ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 листопада 2022 року м. Київ № 640/1493/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова служба України, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) з позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 11.11.2019 р. № 0069163308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що винесене Уповноваженою особою-заступником начальника відділу адміністрування єдиного внеску з юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві. Ю.В.Сотник.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останнє винесене без проведення перевірки, будь-якого повідомлення платника податків про проведення перевірки. Також, позивач вважає, що визначене відповідачем порушення підпадає під дію п. 6 ч. 11 ст. Закону, а не п.2 ч. 11 ст. 25 Закону, як помилково кваліфікував відповідач. Крім того, наголошено на відсутності повноважень у посадової особи, яка винесла оскаржуване рішення. Додатково, наголошено на незаконності рішення в частині періоду, за який нараховані фінансові санкції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова служба України.
06.03.2020 до суду від Головного управління Державної податкової служби в місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, а також 08.07.2020 додаткові пояснення, в яких, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголошує на тому, що, на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону № 2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було прийняте оскаржуване рішення, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 98130,99 грн. та нараховано пеню у розмірі 3922,33 грн. Наголошено на помилковості доводів позивача про необхідність проведення перевірки, а також на необґрунтованості зазначення про відсутність повноважень у посадової особи, яка винесла оскаржуване рішення.
Від третьої особи письмові пояснення не надходили.
Ухвалою суду від 09.11.2022 року замінено відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) до Державного агентства автомобільних доріг України прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.11.2019 № 0069163308, штраф у розмірі 20% від суми своєчасно не сплачених коштів за період з 21.12.2016 до 26.03.2019 та на підставі ч. 13 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нарахована пеня з розрахунку 0,1% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Не погоджуючись із рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої, рішенням Державної податкової служби України від 02.01.2020 року № 239/6/90-00-08-06-01, оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу Державного агентства автомобільних доріг України без задоволення.
Позивач, вважаючи рішення від 11.11.2019 р. № 0069163308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону № 2464-VІ, визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно норм статті 2 Закону № 2464-VІ, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 14 Закону № 2464-VІ, визначено, що органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Згідно змісту частини 1 статті 25 Закону № 2464-VІ, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ, передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до положень частини 14 статті 25 Закону № 2464-VІ, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому, платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція № 449).
Згідно змісту пункту 1 розділу VII Інструкції № 449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Так, у контексті приписів пункту 2 розділу VII Інструкції № 449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Слід зазначити, що посилання позивача на те, що прийняттю рішення має передувати перевірка та складення акту за її результатами на пункт сьомий розділу VII Інструкції, яким передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник, є помилковим, з огляду на те, що зазначена норма стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (п. 5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, вказаний пункт 7 розділу VII Інструкції, передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.
Також, суд наголошує на тому, що положення Закону № 2464-VІ не зобов'язують орган доходів і зборів надсилати платнику податків будь-яких доказів на підтвердження погодження прийняття відповідного рішення з органом Пенсійного фонду, з огляду на що,
доводи сторони позивача щодо порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, не підтверджуються.
У частині посилань позивача щодо повноважень на підписання рішення, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано наказ Головного управління Держаної податкової служби у м. Києві № 1374 від 01.10.2019 року, підпунктом 1.4 якого, уповноважено на прийняття рішень про застосування фінансових санкцій до платників єдиного внеску за порушення норм законодавства про єдиний внесок (частина десята, п. п. 1, 2, 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Також, закон не вимагає від контролюючого органу надсилати платнику єдиного податку докази на підтвердження повноважень щодо підписання особою відповідних рішень. Таким чином, доводи Державного агентства автомобільних доріг України в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до пункту 4 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, Головне управління ДПС у м. Києві відповідно до покладених на нього завдань здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску; застосовує до платників податків (платників єдиного внеску) передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Тобто, з наведеного слідує, що Головне управління ДПС у м. Києві є уповноваженим суб'єктом владних повноважень, який забезпечує контроль, зокрема за своєчасністю сплати єдиного податку до бюджету та відповідних позабюджетних фондів, нарахованого у відповідності до Закону № 2464-VІ .
Згідно з приписами п. 8 розділу VI Інструкції № 449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Так, об'єктом нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 20% є сума не сплаченого (не перерахованого) або несвоєчасно сплаченого (несвоєчасно перерахованого) єдиного внеску.
Згідно приписів частини 10 статті 25 Закону № 2464-УІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, за даних обставин, штраф в розмірі 20% є фіксованою сумою, що обраховується від суми не сплаченого (не перерахованого) або несвоєчасно сплаченого (несвоєчасно перерахованого) єдиного внеску, тобто, сама сума штрафу не залежить від кількості днів прострочення сплати єдиного внеску, у той час коли, пеня нараховується з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Окрім цього, п. 1 розд. 3 «Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 (надалі - Наказ № 54), визначено що, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС.
Відповідно до п. 2 розд. 3 Наказу № 54 страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДПС, наприкінці операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Казначейством на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДПС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719 ДПС на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.
Пунктом 1 глави 1 розд. II «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (надалі - Порядок № 422), визначено що, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Відповідно до положень п. 1 розд. II Порядку № 422, для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі оперативного обліку органів ДФС та не може бути присвоєний іншій ІКП. Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску. код області (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), району та органу ДФС, в якому відкрита ІКП.
Главою 2 розд. III Порядку № 422, передбачено ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачено відображення в ІКП надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску.
Таким чином, враховуючи те, що за період з 21.12.2016 по 26.03.2019 сплата єдиного соціального внеску на відповідний рахунок не було здійснено в термін, визначений Законом № 2464, в ІКП позивача виникла недоїмка, на підставі якої і було винесено рішення від 11.11.2019 № 0069163308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до приписів ч. 10 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Тож, на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону № 2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ГУ ДПС у м. Києві правомірно винесено рішення від 11.11.2019 № 0069163308, яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 98130,99 грн. та нараховано пеню у розмірі 3922,33 грн.
За наслідком розгляду даного спору, аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, та встановлені під час розгляду даного спору по суті обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідачем під час розгляду даного спору по суті, було доведено правомірність та законність винесення оскаржуваного рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова служба України, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) (ЄДРПОУ 37641918, 03150, вул. Фізкультури, 9, м. Київ);
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Суддя В.І. Келеберда