П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23266/21
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
Місце та час укладення судового рішення « 16:48», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 12.07.2022р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Геліос-Ван» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Геліос-Ван» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
23.11.2021р. приватне підприємство (надалі - ПП) «Геліос-Ван» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2021р. №№00041500019 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на суму 161970,23грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 129533,78грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 32383,45грн; 00042500019 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 356581,90грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 285265,52грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 71316,38грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в діях ПП «Геліос-Ван» відсутні умисні порушення вимог митного та податкового законодавства, в свою чергу, митним органом безпідставно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2022р. відмовлено у задоволенні позову з підстав наявності у відповідача правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки ПП «Геліос-Ван» при ввезенні на територію України товарів за митною декларацією умисно занизило вартість товарів, що призвело до сплати позивачем у меншому розмірі мита та податку на додану вартість.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального права та просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Апелянт зазначає, що самі по собі документи митних органів Республіка Туреччина не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами вини підприємства у порушенні митних правил. Так, лист митної адміністрації Республіки Туреччина від 19.11.2020р. №29980007-724.01.03-UA-5878302 не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до підроблення інвойсу №РО12020000000488 від 06.02.2020р. та не доводять наявності у його діях умислу на звільнення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Геліос-Ван» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та займається наступними видами діяльності за КВЕД: 46.44 оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 43.21 електромонтажні роботи; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Наказом Одеської митниці від 06.08.2021р. №166, на підставі ч.7 ст.336, ч.3 ст.345, ч.ч.2, 3 ст.346 Митного кодексу України, плану-графіку документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на 3 квартал 2021р., затвердженого наказом Державної митної служби України від 15.06.2021р. №441, призначено проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ПП «Геліос-Ван» вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.08.2018р. по 31.07.2021р. тривалістю 30 робочих днів з 26.08.2021р. /т.1 а.с.22-23/
06.08.2021р. Одеською митницею направлено ПП «Геліос-Ван» повідомлення №7.10-19-22/07 щодо проведення вищезазначеної документальної планової виїзної перевірки. /т.2 а.с.30-32/
У період з 26.08.2021р. по 05.10.2021р., на підставі наказу Одеської митниці від 06.08.2021р. №166 та посвідчення на право проведення документальної планової виїзної перевірки від 20.08.2021р. №7-10-19-22/10, посадовими особами Одеської митниці проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ПП «Геліос-Ван» вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.08.2018р. по 31.07.2021р., за результатом проведення якої складено акт від 12.10.2021р. №16/7.10-19-19/37439444.
Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.2 ч.2 ст.52, ч.4, п.п.3,5 ч.10, п,2 ч.11 ст.58 Митного кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита в періоді, що перевірявся на загальну суму 129533,78грн.; п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 285265,52грн. /т.1 а.с.26-47/
Листом ПП «Геліос-Ван» від 20.10.2021р. №115 направлено до Одеської митниці заперечення на акт перевірки від 12.10.2021р. №16/7.10-19-19/37439444. /т.1 а.с.48/
Листом Одеської митниці від 26.10.2021р. №7.10-4/19/13/9905 повідомлено ПП «Геліос-Ван» про залишення вищезазначених заперечень без задоволення. /т.1 а.с.49-52/
На підставі акту перевірки Одеською митницею винесені податкові повідомлення-рішення від 29.10.2021р. №№00041500019 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на 161970,23грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на 129533,78грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 32383,45грн; 00042500019 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 356581,90грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на 285265,52грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 71316,38грн. /т.1 а.с.54-58/
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно ч.1 ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Пунктом 7 ч.1 ст.336 МК України закріплено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, в тому числі шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України.
Згідно п.1 ч.3 ст.345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Пунктом 1 ч.2 ст. 351 МК України закріплено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Частинами 1-3 ст.346 МК України передбачено, що документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.
Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Одеської митниці від 06.08.2021р. №166, на підставі ч.7 ст.336, ч.3 ст.345, ч.ч.2, 3 ст.346 Митного кодексу України, плану-графіку документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на 3 квартал 2021р., затвердженого наказом Державної митної служби України від 15.06.2021р. №441, призначено проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ПП «Геліос-Ван» вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.08.2018р. по 31.07.2021р. тривалістю 30 робочих днів з 26.08.2021р. /т.1 а.с.22-23/
Підставою прийняття вищезазначеного наказу слугував план-графік документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на 3 квартал 2021р., затверджений наказом Державної митної служби України від 15.06.2021р. №441. /т.2 а.с.29/
Крім того, приписами ч.6 ст.346 МК України передбачено, що право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до ч.8 ст.346 МК України тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. У зазначений строк не включаються: 1) період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з'ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей; 2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з'ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України; 3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності; 4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2021р. Одеською митницею направлено ПП «Геліос-Ван» повідомлення №7.10-19-22/07 щодо проведення вищезазначеної документальної планової виїзної перевірки. Вищезазначене повідомлення отримано ПП «Геліос-Ван» 17.08.2021р. /т.2 а.с.30-32/
Отже, Одеською митницею дотримано вимоги МК України щодо призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Геліос-Ван» з питань митної справи.
Відповідно до ч.1 ст.271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до пп. «в» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст.187 ПК України).
Відповідно до пп.54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Згідно з п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п.54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Митним органом під час проведення перевірки позивача, за результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації від митних органів Республіки Туреччина, відомостей, що зазначені в митній декларації від 09.02.2020р. № UА500070/2020/206172, через порушення п.2 ч.2 ст.52 та на підставі ст.55 МК України, відповідно до ч.14 ст.354 МК України визначено митну вартість товару за кодом згідно з УКТ ЗБД 6911 10 00 00 «посуд столовий та кухонний», у розмірі 2617204,26грн. Встановлені порушення призвели до заниження ПП «Геліос-Ван» податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 409796,93 грн., у тому числі ввізне мито на 128061,54грн., ПДВ на 281735,39грн.
Судом встановлено, що 20.09.2019р. та 30.01.2020р. між ПП «Геліос-Ван» (покупець) та KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S., Туреччина (продавець) укладено контракт №КР1989 та додаткову угоду №1, згідно умов яких продавець продає, а покупець приймає та оплачує на умовах даного контракту наступний товар: вироби з фарфору, скла, пластмаси та/або металу виробництва компанії KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S., бренда KUTAHYA PORSELEN, номенклатура, кількість та вартість якого визначається в інвойсах / проформі інвойсах на кожну поставку (п.1.1). Загальна вартість поставленого по контракту товару вираховується в тій же валюті, що і ціна за одиницю товару (Євро) та складається із загальної суми інвойсів (п.3.3). Покупцеві надаються наступні товаросупровідні документи: товаротранспортна накладна, коносамент, інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження. Оригінали даних документів продавець направляє покупцеві по кожній поставці кур'єрською службою на додатково погоджену адресу протягом 3 днів з дати відвантаження товару (п.5.3). /т.1 а.с.64-69/
З метою митного оформлення товару поставленого за вищезазначеним контрактом позивачем для підтвердження його митної вартості до митного органу подана електронна митна декларація №UA500070/2020/206172 від 09.02.2020р., у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту №КР1989 від 20.09.2019р., у розмірі 49601,92 євро.
Для підтвердження митної вартості товару за вищезазначеною митною декларацією декларант надав до митного органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №РО12020000000488 від 06.02.2020р. /т.1 а.с.84-87/;
рахунок-проформу №50006544 від 22.01.2020р., відповідно до якого визначено вартість товару 53768,28 євро /т.1 а.с.70-72/;
рахунок-фактуру (інвойс) №РО12020000000488 від 06.02.2020р., відповідно до якого визначено загальну вартість товару 49601,92 євро /т.1 а.с.73-75/;
домашній коносамент №1680 від 09.02.2020р.;
навантажувальний документ №1680 від 07.02.2020р. /т.1 а.с.92/;
сертифікат про походження товару форми A №0047529 від 07.02.2020р. /т.1 а.с.88-89/;
банківські платіжні документи, що стосується товару №17 від 29.01.2020р. та №21 від 07.02.2020р. /т.1 а.с.76-77;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1680-85 від 12.12.2020р.;
зовнішньоекономічний контракт №КР1989 від 20.09.2019р. та додаткову угоду №1 від 30.01.2020р. до нього;
договір (контракт) про перевезення №3/003 від 18.02.2016р.;
заяву на проведення фізичного огляду товару від 19.02.2020.
Пунктом 5 ч.1 ст.352 Митного кодексу України визначено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Згідно з ч.5 ст.54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному ст,ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Листом Державної митної служби України від 17.04.2020р. №15/15-02-03/12/724 направлено до митної адміністрації Республіки Туреччина запит щодо перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснене митне оформлення товарів за митною декларацією №UA500070/2020/206172 від 19.02.2020р. /т.2 а.с.158/
Листами митної адміністрації Республіки Туреччина від 19.11.2020р. №29980007-724.01.03/UA-58783025; від 19.02.2021р. №15/27-04/7.10/159 направлено до Одеської митниці Держмитслужби відповіді з копіями митної декларації №20410300ЕХ012919 від 07.02.2020р та інвойсу №РО12020000000488 від 06.02.2020р., відповідно до яких KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S. до України в режимі «експорт» переміщувався товар - посуд столовий та кухонний з фарфору - 41197 шт., торговельна марка «KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S.», виробник «KUTAHYA PORSELEN SAN. А.S.», країна виробництва - TR., загальною вагою брутто 21928,55 кг, вартістю 99027,37 євро. /т.2 а.с.156-157, 159-165/
Окрім цього, частиною 4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Малиновського районного суду м.Одеса від 01.06.2021 у справі №521/5829/21, (набрала законної сили 14.06.2021) визнано заступника генерального директора «KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S.», винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 2617204, 26грн. на користь держави з безпосереднього предмету правопорушення.
Вказаною постановою зокрема встановлено, що відповідно до декларації UA500070/2020/206172 через митний кордон України в режимі «імпорт» переміщувався товар «Посуд столовий та кухонний з фарфору 41197 шт., Торгівельна марка «KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S.», країна виробництва TR, загальною вагою брутто 21928,55 кг, вартістю 49601,92 євро». Однак, згідно документів, що надійшли від митних органів Туреччини в Україну в режимі «експорт» переміщувався товар «Посуд столовий та кухонний з фарфору 41197 шт., торгівельна марка «KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S.» виробник «KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S.» країна виробництва - TR, загальною вагою брутто 21928,55 кг, вартістю 99027,37 Евро, що на день подання митної декларації складає 2617204,26 грн. Тобто товар, заявлений за митною декларацією №UA500070/2020/206172 переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів (інвойс від 06.02.2020р. №РО12020000000488), що містять неправдиві відомості щодо вартості цих товарів». /т.2 а.с.184-188/
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком митного органу щодо здійснення позивачем митного оформлення товару згідно митної декларації №UA500070/2020/206172 за вартістю, що є меншою вартості, яку зазначив експортер товару KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S. у експортній митній декларації №20410300ЕХ012919 від 07.02.2020р. та інвойсі №РО12020000000488 від 06.02.2020р., а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.10.2021р.: №№0041500019 в частині збільшення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 285265,52грн. та 0042500019 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на суму 129533,78грн. є правомірними.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій, визначених на підставі п.123.2 ст.123 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп.54.3.2, 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Згідно з п.123.1 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п.54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України діяння, передбачені п.123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, умовою для застосування митним органом п.123.2 ст.123 ПК України є свідоме вчинення декларантом діяння, що стало підставою для заниження суми податкового та митного зобов'язань.
Згідно п.2.4 контракту №КР1989 від 20.09.2019р., найменування, кількість та дата відвантаження товару, а також найменування перевізника, якому буде передано товар, який входить у партію, узгоджується сторонами шляхом передачі покупцем продавцю засобами електронної пошти заяву на дану партію товару не менше ніж за 14 днів до гіпотетичної дати поставки. Не пізніше 2-х днів після отримання заявки продавець відправляє покупцю засобами електронного чи факсимільного зв'язку попередню проформу інвойс для остаточного узгодження. Після затвердження заявки партія товару вважається узгодженою. Безпосередньо перед відвантаженням товару продавець направляє покупцю в електронному вигляді оригінали документів, вказаних в п.5.3 даного контракту.
Так, позивач стверджує, що документи, зокрема інвойс №РО12020000000488 від 06.02.2020 із зазначеною вартістю товару 49601,92 євро йому було направлено засобами кур'єрської доставки, інших документів позивач не отримував та сплатив KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S. 49601,92 євро, та що він не несе відповідальність за дії третіх осіб, формування ними товаросупровідних документів, митної декларації країни відправлення, дотримання митного законодавства та, що у діях підприємства відсутній склад митного правопорушення.
Водночас, у матеріалах справи наявні два інвойси з одним і тим же номером РО12020000000488 однієї дати 06.02.2020, які стосуються одного і того самого товару:
- наданий позивачем при митному оформленні товару із зазначеною вартістю товару 49601,92 євро;
- наданий продавцем експортером товару KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S. до митного органу Туреччини при експортуванні товару, із зазначеною вартістю товару 99027,37 євро.
При цьому, враховуючи постанову Малиновського районного суду м.Одеса від 01.06.2021р. у справі №521/5829/21, в даному випадку фактично відсутні підстави вважати, що KUTAHYA PORSELEN SAN. A.S. було допущено арифметичну помилку у вартості товару у інвойсі № РО12020000000488, оскільки така ж помилка була б у примірниках такого документу як у нього, так і у позивача.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, єдиною особою, зацікавленою в митному оформленні товарів при ввезенні їх в України за меншою їх вартістю, та як наслідок зі сплатою у меншому розмірі мита та податку на додану вартість, є декларант - ПП «Геліос-Ван», а тому саме позивач здійснив протиправні дії (зловживання), що призвели до сплати податку на додану вартість та мита у меншому розмірі, внаслідок заниження фактурної вартості товару.
Отже, визначення Одеською митницею у податкових повідомленнях-рішеннях від 29.10.2021 №0041500019 та №0042500019 сум штрафних санкцій є правомірними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та вирішив справу по суті правильно, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства Геліос-Ван залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.