15 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/5297/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
11 жовтня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо розрахунку моєї пенсії протиправними; 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області провести мені перерахунок та виплату пенсії за віком з 11.09.2020 року з врахуванням страхового стажу та заробітної плати за серпень 2020 року та із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; 3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на мою користь судові витрати; 4. Розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Позовну заяву на підставі ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року після відкриття залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року дану позовну заяву, на підставі статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, у зв'язку з встановленням судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, було залишено без розгляду.
05 квітня 2022 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року в справі № 260/5297/21 та справу направлено на продовження судового розгляду до суду першої інстанції.
02 травня 2022 року після повернення справи із апеляційної інстанції відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу передано на повторний автоматизований розподіл та визначено головуючого суддю по справі № 260/5297/21.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02 травня 2022 року, визначено головуючого суддю Гаврилка С.Є. для розгляду даної справи.
06 травня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. У 2002 році позивачу була призначена довічна пенсія за вислугою років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати до 11 серпня 2020 року та сплачував страхові внески відповідно до діючого законодавства. 11 вересня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо призначення йому пенсій за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і пенсія за віком йому була призначена. Однак, позивач вказує, що при обчислені розміру його пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області встановлено невірний розмір пенсії, а саме: не зараховано страховий стаж та заробітна плата за серпень 2020 року для обчислення індивідуальних коефіцієнтів страхового стажу та заробітку, хоча ці дані підтверджені записами у трудовій книжці та сплатою страхових внесків і наявні у пенсійній справі; невірно врахована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, для обчислення моєї заробітної плати (доходу) як застрахованої особи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Зазначено, що оскільки, позивач подав заяву для призначення пенсії 11 вересня 2020 року то даних персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового Головне управління ПФУ в Закарпатській області державного соціального страхування щодо позивача була відсутня інформація щодо сплати страхових внесків за серпень 2020 року, зарахувати цей місяць не було можливості. Що стосується застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідач вказав, що Головним управлінням правомірно застосована середня заробітна плата у середньому на одну застраховану особу в цілому про Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, оскільки первинне призначення пенсії позивачу відбулося у 2002 році. Оскільки позивачу вже було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", він вже використав право на призначення одного із видів довічної пенсії.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
10 жовтня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд даної справи без участі позивача (а.с.а.с. 144-146).
Судом вживалися заходи направлення відповідачу повістки про виклик в судове засідання призначене на 15 листопада 2022 року було надсилано з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 12 жовтня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник відповідача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 150).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2002 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон України № 2262-ХІІ).
Згідно атестату про зняття з обліку від 16 вересня 2020 року № 326 з 01 жовтня 2020 року в Головному управлінні було припинено виплату пенсії за вислугу років у зв'язку з переводом на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі по тексту - Закон України № 1058-ІV) .
З 11 вересня 2020 року на підставі особистої заяви від 11 вересня 2020 року та додатково наданих документів позивачу було призначено пенсію за віком згідно Закон України № 1058-ІV, виходячи із стажу - 44 роки 02 місяців 18 днів, зарахований по 31 липня 2020 року та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в України за 2007 у розмірі 3764,40 грн.
Позивач зазначає, що у липні 2021 року дізнався, що при обчислені розміру його пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області припустилося порушення норм Закону України № 1058-ІV встановивши невірний розмір його пенсії.
У зв'язку із чим, 01 вересня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій вказав, що при призначенні йому пенсії 11 вересня 2020 року не враховані дані серпня 2020 року, а тому просив донарахувати відповідні суми (а.с. 5).
Згідно листа-відповіді ГУ ПФУ в Закарпатській області від 08 вересня 2021 року № 4675-4641/Д-0700-21 зазначило, що в даних персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового Головне управління ПФУ державного соціального страхування щодо позивача була відсутня інформація щодо сплати страхових внесків зарахувати за серпень 2020 року, а тому зарахувати цей місяць не було можливості (а.с.а.с. 6, 7).
07 вересня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив пояснити, на якій підставі при визначенні заробітної плати для обчислення його пенсії відповідно до статті 40 Закону України № 1058-ІV, розмір середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, встановлено в розмірі 5426,60 грн (а.с. 8).
07 вересня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив при розрахунку заробітної плати (доходу) для обчислення його пенсії відповідно до статті 40 частини 2 Закону України № 1058-ІV середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплаче но страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсій, встановити відповідно до офіційних статистичних даних ПФУ, а саме рівним 7763,17 грн. При цьому просив врахувати, що у вересні 2020 року він звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, а не про перерахунок (а.с. 9).
Згідно листа-відповіді на вказані заяви позивача, ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24 вересня 2021 року № 4903-4761/Д-0700-21 зазначило, що на момент подання заяви (11 вересня 2020 року) позивач перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років згідно норм Закону України № 2262-ХІІ, то при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV, застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 3764,40 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" передбачено, що з 01 березня 2021 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до статті 42 частини 2 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 (4888,83 х 1,11=5426,60) (а.с.а.с. 10, 11).
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 1 Закону України № 1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 24 частини 1 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 24 частини 2 Закону України № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі, якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовано статтею 21 Закону України № 1058-IV. Як зазначено в частині другій цієї статті на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Статтею 21 частиною 3 Закону України № 1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи, серед іншого, частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.
Відповідно до статті 22 частини 2 пункту 1 Закону України № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом.
Крім того, суд зазначає, що в силу приписів статті 40 частини 1 абзацу 5 Закону України № 1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до даних персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 , сплачував страхові внески у період з 01 липня 2000 року по 31 липня 2020 року, при цьому дані про сплату страхових внесків за серпень 2020 року відсутні (а.с.а.с. 155-160).
Таким чином, підстав для зарахування до страхового стажу та заробітної плати позивачу за серпень 2020 року немає, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову у вказаній частині, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Що стосується застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії повідомляємо наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 3 квітня 2012 року "Про підвищення рівня соціального захисту населення", пенсії особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, призначені до 2007 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, перераховуються у порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року позивачем не надавалась, тому пенсію було розраховано із заробітної плати за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 2007 року.
Згідно статтею 10 частиною 2 Закону України № 1058-ІV особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один із видів довічної пенсії за її вибором.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивачу вже було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", він вже використав право на призначення одного із видів довічної пенсії.
Для обчислення пенсії за віком позивачу був застосований показник середньої заробітної плати в України за 2007 рік, відповідно до статті 45 частини 3 Закону України № 1058-ІV. Застосувати для розрахунку пенсії за віком показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, немає законних підстав.
Статтею 45 частиною 3 Закону України № 1058-ІV передбачено, то переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 нього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктом 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року № 22-1 поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. У цьому разі заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховувався при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється. У такому самому порядку за бажанням пенсіонера здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший.
Таким чином, враховуючи правила статті 45 частини 3 Закону України № 1058-ІV та постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" від 3 квітня 2012 року № 327, Головним управлінням правомірно застосована середня заробітна плата у середньому на одну застраховану особу в цілому про Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, оскільки первинне призначення пенсії позивачу відбулося у 2002 році.
Оскільки позивачу вже було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", він вже використав право на призначення одного із видів довічної пенсії.
За правилами, встановленими статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 15 листопада 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 17 листопада 2022 року.
СуддяС.Є. Гаврилко