ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" листопада 2022 р. справа № 300/2081/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки в розмірі 10846, 37 грн., з 22.02.2022;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки в розмірі 10846, 37 грн., з 22.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум та здійснювати виплату пенсії згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 2014 року отримувала пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), а з 23.02.2022 - переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі -Закон №1058-IV). У квітні 2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій зазначила, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області при визначенні розміру пенсії повинно застосовувати показник середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком у розмірі 10846,37 грн, однак листом №1674-1480/Б-02/8-0900/22 від 09.05.2022 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивачку про відсутність підстав для застосування середньої заробітної плати по народному господарству 10846,37 грн. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, на її переконання, чинним законодавством не передбачено переведення з пенсії за вислугою років відповідно до Закону №1788-XII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, оскільки це два різні види пенсії, які призначаються на підставі різних законів. Переведення з одного виду пенсії на інший може здійснюватися лише в межах одного закону. Таким чином, вважає, що при обчисленні їй пенсії за віком, відповідач повинен був призначити пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 10846,37 грн., відповідно до положення частини 2 статті 40 Закон № 1058-IV.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач недоліки позовної заяви усунула у строк, встановлений судом, тому хвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначила, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Вважає, що в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не було підстав для застосування у 2022 році при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому просить відмовити у їх задоволенні.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.12.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач з 24.02.2022 отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом №1674-1480/Б-02/8-0900/22 від 09.05.2022 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача, що вона з 24.02.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу (на час звернення) 41 рік 4 місяці (коефіцієнт стажу - 0,41333) та заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 (60 місяців за оптимальним варіантом згідно з поданою довідкою) та з 01.07.2000 по 31.12.2014 (згідно з даними реєстру застрахованих осіб), коефіцієнт заробітку - 1,96011, середньомісячний заробіток становить - 10636,73 грн; розмір пенсії з 24.02.2022 становив 5 417,54 грн, з 01.03.2022 - 6156,16 грн. Відповідач вказав, що показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. З огляду на зазначене, для застосування середньої заробітної плати за 2022 рік немає підстав (а.с. 12-13).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (як зазначено вище - Закон №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
За Законом №1788-XII призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (як зазначено вище- Закон№1058-ІV).
Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IVвизначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону України № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Пенсія на виконання положень частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог частини 2 цієї статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
У спірному випадку ОСОБА_1 з 31.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058.
Після досягнення 60-ти років, за результатами розгляду заяви позивача, їй призначено пенсію відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Таким чином, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суд, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону №1058-ІV.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у 2022 році, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.
В той же час, повноваження щодо здійснення обрахунку пенсії та складових формули, визначеною частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV покладено на органи Пенсійного фонду України, суд не наділений повноваженнями обраховувати суму показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, зазначену позивачем, з огляду на що вказані позивачем у прохальній частині позову суми підлягають обрахунку відповідачем при проведенні обчислення пенсії позивачу.
Також надаючи оцінку вимозі ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови в призначенні позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки з 22.02.2022, суд зазначає таке.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІVпенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Водночас, як вбачається з відповіді ГУ ПФУ в Івано-Франківській області№1674-1480/Б-02/8-0900/22 від 09.05.2022 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 24.02.2022.
Доказів оскарження дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 24.02.2022 та призначення позивачу такої пенсії саме з 22.02.2022 матеріали справи не містять.
Таким чином, зважаючи, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 24.02.2022, вимоги в частині визнання протиправними дій щодо відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки та зобов'язання до вчинення певних дій саме з 22.02.2022 є необгрунтованими.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, суд виходить із наступних мотивів.
Вказана вимога скерована позивачем щодо правовідносини, які мають відбутися в майбутньому.
За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1 і 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому, серед іншого, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Системний аналіз коментованих норм процесуального закону свідчить, що останній не передбачає захисту адміністративним судом прав та інтересів громадян на майбутнє, якщо на день розгляду справи вони ще не порушені і спору з цього приводу не виникло.
З урахуванням вказаного, вимога ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, яка спрямована на майбутнє, не підлягає задоволенню.
Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки, з 24.02.2022 та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки, з 24.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок, що підтверджується квитанцією №55 від 16.05.2022 (а.с.1).
Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, суд робить висновок про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 частини сплаченого нею судового в розмірі 496,20 грн., що пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки, з 24.02.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2019-2021 роки, з 24.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.