17 листопада 2022 року Справа № 280/8793/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали заяви про застосування судового контролю за виконанням судового рішення та постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищевказана справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 280/8793/20 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково, а саме:
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням довідок Архівного управління Запорізької міської ради від 20.02.2020 року №04-25/М-233, №04-25/М-234 про заробітну плату за період з 01.11.1990 по 28.02.1998.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням довідки Архівного управління Запорізької міської ради від 24.01.2020 №04-25/М-235 щодо відсутність відомостей TOB “Кронос-інвест” в порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії в разі втрати документів про її нарахування та виплату затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07 2006 р №919.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням довідок Архівного управління Запорізької міської ради від 20.02.2020 року №04-25/М-233, №04-25/М-234 про заробітну плату за період з 01.11.1990 по 28.02.1998 та з урахуванням довідки Архівного управління Запорізької міської ради від 24.01.2020 №04-25/М-235 в Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2016 №919.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 3363,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі №280/8793/20 набрало законної сили 22.06.2021.
07.10.2021 за заявою позивача видано два виконавчих листа.
14.11.2022 від позивача до суду надійшла заява, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій заявник просить суд застосувати судовий контроль за виконання рішення суду по справі №280/8793/20 шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його повне виконання про постановлення окремої ухвали.
1. В обґрунтування клопотання зазначено, що yа виконання рішення суду, листом від 01.08.2022 №0800-0204-6/31092 ГУПФ України в Запорізькій обл. звернулось до Управління з питань праці Запорізької міської ради щодо надання довідки про заробітну плату, виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченою відповідною галузевою угодою на ОСОБА_1 за період роботи з серпня 2001 року по лютий 2003 року. У відповіді від 17.08.2022 №01-15/347 Управління зазначило, що для отримання довідки ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до Управління разом з заявою та документами, які підтверджують факт ліквідації підприємства та відсутності необхідних відомостей в архівній установі. ОСОБА_1 особисто (лист від 29.08.2022 №М-9 ) звернувся до Управління разом з заявою та документами, які підтверджують факт ліквідації підприємства і рішенням суду щодо: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком ... з урахуванням довідки Архівного управління Запорізької міської ради від 24.01.2020 №.04-25/М-235 в Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2016 №919.”, але в відповіді від 13.09.2022 №М-10 Управління відмовило ОСОБА_1 в наданні довідки. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії начальника ГУПФ України в Запорізькій області Жмурко Світлани Олексіївни стосовно визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2016 №919 - забов'язати начальника ГУПФ України в Запорізькій області Жмурко Світлану Олексіївну, подати у тижневий строк звіт про виконання судового рішення, стосовно здійснення перерахунку та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням довідки Архівного управління Запорізької міської ради від 24.01.2020 №04-25/М-235 в Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2016 №919 та винести окрему ухвалу відносно Управління з питань праці Запорізької міської ради у справі №280/8793/20 стосовно забезпечення виконання судового рішення, забов'язати Управління з питань праці Запорізької міської ради надати довідку про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченою відповідною галузевою угодою на ОСОБА_1 за період роботи з серпня 2001 року по лютий 2003 року.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши подану заяву, зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд на стадії прийняття рішення.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може лише під час прийняття рішення у справі.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України “Про виконавче провадження”, внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ухвалою суду від 29.08.2022 вже вирішуваось питання стосовно застосування судового контролю за виконання судового рішення у справі №280/8793/20.
Разом із цим, за правилами частини першої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду, хоч повідомлена сторонами інформація може бути прийнята до уваги.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2021 (справа № 9901/144/21; провадження № 11-211заі21).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунуті ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.
Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв'язання спору по суті.
Водночас вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Крім того, суд наголошує, що ухвалою суду від 26.09.2022 вже вирішувалось питання щодо постановлення окремої ухвали відносно Управління з питань праці Запорізької міської ради у справі №280/8793/20.
Суд зазначає, що статті 249 та 382 КАС України не містить спеціальних вимог до заяви, у зв'язку з чим суд застосовує за аналогією положення статті 167 КАС України.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що подана заявником заява про застосування судового контролю за виконанням судового рішення та постановлення окремої ухвали по справі не відповідає вимогам пункту 7 частини першої статті 167 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав повернення заяви про застосування судового контролю за виконанням судового рішення та постановлення окремої ухвали у справі без розгляду.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 167, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про застосування судового контролю за виконанням судового рішення та постановлення окремої ухвали у справі №280/8793/20 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака