17 листопада 2022 рокуСправа № 380/8085/22 пров. № А/857/11874/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними і зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2022 року (суддя Коморний О.І., м.Львів, повний текст складено 4 липня 2022 року), -
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ) в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про перерахунок пенсії від 24.05.2022 щодо обмеження позивачу пенсії граничним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
зобов'язати ГУПФ провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі фактично нарахованої суми 25173,75 грн без обмеження граничним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) та виплатити різницю в пенсії за минулий час з 01.04.2019 по час проведення перерахунку з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУПФ щодо перерахунку та виплати із 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження її максимальним розміром. Зобов'язано ГУПФ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром та її виплату з урахуванням попередньо виплачених сум.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі вказує, що відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства чинні на час здійснення такого перерахунку.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII ) до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
ГУПФ на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2021 року у справі №380/15465/21 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 06.08.2021 №5к/ вих.7.2/5517, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі - Довідка), про що відповідач повідомив позивача у листі від 24.05.2022 №6408-6414/А-59/8-1300/22.
За наслідками вказаного перерахунку за пенсійною справою 1306011275 - Державний департамент з виконання покарань (перерахована з 01.03.2022) підсумок пенсії визначений (з надбавками) в сумі 30208,5грн.
Основний розмір пенсії позивача з 70% грошового забезпечення визначений в сумі 25173,75 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 30208,5 грн (надбавка за проживання в гірській місцевості - 5034,75 грн.). З урахуванням максимального розміру пенсії, пенсію позивача визначено у сумі 19340 грн.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 (далі - Закон №911-VIII), чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення №7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до Закону №1774-VIII, який відповідно до «Прикінцевих положень» цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Отже, відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, протягом 2017-2020 років стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, 8 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17.
Крім того, суд звертає увагу, що вказані зміни не мають ніякого відношення до перерахунку пенсії осіб, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 №2262-XII, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме по 31.12.2017, у той час як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час здійснення її перерахунку з 01.12.2019.
Також суд зауважує, що відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону №2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону №2262-XII, не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
З матеріалів справи видно, що позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII. Таким чином, дія наведених положень не може бути застосована до позивача, оскільки пенсію йому було призначено задовго до їх прийняття (грудень 2014 року).
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що необхідно зобов'язати здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
О. І. Мікула