Справа № 240/16074/22
Головуючий у 1-й інстанції: Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
17 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С.
за участю:
секретаря судового засідання: Заквацька І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Барського районного відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 11 січня 2021 року ВП №64083975 про стягнення виконавчого збору в розмірі 283096,51 грн та постанови Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження від 04 червня 2021 року №65677359.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В силу положень ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 січня 2021 року головним державним виконавцем Барського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голюком В.М. при примусовому виконанні наказу №873/136/20, виданого 23 грудня 2020 року Північним апеляційним господарським судом про стягнення солідарно з ТОВ «СК Світоч» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» згідно з договором купівлі продажу №2/20/113 від 07 квітня 2020 року заборгованості за поставлений товар у розмірі 2627404,50 грн, пені у сумі 50915,25 грн, 30% річних у сумі 127145,37 грн та витрат по оплаті третейського збору у сумі 25500 грн винесено постанову про стягнення виконавчого збору №364083975 у розмірі 283096,51 грн.
31 березня 2021 року за заявою боржника державним виконавцем Барського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснено передачу матеріалів виконавчого провадження №64083975 до Житомирського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
На виконання заяви ТОВ «HOP-ЕСТ АГРО», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу №873/136/20 від 23 грудня 2020 року) стягувачу.
04 червня 2021 року заступником начальника Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковалевською Марією Вікторівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №65677359, з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 283096,51 грн, винесеної у межах виконавчого провадження №64083975.
04 червня 2021 року заступником начальника Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковалевською М.В. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідно до якої виконавчі провадження №65676980, №65677099, №65677359, №65677584 об'єднано у зведене виконавче провадження №65690143.
Позивач, вважаючи, що підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №65677359 є протиправність постанови про стягнення виконавчого збору, з метою виконання якої відкрите відповідне провадження, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню, оскільки у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а оскаржені постанови винесені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" і підстави для їх скасування відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних постанов з врахуванням наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Частинами першою та п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Судом встановлено, що оскаржувану постанову №264083975 від 11 січня 2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 283 096, 51 грн. з ОСОБА_1 , винесено при примусовому виконанні наказу № 873/136/20, виданого 23.12.2020 року Північним апеляційним господарським судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Світоч» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» згідно договору купівлі-продажу № 2/20/113 від 07.04.2020 року заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 627 404,50 грн., пені у сумі 50 915,25 грн., 30% річних у сумі 127 145,37 грн. та витрат по оплаті третейського збору у сумі 25 500,00 грн.
В силу положень ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Згідно ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Отже, законодавством передбачено порядок погашення заборгованості солідарними боржниками, а також право боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників. При цьому, питання стягнення виконавчого збору з солідарних боржників окремо законодавством не врегульовано.
Водночас, з урахуванням положень ст. 27 Закону №1404-VІІІ, основним критерієм для визначення суми виконавчого збору є саме сума стягнення, а не кількість боржників у виконавчому провадженні.
Таким чином, виконання солідарного обов'язку зі сплати заборгованості, виключає наявність правових підстав для стягнення з кожного із солідарних боржників виконавчого збору в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Законом передбачено стягнення виконавчого збору в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а не в розмірі 10 відсотків від указаної суми з кожного боржника.
Спірні правовідносини у даній справі виникли щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 10% при примусовому виконанні наказу Північного апеляційного господарського суд №873/136/20 від 23.12.2020, яким солідарно стягнуто з ТОВ «СК Світоч» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» заборгованості.
Оскаржуваною у даній справі постановою №264083975 від 11 січня 2021 року, стягнуто виконавчий збір в розмірі 283 096, 51 грн. лише з ОСОБА_1 .
Разом з тим, аналіз ст. 27 Закону № 1404, дає підстави для висновку, що у разі, коли сума боргу підлягає солідарному стягненню то, відповідно і виконавчий збір повинен бути стягнутим з боржників солідарно. В іншому випадку, це призведе до стягнення виконавчого збору в більшому розмірі.
Зважаючи на викладене вище та враховуючи встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що у державного виконавця не було правових підстав для стягнення виконавчого збору в розмірі 10 % з ОСОБА_1 , який є солідарним боржником, а тому постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII та підлягає скасуванню.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, є окремим виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, а постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, має наслідком стягнення з боржника вже визначеної суми.
Крім того, оскільки оскаржувана в межах даного спору постанова № 65677359 від 04 червня 2021 року винесена на підставі постанови №264083975 від 11 січня 2021 року, яка визнана судом протиправною, тому і така підлягає скасуванню оскільки винесена на виконання протиправної постанови державного виконавця.
У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п.29).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано в повній мірі оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат, у вигляді сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Барського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Голюка В.М. №264083975 від 11 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 283 096,51 грн., винесену при примусовому виконанні наказу Північного апеляційного господарського суду №873/136/20 від 23 грудня 2020 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковалевської М.В. № 65677359 від 04 червня 2021 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Барського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) №64083975 від 11 січня 2021року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 283 096,51 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький) ( код ЄДРПОУ 34973387) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 9556,37 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.