17 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/4855/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - також позивач, ОСОБА_1 ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - також відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.06.2022 №2505/24-07-08 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1366,70 грн за період з 21.07.2015 до 17.02.2017 та пені у розмірі 541,71 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для її звернення до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому позов не визнає, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, зазначає, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області зроблено розрахунок штрафної санкції та пені позивачу за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.07.2015 по 21.06.2022.
Ухвалою суду від 15.08.2022 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.
Так судом встановлено, що позивач з 26.10.2005 зареєстрована фізичною особою-підприємцем та перебувала на спрощеній системі оподаткування. 03.01.2017 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача і в цей же день знято з обліку платника податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
27.06.2022 на адресу позивача від ГУ ДПС в Чернігівській області надійшло рішення від 21.06.2022 № 2505/24-07-08 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано штраф у розмірі 1366,70 грн за період з 21.07.2015 по 17.02.2017 та пеню у розмірі 541,71 грн.
ОСОБА_1 01.07.2022 звернулася до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою №1. в якій просила виправити допущену помилку в силу реформованої правової позиції з цього питання в той час, а також подала оновлений (уточнюючий) нульовий звіт. Просила виправити допущену помилку, скасувати (зменшити) помилково визначені податкові зобов'язання щодо сплати єдиного внеску згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна) або Додаток 5 (ліквідаційна) за 2017 рік від 06.01.2017 р., що нараховані виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 3200,00 грн в сумі 704,00 грн за січень 2017 р.; зменшити/скасувати (анулювати) податкові зобов'язання щодо сплати єдиного внеску помилково визначені податковим органом - 19.04.2017 р. в сумі 704,00 грн; внести відповідні відомості/коригування в облікові дані інформаційної системи в кабінеті платника податків.
05.07.2022 позивач вдруге звернулася до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою №3, в якій просила виправити допущену помилку в силу реформованої правової позиції з цього питання в той час, а також подала оновлений (уточнюючий) звіт за 2016 рік. Просила виправити допущену помилку, зменшити/скасувати помилково визначені податкові зобов'язання щодо сплати єдиного внеску згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна) або Додаток 5 за 2016 рік від 06.01.2017 р., а саме в квітні 2016 р. - 303,16 грн; травні 2016 р. - 319,00 грн; червні 2016 р. - 319,00 грн; жовтні 2016 р. - 319,00 грн; листопаді 2016 р. - 319,00 грн, грудні 2016 р. - 352,00 грн; внести відомості/коригування в облікові дані інформаційної системи в кабінеті платника податків.
Від ГУ ДПС у Чернігівській області позивачем отримано відповідь від 12.07.2022 про те, що нарахування єдиного внеску по строку сплати 19.07.2017 у сумі 941,16 грн за другий квартал 2016 року, нарахування єдиного внеску по строку сплати 19.01.2017 у сумі 990,00 грн за четвертий квартал 2016 року та нарахування згідно ліквідаційного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску № 1700003604 від 06.01.2017 в сумі 704,00 грн за січень 2017 року відповідають нормам чинного законодавства. Разом з тим, внаслідок некоректної роботи ІС «Податковий блок» по строку сплати 19.04.2017 відбулось повторне нарахування єдиного внеску за січень 2017 року в сумі 704,00 грн.
Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачають положення Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI, в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного Рішення).
Відповідно до пункту 2 частини 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI).
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону №2464-VI).
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону №2464-VI).
Аналогічні правові норми закріплені в положеннях Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449, в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
У підпункті 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1 частини першої статті 4 Закону,- календарний квартал.
Згідно з частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI та пункту 5 розділу VII Інструкції № 449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.
Пункт 8 розділу VІ Інструкції № 449 передбачає, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином проаналізувавши вказані вище правові норми, суд дійшов висновку, що законодавцем визначено порушення, за вчинення яких до порушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Отже для визначення правильності нарахування штрафу та пені слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов'язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню. Належними та допустимими, достатніми доказами несвоєчасної сплати платником (позивачем) сум єдиного внеску є дані інтегрованої картки платника, які внесені до неї контролюючим органом в результаті подання платником звітних документів та сплати єдиного внеску (для нарахування штрафу), а також звіти платника щодо нарахування єдиного внеску (для нарахування пені).
Надаючи правову оцінку рішенню Головного управління ДПС у Чернігівській області 21.06.2022 №2505/24-07-08 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 1366,70 грн та нараховано пеню у розмірі 541,71 грн, суд виходить з такого.
Зміст рішення свідчить, що його прийнято на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI за формою згідно з додатком № 12 до Інструкції № 449.
Суд зазначає, що прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції із розрахунком відповідної фінансової санкції на підставі даних ІТС, без складання будь-якого акту, передбачене приписами підпункту 2 пункту 2, пунктами 4, 5 розділу VIІ Інструкції № 449, та не суперечить положенням статті 25 Закону № 2464-VI.
Стосовно розрахунку застосованого штрафу та пені, суд враховує, що із розрахунку штрафної санкції до рішення № 2505/24-07-08 від 21.06.2021 слідує, що штрафні санкції та пеню нараховано за період з 21.07.2015 по 17.02.2017 у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску.
Згідно алгоритму автоматичного розрахунку щоквартальних нарахувань сум єдиного внеску, яке передбачене для платників, що обрали спрощену систему оподаткування, в інтегрованій картці платника по коду бюджетної класифікації 71040000 проходили нарахування єдиного внеску та виникав борг, а саме 19.04.2015 проведено нарахування єдиного внеску за четвертий квартал 2015 року та виник борг у сумі 1267,95 грн. Далі поквартально у позивача виникає борг.
Після погашення боргу 17.02.2017 на позивача і накладено штрафні санкції та нараховано пеню.
Таким чином, єдиний внесок за період з 21.07.2015 по 17.02.2017 років було сплачено позивачем з порушенням законодавчо встановленого строку. Тобто, у відповідача були наявні всі правові підстави для нарахування штрафу на пені за порушення строку сплати суми єдиного внеску.
А отже, рішення № 2505/24-07-08 від 21.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну) сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є таким, що відповідає нормам чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску задоволенню не підлягають.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів.
Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2022 року.
Суддя Д.О. Виноградова