154/3827/22
1-кс/154/957/22
17 листопада 2022 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника сектору дізнання Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
встановила:
15 листопада 2022 року начальник сектору дізнання Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання покликається на ту обставину, що 13 листопада 2022 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) на пункті пропуску "Устилуг" було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час проходження прикордонного контролю надав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК, які містять ознаки підробки.
14.11.2022 року відомості про даний кримінальний проступок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022035510000604 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 КК України.
13.11.2022 року під час огляду місця події було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022 року, довідку ВЛК №58/5 від 14.10.2022 року, видані на ім'я ОСОБА_4 , які останній пред'являв працівникам прикордонної служби України.
Згідно ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, вилучені 13.11.2022 року тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022 року, довідка ВЛК №58/5 від 14.10.2022 року, які видані на ім'я ОСОБА_4 , є безпосередніми об'єктами кримінально протиправних дій, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Вважає, що вилучені 13.11.2022 року тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022 року, довідка ВЛК №58/5 від 14.10.2022 року підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки мають значення речових доказів для кримінального провадження. У іншому ж випадку, вказані речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню, а тому можуть бути знищені.
У судове засідання дізнавач не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12022035510000604 від 14.11.2022 року, розпочатого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, 13 листопада 2022 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д.н.п Володимир) на пункті пропуску "Устилуг" було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час проходження прикордонного контролю надав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК, які містять ознаки підробки.
13.11.2022 року під час огляду місця події було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022 року, довідку ВЛК №58/5 від 14.10.2022 року, видані на ім'я ОСОБА_4 , які останній пред'являв працівникам прикордонної служби України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;?
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчий суддя вважає, що вилучені 13.11.2022 року в ході огляду місця події на пункті пропуску "Устилуг" тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022 року, довідка ВЛК №58/5 від 14.10.2022 року, які видані на ім'я ОСОБА_4 , підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. У іншому ж випадку, вказані документи, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних слідчих дій.
За таких обставин справи приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити.
На підставі ст.ст.40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022 року, довідку ВЛК №58/5 від 14.10.2022 року, які видані на ім'я ОСОБА_4 , які були вилучені у ОСОБА_4 13.11.2022 року, заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Ухвалу слідчого судді належить виконати негайно.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження. Слідчі (процесуальні) дії, в тому числі із використанням арештованого майна проводяться у розумні строки .
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя Ірина КУСІК