Справа № 320/17371/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
16 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від "24" червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 у розмірі 100% підвищення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 №2/3/1/3762 від 05.08.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 100% підвищення з 01.04.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 від 05.08.2021 № 2/3/1/3762, з встановленням основного розміру пенсії - 50 відсотків від визначеного в цій довідці розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії із врахуванням змін прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року, починаючи з лютого 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію недоотриманих частин пенсії з 01.04.2019 до моменту отримання всієї суми нарахувань за весь час на підставі Закону України № 2050-ІІІ від 19.10.2000 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років, однак відповідач повідомив про те, що підстав для перерахунку пенсії не має. Позивач зазначає, що така відмова є протиправною, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи повідомляють органу Пенсійного фонду України. Також, позивач вказує, що перерахунок пенсії в 2018 році відбувся на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахування пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" від 21 лютого 2018 № 103, норми якої не відповідають правовим актам вищої сили, а саме - Закону № 2262-ХІІ, Закону № 2011-ХІІ та Конституції України є дискримінаційним по відношенню до осіб, звільнених з військової служби до 1 березня 2018, оскільки передбачає обчислення пенсії виходячи лише з трьох складових грошового забезпечення та у неповному обсязі - лише 50% суми підвищення до пенсії попереднього розміру у період з 1 січня 2018. Крім того, позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний здійснювати кожного року перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та виплатити компенсацію недотриманих частин пенсії з 01.04.2019 до моменту отримання всієї суми нарахувань за весь час на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "24" червня 2022 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 у розмірі 100% підвищення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, №2/3/1/3762 від 05.08.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, від 05.08.2021 № 2/3/1/3762, з урахуванням 100 % підвищення та фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 05.03.2019 у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, тому, отримавши від Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку від 05.08.2021 №2/3/1/3762 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії встановленої форми, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачеві у такому перерахунку.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018, починаючи з 01.04.2019.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням змін прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року, починаючи з лютого 2020 року, суд першої інстанції зазначив, що підстави для її задоволення відсутні, оскільки станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 не відбулося зміни розміру грошового забезпечення, як обов'язкової передумови для виникнення в уповноваженого органу обов'язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії, в свою чергу, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, що свідчить про правомірність дій відповідача.
Також суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії із проведенням нарахування компенсації втрати частини доходу, оскільки належні позивачу кошти (сума перерахованої за оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії) за період з 01.04.2019 є не нарахованими та невиплаченими.
Позивач, не погоджуючись із судовим рішенням в частині про визнання протиправними дій щодо відмови відповідачем у перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною у кожному році прожиткового мінімуму, починаючи з лютого 2020 року, та зобов'язання відповідача здійснити такі перерахунки, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить змінити рішення суду в цій частині та ухвалити нову постанову, якою вказану позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що підставою для перерахунку пенсії стала постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18. якою був скасований п.6 Постанови №103, яким з часу прийняття Постанови № 103 була змінена редакція п.4 Постанови № 704. Тому, саме з 29.01.2020 року діє перша редакція п.4 Постанови №704, а саме «шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт». Тобто, на думку скаржника складові пенсії (їх відсоток за коефіцієнтами) лишаються незмінними, а на кожен подальший рік (з лютого 2020, 2021 та подальші роки) нарахування пенсії повинно змінюватися із зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб (як до 2018 року проводилася індексація пенсії). Однак, на теперішній час при розрахунку грошового забезпечення і пенсій застосовується норма п.4 Постанови № 704 «шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт» (у редакції, чинної на 2019 рік, тобто не виконується вказана постанова суду і фактично діє п.6 Постанови № 103 щодо зміни п.4 Постанови № 704).
Також скаржник вважає, що ГУ ПФУ в Київській області на підставі ч. 18 ст. 43 Закону №2262 було зобов'язано зробити перерахунок пенсії, оскільки коефіцієнти, що вказуються в довідках, які помножені на 1762,00 грн - прожитковий мінімум 01.01.2018, залишаються незмінними.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим 11.06.1996 Міським відділом №2 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області.
Позивач є військовим пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 02.06.1999.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
Згідно з протоколом перерахунку пенсії від 01.12.2017 по пенсійній справі №ФК-69466 ОСОБА_1 , наданий відповідачем, позивачеві нараховувалась пенсія у розмірі 50% грошового забезпечення, виходячи із таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 35%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 10%, надбавка за кваліфікацію в/сл 1 клас 4%, робота з таємними виробами, носіями, документами 10%.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, 21.02.2018 КМУ прийняв Постанову № 103, якою вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262.
На виконання вимог п.1 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу, як визначено вказаною постановою, відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018.
Відповідно до перерахунку пенсії від 01.01.2018 по пенсійній справі № ФК-69466 ОСОБА_1 , останньому перераховано пенсію з 01.01.2018 у розмірі 50% грошового забезпечення, виходячи із таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 45%.
На підставі заяви позивача та відповідно до висновків Верховного Суду, викладених за результатами зразкової справи №160/8324/19, ІНФОРМАЦІЯ_1 видано нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 05.08.2021 №2/3/1/3762, станом на 05.03.2019, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії, в якій, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років (45%), вказано додаткові види грошового забезпечення: надбавку за особливості проходження служби (65%), надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%), надбавку за кваліфікацію (5%), премія (47%).
21.10.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення; перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 100%; нарахування та виплату 5% грошового забезпечення за невраховану підставу звільнення з 01.01.2018; нарахувати та виплатити компенсацію своєчасно недотриманих частин пенсії з 01.01.2018 до моменту отримання всієї суми нарахувань за весь час.
Також у заяві позивач зазначив, що під час складання довідки, уповноваженим на це органом, застосована норма п. 4 Постанови № 704 (у редакції, чинної на 2019 рік) «шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт».
Проте, листом від 25.11.2021 №1000-0203-8/120684 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача, що підстави для перегляду грошового забезпечення для визначення розміру пенсії на сьогодні відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною у кожному році прожиткового мінімуму, починаючи з лютого 2020 року, та зобов'язання відповідача здійснити такі перерахунки.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням змін прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року, починаючи з лютого 2020 року, дійшов висновку, що станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 не відбулося зміни розміру грошового забезпечення, як обов'язкової передумови для виникнення в уповноваженого органу обов'язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії, в свою чергу, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, що свідчить про правомірність дій відповідача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Скаржник зазначає, що відповідне грошове забезпечення необґрунтовано було визначено ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. У зв'язку з цим, позивач вважає, що ГУ ПФУ в Київській області на підставі ч. 18 ст. 43 Закону №2262 зобов'язано зробити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням змін прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року, починаючи з лютого 2020 року. Відповідачем, в свою чергу, повідомлено позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Щодо права позивача на визначення грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до п. 4 Постанови № 704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів також враховує, що згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Натомість, розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня 2020 року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року».
Враховуючи, що розрахункову величину змінено з 29 січня 2020 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача для цілей перерахунку пенсії належало використовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн 00 коп. В той час як згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року складав 2102 грн 00 коп.
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 грудні 2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та не суперечать їй.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на визначення грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відповідній частині в задоволенні позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права.
Натомість, рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вказаної позовної вимоги є правильним, тому останнє підлягає зміні в частині мотивів його прийняття.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393.
Відповідно до вказаного порядку Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення особи, у тому числі і складові грошового забезпечення, згідно з формою, затвердженою Додатком №2 до Порядку №45.
Згідно з пунктом 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Пунктом 9 Порядку №45 Пенсійному фонду України та його головним управлінням надано право перевіряти правильність складення довідок.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що повноваження з перевірки правильності складення довідок не є тотожними повноваженням із самостійного визначення розміру посадового окладу військовослужбовців.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірних правовідносинах пенсія позивача обрахована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на підставі довідки, що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 від 05.08.2021 № 2/3/1/3762. Довідки із зазначенням іншого посадового окладу ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавались. Дії Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з видачі довідки позивачем не оскаржувались.
Тож, на думку колегії суддів, така вимога позивача є передчасною, оскільки нова довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови №704 до ГУ ПФУ ще не надходила, а судовому захисту підлягають лише порушені права.
Отже, враховуючи те, що визначення розміру посадового окладу за відповідною або аналогічною посадою, яку займав позивач, не відноситься до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та, відповідно, зобов'язання здійснити зазначений перерахунок пенсії.
Тож, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, однак такі доводи не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті відповідних позовних вимог, та ухвалення нового судового рішення про задоволення згаданих позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наведеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити у мотивувальній частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та про зобов'язання здійснити зазначений перерахунок пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи свідчать, що позивач за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 2724,00 грн (фіскальний чек ФН ПРРО4000139163 від 19.07.2022).
Оскільки апеляційна скарга позивача задоволено частково, то судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1362,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від "24" червня 2022 р. змінити в частині мотивів щодо відмови з задоволенні позовних вимог про визнання протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з лютого 2020 року, та про зобов'язання здійснити зазначений перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від "24" червня 2022 р. залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), сплачений ним судовий збір у розмірі 1362 (тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко