154/3821/22
1-кс/154/955/22
17 листопада 2022 року слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12022030510000654 від 14.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Старший слідчий СВ Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що 05 серпня 2022 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, діючи в умовах воєнного стану,котрий введений Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України "Про затвердження Указу президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р.(зі змінами, внесеними Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 р №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 р № 2119 ІХ , Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 року№259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2263 ІХ, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"від 12.08.2022 року № 573/2022 затвердженим Законом України від 15.08.2022 року № 2500ІХ ), таємно викрав мобільний телефон марки TECNO POP-2F, імей НОМЕР_1 та імеі2- НОМЕР_2 , чорного кольору, котрий знаходився в одній з кімнат зазначеної вище квартири, вартістю 1000 грн., чим заподіяв ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на вказану вище суму.
14.11.2022 року, СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відомості по даному факту внесено до ЄРДР за №12022030510000654 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
14.11.2022 року, під час огляду місця події, котрий було проведено по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 добровільно надав мобільний телефон марки TECNO POP-2F імей НОМЕР_1 та імеі2- НОМЕР_2 , котрий було оглянуто та поміщено до паперового конверту, опечатаний паперовою біркою, скріплений підписом слідчого й передано на зберігання в камеру схову Володимирського РВП.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, будь-яких заперечень щодо розгляду клопотання за його відсутності про накладення арешту не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, вилучений телефон, який має значення речового доказу у кримінальному провадженні №12022030510000654 від 14.11.2022 року, оскільки може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Враховуючи позицію учасників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучене під час огляду місця події майно в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом, правовий режим зберігання якого регламентується ст. 100 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи те, що вилучене майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність у накладенні на нього арешту з метою його збереження.
При цьому, треба зазначити, що накладення арешту на майно не позбавляє права власника звернутися в подальшому з клопотанням щодо його скасування після проведення органом досудового слідства відповідних слідчих дій з використанням речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події від 14.11.2022 року, а саме на: мобільний телефон марки TECNO POP-2F імей НОМЕР_1 та імеі2- НОМЕР_2 з позбавленням права розпорядження, відчуження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙ