26 жовтня 2022 року № 320/6812/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника відповідача - Солтановській А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправної та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.07.2021 №244829.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
До суду 02.09.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Протокольною ухвалою від 03.10.2022 суд замінив відповідача - Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на належного - Державну службу з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою всупереч вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є перевізником у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III). Вказує, що 11.06.2021 на власному автомобілі марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , виконував перевезення автомобіля марки ЗИЛ-130, 1985 року випуску, придбаного на електронних торгах, для власних потреб. Проте, відповідач стверджує, що позивач використовував автомобілі марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , для перевезення вантажу та за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 вказаного вище Закону.
Позивач зауважив, що у нього були у наявності всі передбачені законодавством документи, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, докази того, що автомобіль марки ЗИЛ-130, 1985 року випуску придбаний ним на електронних торгах, а тому оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм законодавства, без з'ясування всіх обставин справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказав проти позову заперечував. Зауважив, що державними інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт №281556 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2021, яким зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у водія відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка має містити всі реквізити, визначені ст. 48 Закону №2344-ІІІ або інший документ на вантаж. За результатами розгляду порушень вказаних в акті №281556 від 11.06.2021, відповідно до абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, відносно позивача Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.07.2021 №244829 на суму 1700,00 грн.
Вказав, що оскаржувана позивачем постанова прийнята правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Позивач про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, у судові засідання не з'являвся та/або явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Проте, до суду 24.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі, у якому, зокрема, просив суд даний адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2021 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 08.06.2021, направлення на рейдову перевірку від 08.06.2021 №026485 державними інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт №281556 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2021 (далі - акт), яким зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у водія відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка має містити всі реквізити, визначені Законом №2344-ІІІ або інший документ на вантаж.
З акту №281556 вбачається, що державним інспектором Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зроблено у ньому примітку, що водій транспортного засобу з даним актом ознайомлений, від підписання даного акту та надання пояснень відмовився.
Надалі, листом Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №51065/19.1/24-21 від 01.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд 20.07.2021 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.
У подальшому, заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 21.12.2021, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову №244829 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Внутрішні перевезення - це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Частиною 10 статті 20 Закону №2344-III встановлено, що на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.
Відповідно до ч.7 ст. 53 Закону №2344-III у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки:
- додержання водієм режиму праці та відпочинку;
-в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «;Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Статтею 48 Закону №2344-III передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
За визначенням, наведеним у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Форму товарно-транспортної накладної наведено у додатку 7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Згідно затвердженої форми у товарно-транспортній накладній має бути зазначений автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.
Крім цього, стаття 1 Закону №2344-III містить тлумачення терміну товарно-транспортна накладна і трактує його наступним чином:
товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Згідно положень ч. 3 ст. 48 Закону №2344-III при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Перевезення за власний кошт визначає постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207 «Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» (далі - Постанова №207).
Пунктом 2 Постанови №207 визначено, що особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.
Відповідно до вимог Постанови №207 наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.
З матеріалів справи вбачається, позивачем на електронних торгах придбано транспортний засіб (ЗИЛ-130, 1985 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 ; місцезнаходження автомобіля: вул. Спортивна, 1/1, м. Миколаїв), дане підтверджується наявними в матеріалах справи копією протоколу ДП «Сетам» проведення електронних торгів №521404 від 12.01.2021; копією акту про проведені електронні торги від 27.01.2021 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павлюк М.А.; копією акту приймання-передачі від 11.06.2021 вказаного автомобіля.
Судом встановлено, що позивач разом із водієм ОСОБА_2 (посвідчення водія: НОМЕР_4 ) 11.06.2021 із м. Миколаїв на автомобілі марки MAN, модель TGA28.480, тип: спеціалізований вантажний слідів тягач-Е, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 (дане підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ) з напівпричепом марки KELBERG, модель Z40-3, типу: спеціалізований напівпричіп Н/ПР-платформа-Е, який належить на праві власності ОСОБА_3 (дане підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ), виконував перевезення автомобіля марки ЗИЛ-130, 1985 року випуску, придбаного на електронних торгах.
11.06.2021 о 22:30 год. на відрізку дороги А/О М-14 «Одеса - Мелітополь» 21 км ±434 м автомобіль позивача марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , зупинений посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої був складений акт №281556 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у водія відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка має містити всі реквізити, визначені ст. 48 Закону №2344-ІІІ або інший документ на вантаж.
Також, у подальшому, за результатами розгляду вказаних порушень зазначених в акті №281556 від 11.06.2021, відносно позивача Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.07.2021 №244829 на суму 1700,00 грн.
Отже, аналізуючи вищевказане судом встановлено, що позивач на автомобілі марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 здійснював перевезення автомобіля марки ЗИЛ-130, 1985 року випуску, для власних потреб, тому в даному випадку та відповідно до вимог Закону №2344-III позивач не був зобов'язаний мати належним чином оформлену товарно-транспортна накладну.
Проте, як встановлено судом, зокрема і на момент рейдової перевірки, у позивача були наявні відповідні документи на підтвердження вищезазначеного, а сам: посвідчення водія відповідної категорії; реєстраційні документи на транспортний засіб; протокол ДП «Сетам» проведення електронних торгів №521404 від 12.01.2021; акт про проведені електронні торги від 27.01.2021 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павлюк М.А.; акт приймання-передачі від 11.06.2021 автомобіля (ЗИЛ-130, 1985 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 ), вказані документи наявні в матеріалах справи.
Відповідачем не надано будь-яких доказів щодо підтвердження факту надання позивачем послуг з перевезень вантажів 11.06.2021.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем не доведено та не надано належних доказів щодо наявності в діях позивача порушень законодавства про автомобільний транспорт, як наслідок суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 27.07.2021 №244829.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.07.2021 №244829.
3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби з безпеки на транспорті.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 листопада 2022 р.