Справа № 320/9353/21 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.
16 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від "20" травня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови провести перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.04.2021 №21 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.04.2021 №21 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови перевести з 30.04.2021 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та виплатити пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.04.2021 №21 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 30.04.2021 та виплатити пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.04.2021 №21 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправними діями щодо відмови провести перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої на виконання судового рішення, безпідставно порушив права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. При цьому, позивач наголосив, що оскільки перерахунок його пенсії не проведено своєчасно через протиправні дії ГУ ДФС у Чернігівській області, яке у добровільному порядку відмовило позивачу видати довідку для реалізації його права на перерахунок пенсії, а в подальшому через неправомірні дії відповідача, то відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262 право позивача на перерахунок пенсії не обмежене будь-якими строками, тож відповідний перерахунок має бути здійснений з 01.04.2019. Також позивач зазначив, що дії Відповідача щодо відмови перевести його з 30.04.2021 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та призначити її відповідно до довідки, виданої на виконання судового рішення, є протиправними, оскільки порушують його право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "20" травня 2022 р. позов задоволено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи норми Закону №2262 та Закону №2011-XII, дії відповідача щодо відмови провести перерахунок пенсії по інвалідності позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 26.04.2021 №21 з 01.04.2019, є протиправними, оскільки у відповідача були відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення відповідно до вказаної довідки.
Також суд першої інстанції зазначив, що станом на 30.05.2017 вислуга років позивача для призначення пенсії, становить в пільговому обчисленні 26 років 04 місяці 26 днів, тож, у взаємозв'язку з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262, тому оскаржувані дії відповідача щодо відмови перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років є протиправними.
Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що в Законі №2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги років, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних роки та 6 місяців і більше, а також наведено виключний перелік періодів служби, які враховуються в зазначену вислугу років. Вважає, що позивач не набув право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з відсутністю у нього необхідної для призначення пенсії календарної вислуги років.
Також, скаржник посилається на те, що Законом №2262-ХІІ передбачено можливість зарахування вислуги років лише в календарному обчисленні, а постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 суперечить Закону.
Окрім того представник відповідача наголосив, що позивач був звільнений з військової служби не досягнувши 45-річного віку, тому підстави для призначення пенсії на вислугу років відповідно до пункту "в" статті 12 Закону №2262 відсутні.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Державної фіскальної служби України від 18.05.2017 №0012-о/д полковник податкової міліції ОСОБА_1 був звільнений у запас з посади начальника міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області, 30.05.2017, за підпунктом "б" пункту 64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (а.с. 15-16).
Відповідно до зазначеного наказу, вислуга років позивача станом на 30.05.2017 становить: 18 років 04 місяці 20 днів - в календарному обчисленні; 26 років 04 місяці 26 днів - в пільговому обчисленні.
Позивачу, за результатами первинного (11.10.2017) та вторинного (01.11.2018) огляду, встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС (а.с. 13-14).
Управлінням оперативного документування Головного оперативного управління ДФС України 26.10.2017 було оформлено подання №21-1001/498 про призначення позивачу пенсії по інвалідності, в якому зазначено, що вислуга років позивача станом на 30.05.2017 для призначення пенсії складає: у календарному обчисленні - 18 років 04 місяці 20 днів; у пільговому обчисленні - 26 років 04 місяці 26 днів (а.с. 17).
Відповідно до протоколу ГУ ПФУ у Київській області, позивачу з 11.10.2017 було призначено пенсію по інвалідності у розмірі 40% грошового забезпечення. При цьому, для обчислення пенсії взята сума грошового забезпечення в розмірі 8103,93 грн, до якої включені наступні складові: посадовий оклад - 1611,00 грн; оклад за військове звання - 135,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (30%) - 523,80 грн; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення - 5834,13 грн (у т.ч.: надбавка осіб, які працюють в умовах режимних обмежень 15%; надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи 100%; премія 200%).Загальний розмір пенсії по інвалідності з 11.10.2017 по 31.10.2018 визначено в сумі 4693,57 грн, у тому числі, 3241,57 грн - 40% грошового забезпечення; 1452,00 грн - надбавка до пенсії (наявність двох непрацездатних дітей віком до 18 років по 726,00 грн на кожну дитину) (а.с. 19).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", Головним управлінням ДФС України сформовано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.03.2018 №27/25-01-05-45, зі змісту якої випливає, що розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою, яку обіймав позивач на день звільнення зі служби становить: посадовий оклад - 7610,00 грн; оклад за військовим званням полковник - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (40% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 3636,00 грн), усього - 12726,00 грн (а.с. 20).
На підставі зазначеної довідки, ГУ ПФУ у Київській області провело перерахунок пенсії по інвалідності позивача з 01.05.2018 із наступних сум складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 7610,00 грн; оклад за військове звання - 1480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 40%- 3636,00 грн), усього - 12726,00 грн. Основний розмір пенсії по інвалідності внаслідок перерахунку з 01.05.2018 визначено в сумі 5090,00 грн (40% грошового забезпечення). Загальний розмір пенсії по інвалідності внаслідок перерахунку було визначено в сумі 5617,99 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 4693,57 грн та підвищення 924,42 грн (50% від 1848,83 грн підвищення, згідно з постановою КМУ №103, що виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018) (а.с. 21).
Відповідно до розрахунку пенсії по інвалідності з автоматизованої системи розрахунку пенсій станом на 01.12.2017, пенсія позивача призначена з 11.10.2017 в сумі 4693,57 грн (40% грошового забезпечення та надбавки до пенсії за двох непрацездатних дітей віком до 18 років по 726,00 грн на кожну дитину) була обчислена із загальної суми грошового забезпечення 8103,93 грн: посадовий оклад - 1611,00 грн; оклад за військове звання - 135,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (30%) - 523,80 грн; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 5834,13 грн (у т.ч.: надбавка осіб, які працюють в умовах режимних обмежень 15%; надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи 100%; премія 200%) (а.с. 22).
Згідно з розрахунком пенсії по інвалідності з автоматизованої системи розрахунку пенсій станом на 01.01.2018, перерахована пенсія позивача склала 5617,99 грн (40% грошового забезпечення в сумі 5090,40 грн та надбавки до пенсії за двох непрацездатних дітей). При цьому, у розрахунку зазначено, що підсумок пенсії з надбавками становить 6542,40 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 4693,57 грн та підвищення 924,42 грн (50% від 1848,83 грн підвищення, згідно з постановою КМУ №103, що виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018) (а.с. 22).
Відповідно до доводів позивача, наведеними у позовній заяві, під час перерахунку йому пенсії не було включено інші додаткові види грошового забезпечення, передбачені Постановою КМУ №704 (премія, надбавка за виконання особливо важливих завдань тощо). Проте, в подальшому, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі №620/3183/20 зобов'язано ГУ ДФС У Чернігівський області підготувати та направити до Відповідача довідку про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
На виконання зазначеного судового рішення, ГУ ДФС У Чернігівський області підготувало та направило до ГУ ПФУ у Київській області, листом №925/10/25-97-09-38 від 08.04.2021, довідку від 08.04.2021 №14 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, зі змісту якої випливає, що розмір грошового забезпечення за прирівняної (аналогічною) посадою та військовим (спеціальним) званням, за нормами, чинними на 05.03.2019 за посадою начальника міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області, становить: посадовий оклад - 7610,00 грн; оклад за військовим званням полковник - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (40% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 3636,00 грн); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1141,50 грн, усього для обчислення пенсії - 13867,50 грн (а.с. 25, 26).
У доповнення до листа ГУ ДФС У Чернігівський області від 08.04.2021 №925/10/25-97-09-38, листом від 26.04.2021 №1049/10/25-97-09-38, у зв'язку з виявленням помилки ГУ ДФС У Чернігівський області направило до ГУ ПФУ у Київській області виправлену довідку від 26.04.2021 №21 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії Позивача, зі змісту якої випливає, що розмір грошового забезпечення за прирівняної (аналогічною) посадою та військовим (спеціальним) званням, за нормами, чинними на 05.03.2019 за посадою начальника міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області, становить: посадовий оклад - 7610,00 грн; оклад за військовим званням полковник - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (40% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 3636,00 грн); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (50% від посадового окладу) - 3805,00 грн, усього для обчислення пенсії - 16531,00 грн. При цьому у довідці зазначено, що премія за загальні результати роботи податкової міліції ГУ ДФС у Чернігівській області відповідно до Постанови КМУ №704 за березень 2019 року не нараховувалась та не виплачувалась. Надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям та особам рядового та начальницького складу за березень 2019 року працівникам податкової міліції ГУ ДФС у Чернігівській області не нараховувалась та не виплачувалась (а.с. 28,29).
На підставі довідки ГУ ДФС У Чернігівський області від 26.04.2021 №21, позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою від 30.04.2021 (а.с. 30), в якій просив:
перевести його з дня подання зави з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та призначити її на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 26.04.2021 №21, яка видана Головним управлінням ДФС У Чернігівський області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі №620/3183/20, виходячи з суми грошового забезпечення 16531,00 грн;
провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу по інвалідності на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 26.04.2021 №21, яка видана Головним управлінням ДФС У Чернігівський області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі №620/3183/20, виходячи з суми грошового забезпечення 16531,00 грн та виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної після проведеного перерахунку, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Розглянувши відповідну заяву від 30.04.2021, відповідач листом від 28.05.2021 повідомив Позивачу про те, що відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зіслужби:з1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. Згідно з матеріалами пенсійної справи календарна вислуга Позивача складає 18 років 04 місяці 20 днів, отже права на призначення пенсії за вислугу років він немає (а.с.31-32).
Також зазначеним листом від 28.05.2021 відповідач повідомив позивачу про те, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. На сьогодні рішення Кабінету Міністрів про проведення перерахунку пенсій призначених згідно із Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не приймалося. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі №620/3183/20 зобов'язано до певних дій ГУ ДФС У Чернігівський області, на ГУ ПФУ у Київській області ніяких зобов'язань не покладалося. Враховуючи зазначене, підстави для проведення перерахунку за довідкою, наданою ГУ ДФС У Чернігівський області від 08.04.2021 №14, відсутні (а.с.31-32).
Наведене підтверджується також даними пенсійної справи позивача №1005018649 (а.с. 71-85).
Не погоджуючись з позицією відповідача, наведеною у листі від 28.05.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з доводами апеляційної скарги предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років та зобов'язання відповідача здійснити відповідне переведення.
Суд першої інстанції, задовольняючи вказані позовні вимоги, дійшов висновку, що станом на 30.05.2017 (дата звільнення з роботи) вислуга років позивача для призначення пенсії, становить в пільговому обчисленні 26 років 04 місяці 26 днів, тож, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262, а тому оскаржувані дії відповідача щодо відмови перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років є протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За приписами статі 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі також - Закон №2262) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (стаття 1-1 Закону №2262).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2262, військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Як зазначалося, позивачу з 11.10.2017, як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС, призначена пенсія по інвалідності у розмірі 40% грошового забезпечення.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 1-2 Закону №2262, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі службиз1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 17 Закону №2262, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 12цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, окрім іншого, служба в податковій міліції.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону №22622, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 17-1 Закону №2262).
Відповідно до статті 48 Закону №2262, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
На виконання зазначених вимог Закону №2262, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі також - Порядок №393).
Пунктом 1 Порядку №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу.
Отже, Закон №2262, як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертій статті 17 Закону №2262, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Тож, передбачена Законом №2262 календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262 пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
Водночас, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню, необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, встановивши також, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Також Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки станом на 30.05.2017 вислуга років позивача для призначення пенсії, становила в пільговому обчисленні 26 років 04 місяці 26 днів, то позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262. Отже, оскаржувані дії відповідача щодо відмови перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років є протиправними.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Оскільки скаржник в апеляційній скарзі не зазначає доводи щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправних дій відповідача щодо відмови провести позивачу перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії по інвалідності на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.04.2021 №21 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та зобов'язання здійснити такий перерахунок та виплату, то суд апеляційної інстанції не переглядає в апеляційному порядку оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від "20" травня 2022 р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко