17 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1008/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу, -
20.07.2020 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2019 № 87, наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 25.04.2019 № 88, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2019 № 90;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням скасованих наказів.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 07.08.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 15.09.2020.
Судове засідання призначене на 15.09.2020 відкладено на 22.09.2020.
Судове засідання призначене на 22.09.2020 відкладено на 03.11.2020.
Ухвалою суду від 16.10.2020 витребувано з Військової частини НОМЕР_1 , наступні письмові докази: письмове пояснення, як передбачено ст. ст. 44, 76-79 КАС України з посиланням на нормативно - правові акти, Закони, докази щодо правомірності своїх дій щодо проведення перевірки, прийняття оскаржуваних наказів стосовно позивача з посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази; посадові обов'язки командира військової частини, заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи в/ч НОМЕР_2 ; матеріали службового розслідування, за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 24.04.2019 №87 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прапорщика ОСОБА_1 "; матеріали службового розслідування, за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 25.04.2019 №88 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прапорщика ОСОБА_1 "; матеріали розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.03.2020. Витребувано з Міністерства оборони України, матеріали розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.03.2020.
В судовому засіданні призначене на 03.11.2020 оголошено перерву до 03.12.2020.
Ухвалою суду від 09.11.2020 витребувано з військової частини НОМЕР_1 наступні письмові докази та зобов'язано надати суду зокрема: письмове пояснення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 , як передбачено ст. 76-79 КАС України щодо правомірності своїх дій при прийняті оскаржуваного наказу від 24.04.2019 №87, з посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази; письмове пояснення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 , як передбачено ст. 76-79 КАС України щодо правомірності своїх дій при прийняті оскаржуваного наказу від 25.04.2019 №88, з посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази; письмове пояснення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 , як передбачено ст. 76-79 КАС України щодо правомірності своїх дій при прийняті оскаржуваного наказу від 25.04.2019 №90, з посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази; оригінал наказу №230 від 23.04.2019 яким ОСОБА_1 , вважається таким, що вибув у відрядження до обласних військових комісаріатів строком на 30 діб з 24.04.2019 по 23.05.2019 у Чернівецький обласний військовий комісаріат. Посвідчення про відрядження видане на підставі наказу №230 від 23.04.2019; матеріали вибуття у відрядження старшого прапорщика ОСОБА_1 ; оригінал наказу №290 від 23.05.2019 яким ОСОБА_1 , вважається таким, що прибув з відрядження з обласного військового комісаріату. Посвідчення про відрядження від 24.04.2019 №113; матеріали службового розслідування, за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 24.04.2019 №87 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прапорщика ОСОБА_1 ".; матеріали службового розслідування, за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 25.04.2019 №88 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прапорщика ОСОБА_1 "; інформацію про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2019 рік; книгу наказів за квітень 2019 року.
Витребувано з Чернівецького обласного військового комісаріату інформацію про проходження служби ОСОБА_1 з 23.04.2019 по 23.05.2019;
Судове засідання призначене на 03.12.2020 відкладено.
Ухвалою суду від 08.12.2020 витребувано з військового комісаріату Могилів-Подільського ОМВК Вінницької області копію особової справи ОСОБА_1 .
Рішенням Вищої ради правосуддя №1905/0/15-21 від 31.08.2021 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Чернівецького окружного адміністративного суду у зв'язку з подання заяви про відставку.
03.09.2021, на підставі розпорядження керівника апарату суду №50-Р від 03.09.2021, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд судді Чернівецького окружного адміністративного суду Григорашу В.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що із оскаржуваними наказами не погоджується, дії командира військової частини щодо винесення наказів №87 від 24.04.2019 року, №88 та №90 від 25.04.2019 року, згідно яких до нього застосовано дисциплінарне стягнення "Догана" та "Сувора догана", вважає незаконними. Вказував, що дані накази було винесено без належної правової підстави, до відома позивача не доводилися, про що свідчить відсутність підпису про ознайомлення у цих наказах. Позивач посилався на те, що його притягнуто до відповідальності за порушення вимог статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у вимогах якої не зазначено про формений одяг. Зазначав, що у наказах не зазначено, який саме пункт статті він порушив та не зазначено підстави їх винесення. Дані накази були винесені всупереч вимогам закону, у його відсутність, оскільки у період з 24.04.2019 по 23.04.2019 вибув у відрядження до обласних військових комісаріатів. Тобто, на момент винесення спірних наказів він не перебував у підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_1 , а вибув та знаходився в м. Чернівці, тому фізично допустити жодних порушень не міг.
Відповідач, не погоджуючись з позовним вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вказував, що дисциплінарні стягнення, у вигляді "Догана" та "Сувора догана" накладені на позивача у відповідності та з дотриманням вимог Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" і Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України" та доведенні до нього перед строєм, у установленому законом порядку, які позивачем не оскаржувались.
Вказував, що дисциплінарні порушення здійсненні позивачем в день вибуття у відрядження 24.04.2019. Разом із цим, відповідач також зазначав, що в цілому за період проходження військової служби у військовій частині № НОМЕР_1 , позивач зарекомендував себе з негативної сторони, що також відображено у службовій характеристиці військовослужбовця. На цій підставі командиром військової частини № НОМЕР_1 було знято з позивача відповідний відсоток від суми преміювання, що також не оскаржувалось ним. Вказував, що стосовно скарг позивача, відповідачем було призначено та проведено службову перевірку, про що складено акт від 02.05.2020.
Згодом, відповідачем подано до суду доповнення до відзиву, в якому командир військової частини № НОМЕР_1 зазначав, що наказом №230 від 23.04.2019 прапорщика ОСОБА_1 було зобов'язано вибути у службове відрядження з 24.04.2019 по 23.05.2019. На цій підставі позивачем придбано квиток на залізничний транспорт на 24.04.2019 з часом вибуття о 17 год. 17 хв. А тому, позивач 24.04.2019 року перед вибуттям у відрядження з ранку до 16 год. 00 хв. 24.04.2019 знаходився на службі в розташуванні військової частини та приймав участь у всіх повсякденних заходах життєдіяльності частини.
Вказував, що 24.04.2019 під час ранкового шикування особового складу батальйону о 8.00 з метою перевірки наявності командиром було виявлено позивача з порушення військової форми одягу, який в строю знаходився у взутті нестатутного зразку та відсутністю знаку (погону) розрізнення військового звання. У зв'язку із цим, перед строєм командир наклав на нього за таке порушення дисциплінарне стягнення "Догана" (наказ №87 від 24.04.2019). При цьому, як зазначає командир, він наказав позивачу усунути недоліки та доповісти після їх усунення. Однак, цього ж дня на обідньому шикуванні особового складу батальйону о 13.00 год позивач після отриманого наказу усунути порушення форми одягу, знову знаходився в строю підрозділу з тими ж порушеннями, що були виявлені зранку, чим повторно порушив військову дисципліну та вимоги Статуту Збройних Сил України, тому за систематичне невиконання порушення правил носіння встановлених зразків форми одягу, командир перед строєм застосував більш суворіше дисциплінарне покарання до позивача "Сувора догана" (наказ №88 від 25.04.2019).
Вказував, що при підготовці проекту наказу №88 від 25.04.2019 в пункті 1 наказової частини посадовими особами стройової частини було допущено технічну помилку в даті скоєння правопорушення, а саме в частині його скоєння. Тому командиром було видано наказ №90 від 25.04.2019 "Про внесення змін до наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 25.04.2019 №88" із вказанням фактичної дати скоєння проступку".
Зазначав, що з приводу зазначених порушень та накладених дисциплінарних стягнень на позивача командиром частини службових розслідувань не призначалось.
Крім цього, відповідач посилався на те, що 10.09.2019 під час ранкового шикування особового складу бригади в/ч НОМЕР_3 (куди входить в/ч № НОМЕР_1 ) позивач з'ясовуючи незадоволення з приводу накладених на нього командиром військової частини № НОМЕР_1 дисциплінарних стягнень у вигляді "Догани" та "Суворої догани" грубо порушивши військову дисципліну. Всупереч вимог Статуту. Особисто в присутності особового складу бригади у відкритій формі безпідставно образив старшого начальника - командира в/ч НОМЕР_3 . На цій підставі призначено службове розслідування та притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "Попередження про неповну службову відповідність". У своєму поясненні в ході службового розслідування від 13.09.2019 позивач засвідчив, що йому було відомо про раніше накладені стягнення, що не розібрався в порядку їх накладення та щиро розкаявся за нетактовну поведінку зі старшим начальником та образу Героя України полковника ОСОБА_4 .
Вказував, що в подальшому позивача переведено для подальшого проходження військової служби до військової частини № НОМЕР_3 , з метою підтвердження посадовими особами частини повного розрахунку зі службами частини, позивачем 12.10.2019 написано рапорт, у якому зазначено, що претензій до командування військової частини № НОМЕР_2 немає.
Ухвалою суду від 14.09.2021 адміністративну справу №600/1008/20-а прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 10:30 год. 12.10.2021.
Ухвалою суду від 06.10.2021 заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про проведення судового розгляду справи у режимі відеоконференції - задоволено та вирішено розгляд адміністративної №600/1008/20-а призначений на 10 год. 30 хв. 12.10.2021 проводити в режимі відеоконференції, доручено Дзержинському міського суду Донецької області забезпечити проведення судового засідання в адміністративній справі №600/1008/20-а в режимі відеоконференції, а представнику Військової частини НОМЕР_1 з'явитись до Дзержинського міського суду Донецької області для участі у судовому засіданні, яке відбудеться в режимі відеоконференції, у призначений судом час.
Ухвалою суду від 12.10.2021 задоволено клопотання представника відповідача про надання часу для збирання та подачі додаткових письмових доказів у справі та зупинено провадження у справі №600/1008/20-а за ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу до 15.11.2021. Призначено розгляд справи на 16.11.2021 о 10:00 год.
Судове засідання призначене на 16.11.2021 не відбулося, оскільки сторони у судове засідання не з'явилися. Водночас, сторони подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
За клопотаннями сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
27.10.2018 між Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 з одного боку та громадянина України (військовослужбовцем) старшим прапорщиком ОСОБА_1 з іншого боку укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу (т.1 а.с. 254).
Позивач проходив службу на посаді командира бойової машини - командира 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.02.2019 №20-РС відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено від займаної посади і призначено:
15. Старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира бойової машини - командира гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти, механіком - водієм гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти, ВОС - 121259 (т. 1 а.с. 82).
На підставі вказаного наказу, 21.02.2019 командиром військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) видано наказ №104, згідно якого:
Старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира бойової машини - командира 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 20.02.2019 №20-РС на посаду механіка - водія 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що з "21 лютого 2019 року прийняв посаду та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з 6 тарифним розрядом, посадовий оклад 2910 грн на місяць, шпк "солдат".
З 21 лютого 2019 року виплачувати оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавку за вислугу років.
З 21 лютого 2019 року виплачувати надбавку за особливості проходження військової служби згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в розмірі 84,5 % від посадового окладу, окладу за військове звання. Надбавку за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі і 16 % від посадового окладу (т.1 а.с. 135).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2019 №230 старшого прапорщика ОСОБА_1 , механіка водія 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини №3715 визначено вважати такими, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які залучаються та беруть безпосередню участь в операції об'єднаних сил, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань у відрядження до обласних військових комісаріатів строком на 30 діб з 24.04.2019 по 23.05.2019, з метою відбору особового складу для подальшого проходження військової служби за контрактом у Чернівецький обласний військовий комісаріат, місто Чернівці (т.1 а.с. 41).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.04.2019 №87 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прапорщика ОСОБА_1 ", наказано:
За порушення правил носіння встановлених Статутом внутрішньої служби зразків форми одягу, що проявилось у порушенні вимог статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старшого прапорщика ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "Догана" (т.1 а.с. 35, т. 2 а.с. 34).
25.04.2019 командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №88 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прапорщика ОСОБА_1 ", яким наказано:
за систематичне порушення правил носіння встановлених Статутом внутрішньої служби зразків форми одягу, яке мало місце 25.04.2019, що проявилось у порушенні вимог статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старшого прапорщика ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "Сувора догана" (т.1 а.с. 37, т. 2 а.с. 35).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.04.2019 №90 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2019 №88", наказано:
1. викласти пункт 1 наказу в такій редакції:
2. за систематичне порушення правил носіння встановлених Статутом внутрішньої служби зразків форми одягу, яке мало місце 24.04.2019, що проявилось у порушенні вимог статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старшого прапорщика ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "Сувора догана" (т.1 а.с. 39, т.2 а.с. 36).
19.03.2020 позивач звернувся до Міністерства оборони України із скаргою, в якій зазначив про не погодження із наказом від 21 лютого 2019 року №104, яким його переведено на посаду механіка - водія 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 . У поданій скарзі вказував, що фактично його ніхто на іншу посаду не переводив., він постійно виконував роботу командира бойової машини - командира 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку із такими протиправними діями, які були вчинені без його відома, йому було нараховано та виплачено грошове забезпечення відповідно до займаної посади.
Крім цього, позивач у поданій скарзі також посилався на те, що 24.04.2019 йому винесено "Догану" та 25.04.2019 "Сувору догану", які на його думку винесені безпідставно. Враховуючи наявність даних доган його було позбавлено грошового забезпечення, премії та одноразової виплати. Такі дії призвели до невиплати йому грошового забезпечення в повному обсязі.
У зв'язку із цим, просив провести перевірку викладених фактів, притягнути винних осіб до відповідальності, нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення відповідно до займаної посади (т. 1 а.с. 106).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.04.2020 №118 "Про призначення службової перевірки щодо достовірності інформації в скарзі ОСОБА_1 " наказано:
заступнику начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_6 провести службову перевірку щодо достовірності вказаної інформації у скарзі ОСОБА_1 від 19.03.2020 (т.1 а.с. 61).
За результати перевірки складено Акт проведення службової перевірки від 02.05.2020.
Стосовно накладених 24.04.2019 та 25.04.2019 дисциплінарних стягнень "Догана" та "Сувора догана" перевіркою встановлено, що такі стягнення накладені командиром у відповідності до вимог Закону України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" і Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", доведенні до старшого прапорщика ОСОБА_1 перед строєм, останнім не оскаржені у встановленим законом порядку, а тому такі не суперечать вимогам чинного законодавства.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.05.2020 №29 "Про результати службової перевірки щодо достовірності інформації вказаної у скарзі ОСОБА_1 " наказано:
Службову перевірку, призначену наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.04.2020 №118 "Про призначення службової перевірки щодо достовірності інформації в скарзі ОСОБА_1 " завершити.
У зв'язку із не підтвердженням інформації, викладеної у скарзі ОСОБА_1 від 19.03.2020, питання про притягнення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 до відповідальності не ставилось (т.1 а.с. 62).
Не погоджуючись із наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді "Догана" та "Сувора догана", позивач звернувся до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України "Про Дисциплінарний статуту Збройних Сил України" від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).
Згідно з преамбулою дія Статуту внутрішньої служби ЗСУ поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Частиною 1 статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Відповідно до статті 5 Статуту внутрішньої служби ЗСУ внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби, серед яких абзацом 12 ст. 11 визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, серед яких додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до пункту 16 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статті 58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Абзацом 9 статті 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що командир (начальник) зобов'язаний показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України (абзаци перший, третій статті 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (абзаци перший, другий статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Згідно статті 35 Статуту внутрішньої служби ЗСУ накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Отже, вказаними нормами визначено можливість видавати командиром наказ як у усному вигляді так і письмовому.
Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту. Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири (стаття 7 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Пунктами б), в) статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення догана та сувора догана.
Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Згідно статті 98 Дисциплінарного статуту під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
З системного аналізу вказаних норм, вбачається, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися, зокрема, наказів командирів, які можуть віддаватися одному чи групі військовослужбовців усно або письмово та завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни командир може накласти дисциплінарне стягнення.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2019 №230 старшого прапорщика ОСОБА_1 , механіка водія 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини №3715 визначено вважати такими, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які залучаються та беруть безпосередню участь в операції об'єднаних сил, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань у відрядження до обласних військових комісаріатів строком на 30 діб з 24.04.2019 по 23.05.2019, з метою відбору особового складу для подальшого проходження військової служби за контрактом у Чернівецький обласний військовий комісаріат, місто Чернівці.
Згідно відомостей, зазначених у проїзному документі від №695264 24.04.2019 о 17 год. 17 хв. позивач повинен відправитися у відрядження.
Перед вибуттям у відрядження з ранку 24.04.2019 до 16 год. 00 хв. позивач знаходився на службі в розташуванні військової частини та приймав участь у всіх повсякденних заходах життєдіяльності частини.
Під час ранкового шикування особового складу батальйону о 8 год. 00 хв. командиром було виявлено позивача з порушення військової форми одягу, який в строю знаходився у взутті нестатутного зразку та відсутністю знаку (погону) розрізнення військового звання.
У зв'язку із цим, перед строєм командир наклав на нього за таке порушення дисциплінарне стягнення "Догана", про що видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.04.2019 №87.
При цьому, як зазначає командир у відзиві на позовну заяву, він наказав позивачу усунути недоліки та доповісти після їх усунення.
Однак, цього ж дня (24.04.2019) на обідньому шикуванні особового складу батальйону о 13 год. 00 хв. позивач після отриманого наказу усунути порушення форми одягу, знову знаходився в строю підрозділу з тими ж порушеннями, що були виявлені зранку, чим повторно порушив військову дисципліну та вимоги Статуту Збройних Сил України, тому за систематичне невиконання порушення правил носіння встановлених зразків форми одягу, командир перед строєм застосував більш суворіше дисциплінарне покарання до позивача "Сувора догана", про що видано наказ від 25.04.2019 №88.
Водночас, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.04.2019 №90 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2019 №88", наказано викласти пункт 1 наказу в такій редакції: за систематичне порушення правил носіння встановлених Статутом внутрішньої служби зразків форми одягу, яке мало місце 24.04.2019, що проявилось у порушенні вимог статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старшого прапорщика ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "Сувора догана".
Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби, серед яких абзацом 12 ст. 11 зазначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Саме за порушення правил носіння встановлених Статутом внутрішньої служби зразків форми одягу, що проявилось у порушенні вимог статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України до позивача і застосовано дисциплінарні стягнення "Догана" та "Сувора догана".
Відповідно до статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат підпорядковується командирові відділення.
Як зазначено вище, до обов'язків військовослужбовця відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України віднесено і носіння одягу за формою, а тому відповідно до статі 127 цього Статуту військовослужбовець, у даному випадку позивач відповідає за виконання покладеного на нього цього обов'язку.
Частиною 1 статті 7 Закон №2232-ХІІ передбачено, що для військовослужбовців установлюються військова форма одягу та знаки розрізнення.
Військова форма одягу - комплект одноманітних за конструкцією та регламентованих за зовнішнім виглядом предметів одягу, взуття та окремих видів спорядження, встановлений для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань (частина 3 стаття 7 Закон №2232-ХІІ).
За змістом пункту 6 статті 7 Закону №2232-ХІІ зразки спеціального одягу, взуття та спорядження військовослужбовців, засоби індивідуального захисту та інші предмети речового майна військовослужбовців розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та затверджуються Міністерством оборони України.
На виконання пункту 7 статті 7 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою упорядкування носіння військової форми одягу і знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв наказом міністерства оборони України від 20.11.2017 №606 затверджено Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв, зареєстровані в міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1502/31370 (далі - Правила).
Правила визначають порядок носіння військової форми одягу відповідно до наказу Міністерства оборони України від 18 липня 2017 року №370 "Про затвердження Зразків військової форми одягу та загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців та ліцеїстів військових ліцеїв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за №1047/30915 (далі - наказ "Про затвердження Зразків"), військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) та ліцеїстами військових ліцеїв (далі - ліцеїсти) (пункт 1 розділу І Правил)
Пунктом 3 розділу І Правил визначено, що військову форму одягу носять у суворій відповідності з цими Правилами. Предмети військової форми одягу повинні відповідати встановленим у наказі "Про затвердження Зразків" описам, бути ретельно припасованими й утримуватися в бездоганному стані.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем, як військовослужбовцем, під час проходження військової служби допущено порушення виконання свого обов'язку щодо носіння одягу за формою, а тому на позивача правомірно накладено дисциплінарні стягнення, у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зауважує, що під час розгляду даної справи до уваги бере виключно ті докази, які були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення. Судом встановлено факт порушення позивачем порушення Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що підтверджується матеріалами справи та висновком, зробленим у Акті проведення службової перевірки від 02.05.2020, згідно якого стягнення накладені командиром у відповідності до вимог Закону України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" і Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", доведенні до старшого прапорщика ОСОБА_1 перед строєм, останнім не оскаржені у встановленим законом порядку, а тому такі не суперечать вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно службової характеристики, доданої до матеріалів справи, ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе з негативної сторони, відзначається низькою виконавчою дисципліною, виконує поставлені завдання із значним запізненням. Не здатний виконати обіцяне, схильний до омани, поняття гідності і відповідальності за дане слово відсутнє. На критики старших начальників не реагує, висновків для себе не робить. У роботі не організований. Потребує постійного контролю з боку старших начальників. Статути Збройних Сил України та вимоги керівних документів щодо військової служби практично не знає, як наслідок у службовій діяльності ним не керується, що створює значні труднощі його безпосереднім та прямим командирам та начальникам.
На підставі вказаного судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваних наказів відповідачем враховано характер правопорушення, обставини вчинення правопорушення, попередню поведінку військовослужбовця.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Стосовно посилань позивача на те, що оскаржувані накази не доводились йому до відома, про що свідчить відсутність підпису на таких, суд не бере до уваги, оскільки як стверджував командир військової частини НОМЕР_1 дисциплінарні стягнення у вигляді "Догана" та "Сувора догана" оголошено позивачу 24.04.2019 під час шикування особового складу батальйону.
Твердження позивача стосовно того, що оскаржувані ним накази винесені у його відсутність, оскільки він з 24.04.2019 перебував у відрядженні спростовуються фактом перебування позивача 24.04.2019 року у строю під час ранкового та обіднього шикування особового складу батальйону.
Крім того, згідно лиса ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.11.2020 №212 старший прапорщик ОСОБА_1 в період з 26.04.2019 - 23.05.2019 перебував у районних військових комісаріатах Чернівецької області, що підтверджується Журналом інструктажу військовослужбовцях, які прибувають із військових частин до військових комісаріатів Чернівецької області.
Щодо не погодження позивачем із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.04.2019 №90, то такі суд не бере до уваги, оскільки при підготовці проекту наказу №88 від 25.04.2019 в пункті 1 наказової частини посадовими особами стройової частини було допущено технічну помилку в даті скоєння правопорушення. Тому командиром було видано наказ №90 від 25.04.2019 "Про внесення змін до наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 25.04.2019 №88" із вказанням фактичної дати скоєння проступку".
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статей 73-74 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного наказу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів, - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя В.О. Григораш