15 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/4890/22 пров. № А/857/10008/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року (суддя - Кравців О.Р., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №380/4890/22 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України,
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У березні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Адміністрації Держприкордонслужби України, в якому просив: 1) визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з п.“а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”; 2) зобов'язати відповідача оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі п.“а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, однак такий відзив надійшов на адресу суду після ухвалення судом рішення у справі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п.“а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі п.“а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене ним рішення ухвалене судом внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що необхідною умовою для подання до уповноваженого органу заяви про призначення пенсії є наявність у заявника права на пенсію згідно із Законом №2262. Відповідно до п.«а» ст.12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, у період з 1 жовтня 2017 по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних років 6 місяців та більше. При цьому вважає скаржник, що календарний рік це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді. Тобто для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Апелянт звертає увагу, що загальна вислуга років позивача становить 25 років 07 місяців 06 днів, з яких вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 17 років 07 місяців 06 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом «а» ст.12 Закону №2262. Вказує апелянт, що прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула право на пенсію відповідно до Закону №2262, ні порядком №3-1, ні наказом МВС №760 не передбачено.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 08.06.2022 і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у 7 прикордонному загоні (I категорії) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 27.10.2017 №272-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас (а.с. 9).
Наказом начальника 7 прикордонного Карпатського загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 31.10.2017 №277-ос позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення (а.с. 10).
Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача станом на 31.10.2017 становить: календарна - 17 років 07 місяців 06 днів, пільгова - 08 років 01 місяць 12 днів, загальна - 25 років 08 місяців 18 днів.
Представником позивача адвокатом Каверіним С.М. скеровано до відповідача заяву із додатками про підготовку і подання до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Листом №11-3972/0/6-22від 08.02.2022 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила про відмову в підготовці та направленні документів необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, визначених ст.12 Закону №2262, обґрунтовуючи таку відмову відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з недостатністю необхідної вислуги років у календарному обчисленні (а.с. 11).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про Державну прикордонну службу», пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За змістом статті 1 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ) особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на відповідній службі, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа Прикордонних військ України (п."б" ч.1 ст.1-2 Закону №2262-ХІІ).
Пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ, зокрема, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону №2262-ХІІ, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Згідно зі ст.17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).
Пунктом 1 Порядку №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років, зокрема, зараховуються в Державній прикордонній службі.
До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах розширений перелік, серед іншого на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (пп."в" п.3 Порядку №393).
Згідно із п.3-1 Порядку №393, у разі наявності двох і більше підстав для зарахування на пільгових умовах до вислуги років, з якої визначається розмір пенсії, одного і того ж періоду служби вислуга років обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.
Згідно з ст.10 Закону №2262-ХІІ, призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у ст.1-2 цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду.
Статтею 48 Закону №2262-ХІІ передбачено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок 3-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи, серед інших, Державної прикордонної служби України.
Відповідно до пункту 12 Порядку 3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10- денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Згідно з пунктом 14 Порядку 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Наказом МВС України №760 від 17.09.2018 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань (далі - Інструкція №760).
Ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, щодо оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 розділу II Інструкції №760 визначено, що уповноважені структурні підрозділи (визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів - абз.4 п.3 р.1 Інструкції №760) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій.
Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції №760, уповноважені структурні підрозділи: 1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії; 2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії; 3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів; 4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу); 5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи; 6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що на уповноважені структурні підрозділи наведені вище з дня отримання відповідної заяви особи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.
Спірним у вказаній справі є вирішення питання про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки відповідач вважає, що позивач не має встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ станом на час звільнення зі служби необхідної календарної вислуги років.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таке правове регулювання дозволяє зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Крім того, право на пільгове зарахування вислуги років для військовослужбовців Державної прикордонної служби України передбачене Законом України «Про Державну прикордонну службу».
Відповідно до ч.2 ст.25 цього Закону, пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом №2262-ХІІ.
Щодо календарної вислуги років колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено наведених у ній осіб право на довічну пенсію за вислугу років. Цей же Закон №2262-ХІІ як єдину обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
З наведеного слід зробити висновок, що передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
Водночас, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18, яка який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 27 липня 2022 року (справа №766/4549/17), 14 вересня 2022 року (№640/14718/20).
Суд апеляційної інстанції відхиляє покликання скаржника на правові висновки Верховного Суду, що були висловлені у раніше прийнятих судових рішення, оскільки згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 р. по справі №755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Судом встановлено, що на день звільнення зі служби позивач мав визначену пунктом «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ вислугу - 23 років і більше, а тому Адміністрація Держприкордонслужби протиправно відмовила позивачу в оформленні документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ.
Відтак, з метою відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не довів правомірність своїх дій щодо відмови позивачу в оформленні та поданні до ГУПФУ у Львівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду в оскарженій частині винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року в адміністративній справі №380/4890/22 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Л. Я. Гудим
Н. В. Ільчишин