Справа № 159/4654/22
Провадження № 1-кп/159/462/22
про відкладення підготовчого судового засідання та продовження строків тримання під вартою
17 листопада 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030550000839 від 23 вересня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 02 листопада 2021 року Голопристанським районним судом Херсонської області за частиною першою статті 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування вказаного покарання з іспитовим строком 1 рік, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
15.11.2022 до суду надійшов затверджений прокурором Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи судимим за злочин проти власності, а саме - 02.11.2021 Голопристанським районним судом Херсонської області за частиною першою статті 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі статті 75 КК України будучи звільненим від відбування вказаного покарання з іспитовим строком 1 рік, судимість за що не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення (злочин) проти власності.
Так, ОСОБА_4 23.09.2022, близько 01 години 00 хвилин, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебуваючи в залі очікування залізничного вокзалу станції Ковель, який розташований за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Ветеранів, 1А, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії є непомітними для інших осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, з дорожньої сумки, належної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно таємно викрав туалетну воду «Millennium pour homme» вартістю 250 грн, шкіряну барсетку вартістю 100 грн, в середині якої знаходились грошові кошти в сумі 1 785 грн 50 коп., чим заподіяв ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 2 136 грн 50 коп.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк тримання під вартою спливає 21.11.2022.
Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , при наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, які не перестали існувати, крім того, до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України визнав, заперечив щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив врахувати його стан здоров'я та застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просить застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем фактичного проживання обвинуваченого.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно із статтею 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно із статтею 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною першою статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Виконуючи вимоги законодавства судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України. Не заперечував своєї причетності до вчинення даного злочину і сам обвинувачений.
Суд, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_4 раніше був судимий за вчинення злочину проти власності; обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину під час іспитового строку; офіційно не працевлаштований, а тому не має постійного джерела прибутків; має місце реєстрації та фактичне місце проживання на значній відстані від органу досудового розслідування, що може утруднити, чи зробити неможливим його прибуття до органу досудового розслідування та /або суду; в період вчинення інкримінованих йому діянь перебував на залізничному вокзалі з метою виїзду на територію окупованої частини Херсонської області (з його показань в судовому засіданні); не одружений, а тому не має сталих соціальних зв'язків, що дає йому можливість в будь-який час змінити фактичне місце проживання.
Зазначені обставини переконливо свідчать про те, що обвинувачений, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Посилання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт у зв'язку з станом здоров'я обвинуваченого є необґрунтованим, оскільки, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, зокрема за станом здоров'я, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені статтею 177 КПК України, тому суд доходить до переконання, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Тому потреби досудового розслідування на даний час виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Підстави передбачені частиною четвертою цієї статті не визначати заставу відсутні.
Враховуючи особу обвинуваченого та конкретні обставини злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає достатнім визначити заставу в розмірі - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 78 000 гривень.
У разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого слід звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки: повідомити про місце проживання та не залишати його без дозволу слідчого, прокурора, суду.
На підставі викладеного і керуючись статтями 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 198, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів - до 15 січня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави - 78 000 гривень.
У разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки: повідомити про місце проживання та не залишати його без дозволу слідчого, прокурора, суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем або обвинуваченим застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12022030550000839 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України на 13.00 годину 07 грудня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Ковельського
міськрайонного суду ОСОБА_7