає апелянт, 03.06.2013 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» укладений кредитний договір № DNHSLNI03662 зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит в сумі 105 505 068,20 грн на придбання 200 вагонів - хоперів.
В забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором між банком та позивачем укладений договір застави майна № DNHSLNI03662/DZ від 15.12.2016, за яким в заставу банку передані 200 вагонів - хоперів, придбаних позивачем за надані банком кредитні кошти.
Внаслідок порушення позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором № DNHSLNI03662 від 03.06.2013 банк звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про зверення стягнення на предмет застави за договором застави майна № DNHSLNI03662/DZ від 15.12.2016.
З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1575/22.
Попередньо, до звернення з позовом у справі №904/1575/22, позивач звернувся з позовом у справі №904/3898/18.
Як зазначалось, судом згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі №904/3898/18 встановлено, що предметом цього позову є визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» шляхом направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» вимоги від 02.08.2018 №Э.Upr1/3-626626 про сплату винагороди за користуванням кредитом по кредитному договору № DNHSLN103662 від 03.06.2013, визнання відсутньою у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» сплати за користуванням кредитом за договором від 03.06.2013 № DNHSLN103662, від 15.12.2016 та визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПрАТ «СК «Інгосстах» шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» листа - повідомлення про розірвання (в частині поруки ПрАТ «СК «Інгосстах») договору № DNHSLN103662 від 03.06.2013, від 09.08.2018 №09-08/18.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі №904/3898/18 забезпечений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал», зокрема, заборонено Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» та будь-яким особам в його інтересах вживати будь-які заходи щодо звернення стягнення на предмет застави згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016.
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.06.2022 всупереч зазначеній забороні Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (обтяжувач) 23.05.2022 зареєстровано звернення стягення на заставлене майно за договором застави № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016.
Зазначені дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» стали підставою для звернення з позовом у справі №904/1469/22.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України);
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери.
5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Відповідндо до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов'язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" та будь-яким особам в його інтересах вимагати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" передачу предмету застави згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк", заборони Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" здійснювати задоволення своїх вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі; заборони Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» здійснювати будь-які перешкоди в користуванні/експлуатації та володінні Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» вантажними вагонами, що є предметом обтяження згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, вживати заходів щодо внесення змін до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів щодо власника вагонів, у зв'язку з реалізацією Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» свого права заставодержателя, а саме щодо вагонів, які є предметом обтяження згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, об'єм кузова 110 куб. м. (для перевезення зерна), тип 950, модель 19-970-01.
Колегія суддів зазначає, що вчинені банком дії щодо реєстрації звернення стягнення 23.05.2022 свідчать про початок ним процедури позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, за результатами якої може бути здійснено звернення стягнення на заставлене майно відповідно до наведених норм законодавства, що унеможливить ефективний спосіб захисту прав позивача у справі №904/1469/22.
Посилання апелянта на існуюче судове провадження у справі №904/1575/22, предметом розгляду якого є звернення стягнення на предмет застави за договором застави № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016, не свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову у справі №904/1469/22 з огляду на те, що, по-перше, використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду, по-друге, ненадіслання банком позивачу повідомлення про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження свідчить про невиконанням відповідачем-2 вимог ч.1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а не про відсутність початку процедури позасудового порядку звернення стягнення на предмет застави.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, та залишає ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі №904/1469/22 без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 про забезпечення позову у справі №904/1469/22 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 про забезпечення позову у справі №904/1469/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Право, строк та порядок касаційного оскарження визначені в ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 17.11.2022.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.В. Чус
Суддя О.Г. Іванов