Справа № 580/4042/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
16 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, Державної казначейської України, яким просив суд:
- визнати неправомірними дії, рішення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі №925/1300/18 на підставі п.п. 1 п. 9 Порядку №845;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неправомірними діями, рішеннями Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України в сумі 127000 грн. 00 коп.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:
- визнання неправомірними дій, рішення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі №925/1300/18 на підставі п.п. 1 п. 9 Порядку №845;
- стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями, рішеннями Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі у вказаній частині суд першої інстанції виходив з того, що Черкаським окружним адміністративним судом 25 листопада 2021 року розглянуто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Черкаським окружним адміністративним судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки підстави позову у даній справі є іншими ніж у справі №580/7306/21.
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки на час вирішення питання про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області у справі №580/4042/22 було наявне рішення суду від 25 листопада 2021 року по справі №580/7306/21 яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі №580/7306/21 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що в силу п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі в частині вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, якщо при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі буде з'ясовано, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, то суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки не допускається повторний розгляд однакових справ. При цьому, суд зобов'язаний співставити й порівняти три наведені вище елементи (сторони справи, предмет спору та його підстави) перед прийняттям такого процесуального рішення.
Матеріали справи свідчать, що до Черкаського окружного адміністративного суду 08 вересня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, Державної казначейської України, якою позивач просив:
- визнати неправомірними дії, рішення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі №925/1300/18 на підставі п.п. 1 п. 9 Порядку №845;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неправомірними діями, рішеннями Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України в сумі 127000 грн. 00 коп.
У свою чергу, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року в адміністративній справі №580/7306/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та рішень посадових осіб Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаські області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року про примусове виконання рішення від 19 жовтня 2020 року №925/1300/18, та стягнення моральної шкоди.
Із змісту позовної заяви у справі №580/7306/21 вбачається, що предметом спору у ній визначено дії та рішень посадових осіб Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаські області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року про примусове виконання рішення від 19 жовтня 2020 року №925/1300/18.
Предметом спору в справі №580/4042/22 визначено дії та рішення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі №925/1300/18.
З урахуванням наведеного, колегія суддів, зважаючи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №640/5554/20, вважає за необхідне зазначити таке.
У широкому змісті підставою адміністративного позову визнаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. До таких обставин можна віднести такі юридичні факти, які підтверджують наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами та наявність порушення прав, свобод чи інтересів позивача.
При цьому, підставою позову можуть бути тільки юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки, а саме: виникнення, зміну та припинення правовідносин. Натомість фактичні дані справи до підстав позову не відносяться, оскільки такі лише підтверджують наявність або відсутність тих юридичних фактів, які складають підставу позову.
Водночас підставами позову в обох справах зазначено повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області листом від 09 липня 2021 року №04-17-03-10/4955 без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі №925/1300/18.
Отже, заявляючи про наявність різних підстав позову у справі № 580/7306/21 та у справі, що розглядається (№580/4042/22), позивач описує додаткові доводи на обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання неправомірними дії, рішення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі №925/1300/18 на підставі п.п. 1 п. 9 Порядку №845. Такі обставини (фактично доводи) не утворюють нових підстав позову.
Вказаний висновок щодо схожих правовідносин сформульований у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №640/5554/20.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що, відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права, а також не створив перешкод позивачу у доступі до правосуддя.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, обґрунтовано зазначивши про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 170, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку