про поновлення строку звернення до суду
17 листопада 2022 року м. Житомир справа № 240/13464/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середньомісячного заробітку,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 у якій просить визнати протиправною бездіяльність, щодо не проведення повного розрахунку із ним 21 лютого 2021 року при звільненні з військової служби в запас та стягнути суму середньомісячного заробітку, яку належить до виплати за період з 21.02.2021 до 24.05.2021 в сумі 64 219,68 грн. та грошові кошти за безпідставне стягнення суми 1230, 01 як недоплату до розміру грошової компенсації, встановленої наказом при звільненні.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження. Питання щодо строків не вирішувалось.
Через канцелярію суду позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення, у якому просить поновити строк у зв'язку із відсутністю єдиної практики до застосування процесуального строку у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Суд, розглянувши клопотання позивача, зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.
Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.
Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.
Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають: переслідувати правомірну мету, і не порушувати саму сутність права.
.Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.
У рішенні Комісії за заявою №10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246 66 at pp. 251 52).
Відповідні принципи Суд виклав таким чином:
а)право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи»;
б)при встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права;
в)більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
22.Ці принципи визначають процес, що є невід'ємною частиною завдання суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.
Позовна заява направлена до суду 01.07.2021, отже, суд зазначає, що пропуск строку звернення до суду є незначним.
Враховуючи викладене суд, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 240/13464/21.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Чернова