Справа № 159/1906/22
Провадження № 1-кп/159/281/22
про продовження строків запобіжного заходу
16 листопада 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 (дистанційно)
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030550000240 від 01.03.2022 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, який проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 01.03.2022 приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , керуючись метою умисного протиправного позбавлення життя іншої людини, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи, що наслідком вказаних дій може бути смерть потерпілої та бажаючи настання таких наслідків, взявши в руку кухонний ніж, спричинив ним тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_6 у вигляді різаної рани на передньо-боковій поверхні шиї зліва з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, м'язів, артерій та вен шиї зліва з розвитком гострої масивної зовнішньої крововтрати та геморагічним шоком, якi за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, в результаті яких наступила смерть ОСОБА_6 .
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.
01.03.2022 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України. Того ж дня ухвалою слідчого судді щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Ухвалою суду від 19.09.2022 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 17.11.2022 включно, одночасно з урахуванням тривалості судового прововадження визначено розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави в мінімальному розмірі для особливо тяжких злочинів - 198 480 гривень.
Станом на 16.11.2022 згідно встановленого порядку дослідження доказів суд вивчив письмові докази, заслухав свідків і судових експертів, показання потерпілого і обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вбивсті не визнав і наполягає на версії самогубства матері.
З метою перевірки тверджень обвинуваченого суд за клопотанням сторін 16.11.2022 призначив комісійну судово-медичну експертизу.
Також в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, не має постійного місця роботи, утриманців, посередньо характеризується за місцем проживання, допускає вживання спиртних напоїв, що у сукупності свідчить про продовження існування ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Основний ризик, на якій вказує прокурор, є ризик втечі.
Сторона захисту, покликаючись на можливість сестри ОСОБА_7 , яка проживає поруч, забезпечити дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час домашнього арешту, заявила клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу на домашній арешт.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.331 КПК України суд зобов'язаний вирішити питання подальшого застосування запобіжного заходу згідно поданих клопотань.
При розгляді клопотань суд додержується правил, передбачених главою 18 КПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення,
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди та інше.
У цій справі суд не надає оцінки наявності обґрунтованої підозри, оскільки ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого.
Перевіряючи наведені прокурором ризики, суд керується таким.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Наведений прокурором ризик впливу на свідків, потерпілого, на переконання суду на даній стадії процесу відсутній, оскільки усі учасники допитані.
Ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень є недоведеним, адже обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Що стосується ризику втечі, то суд при його оцінці враховує позицію ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43), він має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).
З огляду на зміст та серйозність обвинувачення, суворість покарання, яка сягає 15 років позбавлення волі, відсутність у ОСОБА_4 утриманців, постійного джерела доходу, ризик втечі є досить високим.
Запобігти даному ризику можливо лише утримуючи особу під вартою.
Будь-який інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить досягнення мети кримінального провадження.
Посилання захисника на можливість рідних забезпечити перебування обвинуваченого під домашнім арештом не приймаються судом, оскільки жоден із рідних не погодився на те, щоб обвинувачений проживав разом з ними в їхньому будинку.
Крім того, суд визначив альтернативний запобіжний захід - заставу у мінімальному розмірі для такої категорії злочинів, тому рідні не позбавлені можливості внести заставу і у такий спосіб гарантувати дотримання обвинуваченим обов'язку з'являтись до суду.
Керуючись статтями 176-183,197-199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів - до 14 січня 2023 року включно із правом внесення застави в розмірі 198480,00 гривень.
У разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого звільнити з-під варти, вважається, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді заставистроком на два місці з дня внесення застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього обов'язки: не залишати житло за адресою АДРЕСА_1 без дозволу суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем або обвинуваченим застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
ГоловуючийОСОБА_1