17 листопада 2022 р. № 400/6708/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Міністерства інфраструктури України, пр. Перемоги, 14,Київ,01135,
про:визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 13.03.2020 № 97 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства інфраструктури України з питань розгляду матеріалів про (з урахуванням уточненої позовної заяви) визнання учасників бойових дій, оформлене протоколом №97 від 13.03.2020 в частині відмови у визнанні позивача учасником бойових дій в Народній Республіці Ангола в період з 17.02.1976 до 12.06.1976; зобов'язання вчинити дії щодо визнання за позивачем статусу учасника бойових дій в Народній Республіці Ангола в період з 17.02.1976 до 12.06.1976, у тому числі передачі рішення для видачі довідки про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він у період з 17.02.1976 до 12.06.1976 брав участь в забезпеченні діяльності військ (флоту) на т/х « ОСОБА_2 », а саме в рейсі в Анголу на борту цього судна був спецвантаж для забезпечення бойової діяльності військ, однак не зважаючи на наявність записів в трудовій книжці та архівних довідок, в тому числі і від Міністерства оборони України, відповідач протиправно відмовив у визнанні за позивачем статусу учасника бойових дій. Також, позивач зазначив, що іншим членам екіпажу судна т/х « ОСОБА_2 », які разом з ним у зазначений період перебували у рейсі присвоєно статус учасника бойових дій, відтак має місце дискримінація при прийнятті рішення відповідачем.
Відповідач надав до суду відзив, позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки під час розгляду питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій, Комісією встановлено відсутність у поданих на її розгляд документах інформації, що підтверджує участь позивача у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), не отримано підтверджуючих документів і від Міністерства оборони України на запити Комісії. Також відповідач клопотав про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги в повному обсязі та наголошено на дискримінації через отримання статусу учасника бойових дій іншими членами екіпажу, крім позивача. Також позивач заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду.
Суд зазначає, що підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки судом при відкритті провадження у справі визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов до наступного висновку.
Рішенням Робочої групи Державної служби морського та річкового транспорту України щодо визначення відповідного статусу учасників бойових дій протокол №144 від 02.04.2019 вирішено порушити питання перед Комісією Міністерства інфраструктури з питань розгляду матеріалів щодо визначення статусу учасників бойових дій про видачу довідки для одержання посвідчення бойових дій, зокрема, ОСОБА_1 , який в період з 17.02.1976 до 12.06.1976 перебував в Анголі.
13.03.2020 відповідач за результатами засідання Комісії склав протокол №97, яким вирішив не затверджувати рішення Робочої групи (Протокол №144 від 02.04.2019) щодо визначення статусу учасника бойових дій , зокрема, відносно позивача та не видавати довідку про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту).
Зі змісту вищезазначеного протоколу вбачається, що підставою для відмови став висновок Комісії про відсутність у поданих матеріалах заявників підтверджувальних документів про участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту).
Також, у відзиві відповідач зазначив, що Галузевий державний архів Міноборони листом №179/59 від 30.09.2020 повідомив про відсутність можливості підтвердити участь членів екіпажу у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту), оскільки документи теплоходів їм на зберігання не надходили.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №63 від 08.02.1994 затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території (далі постанова № 63).
Відповідно до зазначеного Переліку визначено період бойових дій на території Анголи листопад 1975 року - листопад 1979 року.
У примітці постанови № 63 зазначено:
1. Поширюється лише на особовий склад кораблів і допоміжних суден Військово-Морського Флоту.
2.Поширюється лише на особовий склад тральщиків Чорноморського і Тихоокеанського флотів, які брали участь у розмінуванні зони Суецької затоки.
3. Поширюється лише на особовий склад радянських військових частин і підрозділів у районі Китайсько- Східної залізниці (КСЗ).
4. Поширюється лише на групу протиповітряної оборони (район міста Шанхая).
5. Поширюється лише на радянські військові частини і підрозділи, що брали участь у бойових діях у ОСОБА_3 з території Китаю.
6. Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.
7. Поширюється на осіб миротворчого контингенту до 31 грудня 2005 р. та військовослужбовців Служби безпеки і Служби зовнішньої розвідки, направлених у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей.
8. Поширюється на осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ МВС, які перебували 17 березня 2008 року в складі миротворчого персоналу органів внутрішніх справ на території Автономного Краю Косово (Республіка Сербія, колишня Югославія).
Комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій створюється у міністерстві та відомстві для розгляду заяв громадян, які працювали на підприємствах, в установах та організаціях відповідних міністерств і відомств і були направлені ними на роботу за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР в держави, де в цей період велися бойові дії (п.1 Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 року № 16).
Згідно з п.3 Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 року № 16, комісія зобов'язана: приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії. Якщо виникає потреба у додаткових документах, що підтверджують статус заявника, Комісія робить запит до відповідних архівних установ, про що повідомляє заявника; розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісії, у тримісячний термін; видавати довідки за зразком згідно з додатком.
Під час розгляду справи позивач надав до суду копії довідки управління військових сполучень на Чорноморському басейні Міністерства оборони України, в якій зазначено, що т/х « ОСОБА_2 » брав участь в перевезеннях в Анголу у 1976 і вона видана для всіх членів екіпажу; архівної довідки Державного архіву області Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2006 № К-1864, в якій зазначено, що т/х « ОСОБА_2 » знаходився в рейсі з 17.02.1976 по 12.07.1076; архівної довідки Державного архіву області від 14.06.2002 № ж-1208, в якій зазначено, що т/х « ОСОБА_2 » 17.02.1976 вийшов із порту м. Миколаєва із спецвантажем 1347 тон в Анголу, з Анголи судно вийшло 05.03.1976 і 20.03.1976 судно прибуло в порт Бомбей де відгрузило вантаж, надалі судно було в оренді, перевозило жмих з Індії в порти Європи і повернулось 12.07.1976 Ільічевськ; суднової ролі (список екіпажу) судна т/х « ОСОБА_2 », в якому під номером 12 зазначено ОСОБА_1 (позивача), трудової книжки, в якій окрім іншого зазначено, що позивач з 14.01.1976 переведений мотросом т/х « ОСОБА_2 » і звільнений 17.06.1976 (записи 12,13).
Суд дослідив надані позивачем документи та дійшов висновку, що вони лише підтверджують, що позивач брав участь у здійсненні перевезення вантажів судном т/х «Капитан Алексеев» у період з 17.02.1976 до 12.06.1976, де він працював згідно записів трудової книжки на посаді мотроса. З архівних довідок неможливо встановити, що вантаж мав відношення до забезпечення бойової діяльності військ.
Так, в архівній довідці від 14.06.2002 № ж-1208 зазначено, що «спецвантаж» перевозився цим судном в Анголу у період з 17.02.1976 по 05.03.1976 без уточнення, тому неможливо встановити, що даний вантаж має відношення саме до забезпечення бойової діяльності військ, а решта часу до липня 1976 судно прибуло з ОСОБА_4 до Бомбею і в подальшому перевозився «жмих», що не відповідає часу, про який позивач просить визнати його як учасника бойових дій (17.02.1976 по 12.06.1976).
Також, позивачем не надано до суду доказів, що судно т/х «Капитан Алексеев» відноситься до кораблів і допоміжних суден Військово-Морського Флоту, а тому неможливо встановити, що позивач входить в особовий склад кораблів і допоміжних суден Військово-Морського Флоту, адже це є необхідною умовою для присвоєння статуту учасника бойових дій (п. 1 приміток 63).
З наданої ксерокопії трудової книжки неможливо встановити, що позивач протягом 1976 року брав участь в забезпеченні діяльності військ (флоту). Записи трудової книжки лише підтверджують роботу в період 17.02.1076 по 12.06.1976 на судні т/х «Капитан Алексеев».
Крім того, судом враховано, що на запит відповідача галузевим державним архівом Міністерства оборони України надано лист, яким повідомлено про відсутність можливості підтвердити участь членів екіпажу у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту).
Щодо посилання позивача на підтвердження участі у забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) інших членів екіпажу з посиланням на лист, підписаний Секретарем Державної служби морського та річкового транспорту, суд зазначає, що інші члени екіпажу не є учасниками даної справи, їх документи не досліджувались судом, тобто набуття статусу учасника бойових дій іншими членами екіпажу не є предметом розгляду даної справи. Крім того, зі змісту листа вбачається, що цим членам екіпажу надано учасника бойових дій згідно протоколу Робочої групи державної служби морського та річкового транспорту, при цьому не зазначено та не надано доказу затвердження цього протоколу комісією Міністерства інфраструктури України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій.
Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що він брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ (флотів) в період 17.02.1076 по 12.06.1976, а тому спірне рішення є правомірним.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Міністерства інфраструктури України (пр. Перемоги, 14,Київ,01135 37472062) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 13.03.2020 № 97 в частині; зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко