ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 листопада 2022 року 14:48 № 640/15566/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"
про визнання договорів недійсними, стягнення коштів
за участі представників сторін:
від позивача - Красников В.А.,
від відповідача 1 - не з'явився,
від відповідача 2 - Авраменко С.Г.
Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", в якому просить: визнати договори поставки №ЧРК20-36633 від 16 червня 2020 року, №ЧРК20-35680 від 14 травня 2020 року, № ЧРК20-36269 від 02 червня 2020 року, № ЧРК20-35552 від 05 травня 2020 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" на загальну суму 27 799 987,20 грн. недійсними; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" 27 799 987,20 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на користь державного бюджету 27 799 987,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що господарська операція за договорами поставки №ЧРК20-36633 від 16 червня 2020 року, №ЧРК20-35680 від 14 травня 2020 року, № ЧРК20-36269 від 02 червня 2020 року, № ЧРК20-35552 від 05 травня 2020 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" на загальну суму 27 799 987,20 грн. фактично не відбулась, що є підставою для визнання таких договорів недійсними та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та в подальшому до державного бюджету коштів в сумі 27 799 987,20 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що факт виконання господарських операцій за договорами поставки №ЧРК20-36633 від 16 червня 2020 року, №ЧРК20-35680 від 14 травня 2020 року, № ЧРК20-36269 від 02 червня 2020 року, № ЧРК20-35552 від 05 травня 2020 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без руху після відкриття провадження в адміністративній справі з наданням часу для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року продовжено розгляду справи за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання договорів недійсними, стягнення коштів та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 04 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 08 листопада 2022 року представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" заперечував проти задоволення позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" явку представника в судове засідання не забезпечило, хоча було належним чином повідомлено про час, дату та місце судового розгляду справи.
Заслухавши думку представників сторін, які прибули в судове засідання та не заперечували проти розгляду справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо", з огляду на те, що останній був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі названого товариства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" договори поставки №ЧРК20-36633 від 16 червня 2020 року, №ЧРК20-35680 від 14 травня 2020 року, № ЧРК20-36269 від 02 червня 2020 року, № ЧРК20-35552 від 05 травня 2020 року (т. 1 а.с 14-35), які є ідентичними за змістом та якими передбачено таке.
Пунктом 1.1. Договорів передбачено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, урожаю 2019 року (надалі Товар), на умовах, зазначених у цьому Договорі.
Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник здійснює поставку Товару - мобільним транспортом на умовах DAT (місце поставки: СП ТОВ «Трансбалктермінал», розташований за адресою Україна, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська 58) (надалі - "Портовий елеватор") за вибором покупця, розвантажений з транспортного засобу постачальника згідно з «Інкотермс-2010».
Згідно з пунктом 2.4 Договору при поставці Товару постачальник забезпечує: 1) надання покупцю оригіналу рахунку; оригіналу видаткової накладної (виписується поставки Товару); належним чином оформленої товарно-транспортної накладної; копії реєстру Портового елеватору про прийом Товару на особовий рахунок покупця; копію свідоцтва платника ПДВ або копію витягу з реєстру ка ПДВ; 2) реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у відповідності до вимог податкового законодавства, в тому числі про складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної обов'язково вказує не менше перших 4 цифр коду УКТ ЗЕД у відповідності до пункту 1.2 Договору
В ході виконання зазначених вище договорів Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" виписами: видаткові накладні (т. 1 а.с. 83-113), товарно-транспортні накладні (т.1 а.с 259-272, т. 2 а.с. 1-77), податкові накладні (т. 1 а.с. 179-258).
На підтвердження факту оплати придбаних ТМЦ Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" долучено до матеріалів справи виписки по банківському рахунку (т. 1 а.с. 169-178).
На підтвердження факту приймання товару на зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" надано реєстр отриманої на зберігання сільськогосподарської продукції на квоту замовника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» від постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" (т. 2 а.с. 83-85).
При вирішенні справи суд виходить з такого.
Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, зокрема, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правові наслідки нечинного правочину передбачені статтею 216 ЦК України:
1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Тобто, у разі укладення нечинного правочину, діючим законодавством не передбачено стягнення коштів в дохід держави, а лише сторони повертаються у початковий стан (застосовується реституція).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року та в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», а саме судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (пункт 4). Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним (пункт 5).
Виходячи з системного тлумачення наведених положень вбачається, що контролюючі органи законодавчо уповноважені звертатись до суду з позовами щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними. Водночас, обов'язковою умовою визнання правочину недійним є встановлення обставин вчинення такого правочину.
У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Щодо посилання позивач на рішення № 18130 від 5 червня 2020 р. комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" до переліку ризикових платників податку та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, якими відмовлено в реєстрації вказаних вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року у справі №320/13271/20 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу, Державної податкової служби України: визнано протиправним та скасовано рішення № 18130 від 5 червня 2020 р. комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" до переліку ризикових платників податку; зобов'язано комісію Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" з переліку ризикових платників податку; визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 1834721/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834734/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834733/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834732/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834729/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834730/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834731/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834736/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 2155947/42220405 від 20 листопада 2020 р., № 1834735/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834728/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 2155949/42220405 від 20 листопада 2020 р., № 1834723/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 2155948/42220405 від 21 листопада 2020 р., № 1834726/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834727/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834722/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834725/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834724/42220405 від 13 серпня 2020 р.; зобов'язано Держану податку службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" №18 від 8 травня 2020 р., № 8 від 9 травня 2020 р., № 9 від 10 травня 2020 р., № 10 від 11 травня 2020 р., № 11 від 12 травня 2020 р., № 12 від 13 травня 2020 р., № 13 від 14 травня 2020 р., № 15 від 16 травня 2020 р., № 17 травня 2020 р., № 1 від 7 червня 2020 р., № 2 від 9 червня 2020 р., № 3 від 10 червня 2020 р., № 4 від 11 червня 2020 р., № 5 від 12 червня 2020 р., № 6 від 13 червня 2020 р., № 7 від 15 червня 2020 р., № 8 від 16 червня 2020 р., № 14 від 16 травня 2020 р., № 16 від 17 травня 2020 р. датою їх фактичного подання.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року у справі №320/13271/20 набрало законної сили 01 вересня 2022 року.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням наведено, протиправність рішення № 18130 від 5 червня 2020 р. комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" до переліку ризикових платників податку та рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 1834721/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834734/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834733/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834732/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834729/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834730/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834731/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834736/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 2155947/42220405 від 20 листопада 2020 р., № 1834735/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834728/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 2155949/42220405 від 20 листопада 2020 р., № 1834723/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 2155948/42220405 від 21 листопада 2020 р., № 1834726/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834727/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834722/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834725/42220405 від 13 серпня 2020 р., № 1834724/42220405 від 13 серпня 2020 р не потребує доказування.
Щодо посилання позивача на те, що надані відповідачами товарно транспортні накладні мають ознаки підроблення, суд зазначає, що на підтвердження таких доводів позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу (висновок експерта, судове рішення у кримінальній справі).
Щодо посилання позивача на матеріали кримінального провадження №3201910000000227 від 18 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Добро Логістік» налагодило канал ввезення на митну територію України товарів по значно заниженій митній вартості. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "ЕЛІУС ПРОМО" залучено Товариством з обмеженою відповідальністю «Добро Логістік» у якості перевізника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд»
Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок, відповідно до якого навіть факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій із урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.
Так, Верховний суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №808/2459/17 вказав, що під час розгляду справи суд повинен враховувати зміст вироку за статтею 205 КК України, оскільки сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.
Отже, не є належним доказом на підтвердження позовних вимог посилання позивача на матеріали кримінального провадження №3201910000000227 від 18 березня 2019 року.
Крім того, суд наголошує, що у вказаному вище кримінальному провадженні як станом на час звернення до суду так і станом на час розгляду справи відсутній вирок або інше судове рішення.
Отже, за результатами дослідження видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та платіжних доручень, суд дійшов висновку про те, що сукупність наданих позивачем первинних та платіжних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Еліус Промо" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" щодо поставки товару.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема,
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у Київській області відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко
Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2022 року.