Справа № 167/154/22
Номер провадження 1-кп/167/53/22
17 листопада 2022 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше судимого, востаннє вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.12.2019 року за частиною 3 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, 19.08.2021 року умовно-достроково звільненого з невідбутим терміном 10 ( десять) місяців 20 ( двадцять) днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України,
21.03.2022 року до Рожищенського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021035590000654 від 27.12.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України.
13.10.2022 року прокурор подав обвинувальний акт, в якому змінив обвинувачення відносно ОСОБА_4 на частину 2 статті 185 КК України.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27.09.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 було змінено на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешті строком на 2 місяці, до 25.11.2022 року включно.
17.11.2022 року в суд надійшло клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 ( шістдесят) днів.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці), вчиненого повторно, і 31.01.2022 року ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27.09.2022 року було змінено на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешті строком на 2 місяці, до 25.11.2022 року включно.
Після зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, останній порушив заборону суду прибувати до Рожищенського районного суду Волинської області за кожною його вимогою, не дотримується покладених на нього судом обов'язків та порушує умови, визначені судом.
Так, ОСОБА_4 без поважних причин не з'явився на судове засідання 26.10.2022 року, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно і належним чином. Крім того, під час виконання ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 26.10.2022 року про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_4 , останній самостійно не з'явився в судове засідання 31.10.2022 року, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння.
Прокурор вказує, що такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід розцінювати, як переховування від суду та ухилення від проведення за його участю судових засідань, що перешкоджає встановленню істини у провадженні та вирішенні судової справи в розумні строки.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам, поміж іншого, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, згідно пунктів 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність осіб на його утриманні, відсутність постійного місця роботи, дають змогу безперешкодно застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, просить змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 на тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят) днів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, і додатково пояснив, що 24.10.2022 року ОСОБА_4 порушив умови перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем свого проживання та реєстрації.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти поданого клопотання заперечили і просили не змінювати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що не з'явився у судове засідання 26.10.2022 року, оскільки у нього не було коштів на проїзд, а 31.10.2022 року його напоїли горілкою працівники поліції, тому він не знає, чому його не доставили в суд. Щодо порушення 24.10.2022 року умови перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем свого проживання, то він ходив в аптеку за ліками для своєї хворої мами.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частин 1, 2 статті 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт обвинувачений ОСОБА_4 злісно ухилявся від покладених на нього ухвалою суду від 27.09.2022 року обов'язків, а саме: 1) прибувати до Рожищенського районного суду Волинської області за кожною його вимогою; 2) не відлучатись із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, що потягло за собою відкладення розгляду справи.
Суд також враховує ті обставини, що ОСОБА_4 являється особою молодого віку, не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, відсутність осіб на його утриманні, стан здоров'я, відсутність на момент обрання запобіжного заходу постійного місця роботи.
При вирішенні даного питання суд враховує положення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як зазначає Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством ( рішення ЄСПЛ у справі " Єчюс проти Литви", заява № 34578/97, пункт 93).
Відповідно до норми частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи, окрім наведеного вище, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі його визнання винуватим, його процесуальну поведінку під час цілодобового домашнього арешту, є підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки, на думку суду, більш м'який запобіжний захід до обвинуваченого, зокрема цілодобовий домашній арешт, не став дієвим для запобігання вищезазначених ризиків, зокрема: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; і зміна запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою викликане інтересами дієвості кримінального провадження.
За таких обставин і умов, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо його неявки у судові засідання 26.10.2022 року і 31.10.2022 року, а також порушення 24.10.2022 року умов перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем свого проживання та реєстрації, суд розцінює, як введення в оману суд щодо своєї процесуальної поведінки і намагання ухилитися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження.
Згідно із частиною 3 статті 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Керуючись статтями 110, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 200, 331, частиною 2 статті 369, статтями 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту, який був обраний ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27.09.2022 року строком на 2 ( два) місяці, тобто до 25.11.2022 року включно, на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят) днів, тобто до 15.01.2023 року включно.
На підставі частини 3 статті 183 КПК України визначити розмір застави для забезпечення виконання обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків в розмірі 20 ( двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 ( сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Волинській області ( код одержувача: 26276277 ; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р UA278201720355279002000002504, справа № 167/154/22, провадження № 1-кп/167/53/22), обвинувачений ОСОБА_4 , платник ОСОБА_4 .
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Обвинуваченого ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду негайно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому і прокурору, а також вручити іншим учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1