02 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/12287/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Мазко Ю.С.,
представника відповідача Золотаринець В.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 20.09.2021 № 00000181119 та № 00000191119.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що при розмитненні товару декларантом подано, а митним органом прийнято як належні усі наявні у нього документи, передбачені законом, на підтвердження митної вартості транспортного засобу. Зокрема, на підтвердження вартості самого транспортного засобу та вартості доставки товару декларантом було додано до митної декларації інвойс від 11.06.2019 № 24877535 на суму 3400,00 дол. США, в якому вирахувана і вказана безпосередньо сума доставки 400 дол. США (без додавання комісій агента з придбання товару в США). Під час перевірки не спростовано фактів правильності заявленої в митній декларації фактурної вартості товару та достовірності документів, доданих до митної декларації, в тому числі щодо вартості доставки товару в сумі 400, 00 дол. США, зазначеної в інвойсі від 11.06.2019 № 24877535 на суму 3400,00 дол. США. В той же час, відповідно до змісту акта, контролюючим органом було самостійно отримано копії інвойсів та платіжних доручень по сплаті ОСОБА_1 сум із вказівкою в призначенні платежу номеру VIN даного транспортного засобу, зокрема: від 12.06.2019 та 17.07.2019 на суму 3583,00 дол. США та 1530,00 дол. США відповідно. А тому, орган, що проводить перевірку самостійно визначив ці суми складовими фактурної вартості товару, Проте, в акті безпосередньо не встановлено та не обґрунтовано, за що саме здійснювалась оплата згідно кожного із вищевказаних платіжних доручень окремо. Тому акт є необґрунтованим, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 призначено розгляд справи під головуванням судді Лобана Д.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 14.12.2021 справу прийнято до провадження судді Ткаченко О.Є. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.02.2022 провадження у справі №620/12287/21 зупинено до набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.12.2021 у справі №750/13587/21.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 поновлено провадження у справі.
Відповідачем у встановлений в ухвалі строк надано відзив на позов, в якому зазначено, що під час документальної невиїзної перевірки митницею встановлено, що позивачкоюм під час декларування товару за МД від 20.08.2019 №UA805180/2019/023179 заявлено недостовірні відомості про митну вартість, які мають значення для оподаткування товару при ввезенні на митну територію України, що призвело до зниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
Позивачка надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2021 року Чернігівською митницею складений акт № 10/7.11-19-12/2367814900 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання громадянкою України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування» (а.с. 35-44 т.1)
Перевіркою встановлено, що 20 серпня 2019 року митним постом «Центральний» Сумської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № UA805180/2019/023179 здійснено митне оформлення товару «Легковий автомобіль, що був у використанні, марки VW, модель Jetta. Ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2017. Модельний рік виготовлення 2017. Тип кузова - седан. Колір - сірий. Тип двигуна - бензиновий. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1390 см3».
Перевезення товарів на митну територію України здійснено морським транспортом із використанням контейнеру № ZCSU8467922, доставка з Newark (США) до порту м. Одеса (Україна).
До митного оформлення подавались наступні документи: інвойс від 11 червня 2019 року № 24877535, в якому зазначено: bank name: Citibank; bank address: 300 E Sate st Redlands CA92373; SWIFT: CITIUS33; account: 205394307; beneficiary name: Cars West LLC; beneficiary address: 35086 Suimyside dr. Yucaipa, CA 92399; Buyer: SVITLANA VORONTSOVA, UKRAINE, 14032, Chernigiv, str.Dotsenka, 15/15; 2017 VW Jetta S -3000,00 доларів США; CIP Odessa-400,00 доларів США; Total due-3400,00 доларів США; коносамент від 10 липня 2019 року № 19117616, сертифікат про походження транспортного засобу від 30 травня 2019 року № 770550365902158; акт про проведення митного огляду від 15 серпня 2019 року № UA500650/2019/3324 та довідка оцінювача КТЗ ФОП ОСОБА_2 від 20 серпня 2019 року № 1203-19, в якому власником транспортного засобу марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , зазначено ОСОБА_1 .
Фактурна вартість товару за вищевказаною митною декларацією становить 3400,00 доларів США. Згідно рахунку-фактури від 11 червня 2019 року № 24877535 вартість товару «Легковий автомобіль, що був у використанні, марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2017. Модельний рік виготовлення 2017. Тип кузова - седан. Колір - сірий. Тип двигуна - бензиновий. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1390 см3» складає 3000,00 доларів США, витрати на транспортування «CIP Odessa» - 400,00 доларів США, загальна сума за рахунком - 3400,00 доларів США.
Слобожанська митниця Держмитслужби листом від 18 червня 2021 року № 7.14-08-2/7.14-19/7.11/7857 надала Чернігівській митниці копію листа Сумської обласної прокуратури від 11 лютого 2021 року № 31-14 з інформацією щодо можливих порушень митного законодавства з визначенням митної вартості транспортних засобів під час митного оформлення, в якому, крім іншого, надана інформація про транзакції з наданням копій платіжних доручень в іноземній валюті, які здійснені громадянами на іноземні рахунки за товар та витрати на транспортування, а також листа Головного управління Національної поліції в Сумській області від 29 березня 2021 року № 2714/117/24/6-2021 та листа Сумської обласної прокуратури від 03 червня 2021 року № 31-7346 разом з копіями платіжних доручень в іноземній валюті та копіями інвойсів на транспортний засіб та витрати на його транспортування.
Відповідачем в результаті аналізу та співставлення відомостей, зазначених в документах, наданих Сумською обласною прокуратурою та Головним управлінням Національної поліції в Сумській області, з відомостями, зазначеними в документах, що подані до митного оформлення за митною декларацією від 20 серпня 2019 року типу ІМ 40 ДЕ №UA805180/2019/023179, встановлено, що характеристики транспортного засобу ідентичні реалізованому в США та імпортованому в Україну транспортному засобу та купівлю ввезеного легкового автомобіля здійснено за ціною, вищою, ніж зазначена в поданих до митного оформлення в Україні товаро-супровідних документах.
Так, Сумською обласною прокуратурою та Головним управління Національної поліції в Сумській області надано копії платіжних доручень в іноземній валюті (вихідні через міжнародну систему грошових переказів SWIFT) АТКБ «ІІриватбанк», дата здійснення операцій 12 червня 2019 року та 17 липня 2019 року на суму 3583,00 доларів США та 1530,00 доларів СІІІА відповідно, та копій інвойсів на транспортний засіб марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 та витрат на його транспортування, логістику, за якими фактично сплачувалися кошти у іноземній валюті на рахунки іноземних фірм: інвойс від 11 червня 2019 року № 24877535 на суму 3583,00 доларів США та від 16 липня 2019 року № 67160719 на суму 1530,00 доларів США.
В рахунку-фактурі від 11 червня 2019 року № 24877535 зазначено наступне: «Wire Instruction»: Bank name - Bank of America; bank address - 100 West 33rd Street New York, NY 10001; SWIFT - bofaus3n; ABA - 02600953; Account - 375668677; Buyer (покупець) -ROMAN SHESNOKOV, UKRAINE, 40021 SUMY, ave. Kazatskiy, 69, phone: НОМЕР_2 .
В рахунку-фактурі від 16 липня 2019 року № 67160719 зазначено наступне: Bank name - Wells Fargo Bank; bank address - 420 Montgomery Street San Francisco, CA 94104; SWIFT - WFBIUS6S; Account - 7209085799; Beneficiary Name - Cars West LLC; Buyer (покупець) - SVITLANA VORONTSOVA, UKRAINE, 14032, Chernigiv, str.Dotsenka, 15/15, phone: НОМЕР_2 ; 2017 VW Jetta, (VIN) 3VW2B7AJ4HM319863; Ground delivery fee (логістика по США) - 370,00 доларів США; ocean freight (морський фрахт) - 850,00 доларів США; commission (комісія) - 200,00 доларів США; mail docs (відправка документів) - 35,00 доларів СІПА; НBOL correction fee (виправлення коносамента) - 50,00 доларів СІІІА; total due (загальна сума) - 1530,00 доларів СІІІА.
За твердженням відповідача, транспортний засіб марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , який є об'єктом купівлі за платіжними дорученнями в іноземній валюті (вихідні через міжнародну систему грошових переказів SWIFT) АТКБ «Приватбанк» (дата здійснення операцій: 12 червня 2019 року та 17 липня 2019 року на суму 3583,00 доларів СІІІА та 1530,00 доларів США) ідентифіковано за ідентифікаційним номером (номером кузова), який повністю збігається з номером кузова, вказаним в графі 31 «вантажні місця та опис товару» митної декларації від 20 серпня 2019 року № UА805180/2019/023179.
Зазначені платежі на загальну суму 5113,00 доларів США були здійснені за товар (транспортний засіб), логістичні, консультативні, транспортні послуги по доставці транспортного засобу марки марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний помер (VIN) НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, а саме, відповідно до інформації, наданої Сумською обласною прокуратурою та Головним управлінням Національної поліції в Сумській області щодо фактурної вартості переміщеного на митну територію України транспортного засобу марки марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , відповідачем встановлено подання під час декларування ОСОБА_1 товару за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № UА805180/2019/023179 недостовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які мають значення для оподаткування при ввезенні товару на митну територію України.
Згідно митної декларації типу ІМ 40ДЕ № UА805180/2019/023179 декларування товару на підставі документів, наданих громадянкою ОСОБА_1 , здійснювала уповноважена особа - ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_3 ).
Актом від 07 вересня 2021 року № 10/7.11-19-12/2367814900 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання громадянкою України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правильності визначення бази оподаткування» встановлено порушення законодавства України з питань оподаткування платником податків громадянином України ч. 1 та ч. 2 ст. 51, п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58, ч. 1 ст. 257 та ст. 368 Митного кодексу України, п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита за митною декларацією типу ІМ 40ДЕ № UА805180/2019/023179 на суму 4312,60 грн.
Крім того, вказаним актом встановлено порушення п. 190.1 ст. 190, п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів за МД типу ІМ 40ДЕ № UА805180/2019/023179 на суму 9487,71 грн.
На підставі акта від 07 вересня 2021 року відповідачем винесено протокол про порушення митних правил № 0189/80500/21 від 12 жовтня 2021 року за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
10 листопада 2021 року дана справа розглянута Сумською митницею, в результаті її розгляду винесено постанову про порушення митних правил №0189/80500/21, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 41 400, 93 грн.
20.09.2021 Чернігівською митницею на підставі акта невиїзної документальної перевірки від 07.09.2021 №10/7.11-19-12/ НОМЕР_3 відносно позивачки складені податкові повідомлення-рішення:
№00000181119, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, шо ввозяться на територію України фізичними особами в розмірі 5390,75 грн, в тому числі 4312,60 грн за основним платежем, 1078,15 грн за штрафними санкціями (а.с.69 т.1);
№00000191119, яким визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів фізичними особами в розмірі 11859,64 грн., в тому числі 9487,71 грн за основним платежем, 2371,93 грн за штрафними санкціями (а.с.67 т. 1).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачка звернулася до суду.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2); результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп.54.3.6).
Згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно зі ст. 272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
У відповідності до ст. 377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до ст. 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України).
У відповідності до ст. 65 Митного кодексу України митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.
Статтею 51 Митного кодексу України врегульований порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до якої, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 Кодексу). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2 ст. 51 Кодексу).
Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 Кодексу). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Кодексу). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 Кодексу).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 Кодексу).
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Кодексу).
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 Кодексу).
Суд встановив, що для митного оформлення позивачем подавалися інвойс від 11 червня 2019 року № 24877535, в якому зазначено: bank name: Citibank; bank address: 300 E Sate st Redlands CA92373; SWIFT: CITIUS33; account: 205394307; beneficiary name: Cars West LLC; beneficiary address: 35086 Suimyside dr. Yucaipa, CA 92399; Buyer: SVITLANA VORONTSOVA, UKRAINE, 14032, Chernigiv, str.Dotsenka, 15/15; 2017 VW Jetta S -3000,00 доларів США; CIP Odessa-400,00 доларів США; Total due-3400,00 доларів США; коносамент від 10 липня 2019 року № 19117616, сертифікат про походження транспортного засобу від 30 травня 2019 року № 770550365902158; акт про проведення митного огляду від 15 серпня 2019 року № UA500650/2019/3324 та довідка оцінювача КТЗ ФОП ОСОБА_2 від 20 серпня 2019 року № 1203-19, в якому власником транспортного засобу марки VW, модель Jetta, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , зазначено ОСОБА_1 (а.с. 198-211 т.1)
Висновки відповідача щодо заниження ОСОБА_1 податкових зобов'язань по сплаті митних платежів ґрунтується на висновках акта невиїзної документальної перевірки від 07.09.2021 №10/7.11-19-12/ НОМЕР_3 .
При цьому, відповідачем не доведено наявності розбіжностей у наданих позивачкою документах до митного оформлення, не доведено ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за автомобіль.
Натомість, порушення законодавства України з питань оподаткування платником податків громадянином України ( ОСОБА_1 ) було виявлено лише після проведення відповідної перевірки, зафіксованої актом від 07 вересня 2021 року № 10/7.11-19-12/ НОМЕР_3 .
Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.12.2021, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 31.05.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволено. Скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0189/80500/21 від 10.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, провадження в справі про порушення митних правил закрито (а.с.2-12,14-18 т.2).
В своєму рішенні апеляційний суд встановив, що: «обставини щодо навмисного надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення автомобіля VW JETTA, 2017 р.в., які стали підставою для недоврахування відповідних податків та зборів, в даному випадку не є доведеними. Крім того, ОСОБА_1 не є суб'єктом розглядуваного правопорушення, оскільки митне оформлення здійснював брокер ФОП ОСОБА_3 .
Відтак, надані відповідачем докази не містять інформації, яка б свідчила про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення та наявності прямого умислу на надання недостовірних відомостей з метою ухилення від сплати митних платежів, оскільки позивачем було подано до митниці документи, що містили відомості щодо всіх складових митної вартості товару».
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач не довів відповідності визначеної ним вартості автомобіля та не спростував підтверджену документами, які були подані представником позивача до митної декларації, визначену позивачем вартість автомобіля, яка є базою оподаткування для даного автомобіля.
Враховуючи наведене, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску вказаного автомобіля, не свідчать про заниження позивачкою податкових зобов'язань, визначених нею у митній декларації.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що незважаючи на формальну відмінність видів відповідальності та, у зв'язку із цим, дотримання гарантій частини 1 статті 61 Конституції України, абсолютна тотожність складу правопорушення та природи санкцій, вирішення питання одночасного застосування ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, статті 483 частини 1 та статті 485 Кодексу України про адміністративні правопорушення потребує саме у контексті принципу верховенства права особи, а не об'єктивної законності, передбачає необхідність дослідження відповідальності з позиції «комплексності» дії санкцій як елементів єдиної системи боротьби з правопорушенням, а не дублювання заходів відповідальності з метою фіскалізації штрафів.
У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб'єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб'єкта приватного права).
Загальний принцип «non bis in idem» не виключає проведення подвійного провадження, за умови, що будуть виконані певні умови. Зокрема, в аспекті статті 4 Протоколу № 7 ЄСПЛ такою умовою називає доведення, що подвійні провадження були «досить тісно пов'язані за суттю та у часі». Інакше кажучи, що вони об'єднані на комплексній основі і утворюють єдине ціле. Це означає, що не тільки мета і засоби, які використовуються для її досягнення мають доповнювати одне одного за суттю та бути пов'язаними у часі, а й те, що можливі наслідки такого правового реагування на відповідну поведінку мають бути пропорційними і передбачуваними для осіб, яких вони стосуються.
Матеріальні критерії для визначення того чи існує досить тісний зв'язок за суттю, включають в себе:
- чи переслідують різні провадження взаємодоповнюючі цілі і, таким чином, стосуються не тільки in abstracto, але й in concreto, різних аспектів соціально неправомірної поведінки;
- чи є подвійність провадження передбачуваним наслідком (як в законодавстві так і на практиці), одного й того ж оспорюваного діяння (idem);
- чи проводяться паралельні провадження таким чином, щоб уникнути, наскільки це можливо, будь-якого дублювання у збиранні, а також оцінці доказів, зокрема, шляхом належної взаємодії між різними компетентними органами з тим, щоб факти, встановлені в одному провадженні також використовувалися в іншому провадженні;
- і, перш за все, чи враховується санкція у першому завершеному провадженні в тих провадженнях, які завершуються пізніше з тим, щоб особа, якої вони стосуються, не несла надмірний тягар. Останній ризик буде менш ймовірним у правових системах, де налагоджений компенсаційний механізм, призначений для забезпечення пропорційності загальної суми накладених штрафів (п.п. 130, 132 рішення Великої палати Європейського суду з прав людини у справі «А. та Б. проти Норвегії» (А. and B. v. Norvey) (заяви №№ 24130/11, 29758/11) від 15.11.2016 р.).
В умовах одночасного застосування санкцій до фізичної особи за ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, статті 483 частини 1 та статті 485 Кодексу України про адміністративні правопорушення, очевидно, що провадження не є пов'язаними за своєю суттю, виходячи з озвучених критеріїв, оскільки за цілями та застосовуваними санкціями не є взаємодоповнюючими, а передбачають подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи трьох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення у діяльності юридичної особи та фізичної особи не на користь останнього.
Отже, фізична особа не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, статті 483 частини 1 та статті 485 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права.
Отже, суд приходить до висновку, відповідно до якого:
- штрафи, передбаченні ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України є заходами фінансової відповідальності, підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає;
- фізична особа не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, статті 483 частини 1 та статті 485 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Виходячи з цих конституційних приписів, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності одного виду лише один раз.
З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин суд приходить до висновку, що позивачку незаконно, необґрунтовано, всупереч фактичним обставинам справи тричі притягнули до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що є неприпустимим.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2021 № 00000181119 та № 00000191119.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Чернігівської митниці від 20.09.2021 № 00000181119 та № 00000191119.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 15 листопада 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Чернігівська митниця (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581).
Суддя О.Є. Ткаченко