17 листопада 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/4680/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
07.10.2022 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), підписана представником адвокатом Хомич Іваном Олександровичем до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.08.2022; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на те, що їй з 13.09.2017 призначено пенсію по вислузі років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 05.08.2022 вона звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що відповідачем неправомірно під час переведення на пенсію за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 14.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 02.11.2021 надав до суду відзив, в якому зазначає, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що йому було заново призначено пенсію за віком, а фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на іншу в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.15-17).
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що відповідно до протоколу від 18.09.2017 та заяви позивача від 13.09.2017 їй призначено пенсію за вислугою років, як працівнику освіти (а.с.18,22).
26.01.2021 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано заяву встановленого зразка про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою позивача з 05.08.2022 її переведено на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (а.с.7).
Не погодившись із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 13.09.2017 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» зважаючи на те, що відповідно до ст. 2 даного закону вказана пенсія є одним з видів трудової пенсії, і при цьому станом на дату призначення пенсії норми (ст. 9) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачали такого виду пенсійних виплат.
Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини другої статті 40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною другою статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас, частиною третьою статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивач звернулася вперше 05.08.2022.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років…
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина третя статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 30.09.2022 (а.с.1).
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.08.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 05.08.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник