про повернення позовної заяви
16 листопада 2022 року м. Житомир справа № 240/22134/22
категорія 112000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс", Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс", Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" про подання (реєстрацію) відомостей щодо трудових відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" та ОСОБА_1 за неукладеним трудовим договором до Реєстру страхувальників/застрахованих осіб та інших інформаційних баз, формування та ведення яких здійснюється Державною податковою службою України та до Реєстру застрахованих осіб та інших інформаційних баз, формування та ведення яких здійснюється Пенсійним фондом України;
- зобов'язати Державну податкову службу України виключити відомості щодо трудових відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" та ОСОБА_1 з Реєстру страхувальників та інших інформаційних баз, формування та ведення яких здійснюється Державною податковою службою України;
- зобов'язати Пенсійний фонд України виключити відомості щодо трудових відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" та ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб та інших інформаційних баз, формування та ведення яких здійснюється Пенсійним фондом України.
Пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою зазначеної статті визначено, що суддя відкриває провадження у адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Приписами ч. 4 та 5 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 5 статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Частиною 1 статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі під терміном "публічно - правовий спір" слід розуміти спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому, суб'єктом владних повноважень згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною першою статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходять із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Водночас публічно-правовим спором в розумінні КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
При цьому, під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб'єктів публічної влади (суб'єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.
Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер).
В обгрунтування поданої позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що 10.08.2020 вона отримала відповідь Житомирського обласного центру зайнятості за №2869/0420 про результати опрацювання поданих нею документів для постановлення на облік в центр зайнятості і подальшої реєстрації як безробітної. Із вказаної їй стало відомо, що відповідно до даних довідника Єдиного державного реєстру страхувальників та зареєстрованих осіб, що містить в собі звітність страхувальників про нарахування страхових внесків та інформацію про сплату страхових внесків, вона нібито перебуває у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс", починаючи з листопада 2019 року по березень 2020 року. Разом з тим, позивач зазначає, що ніколи не працювала у вказаному товаристві, ні трудовий, ні цивільно-правовий договір з цим товариством вона не підписувала, заробітної плати та інших видів заробітку там не отримувала. Крім того, в зазначений період офіційно працювала на ІП "Евроголд Індестріс ЛТД". З олгяду на вказане, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" вчинило протиправні дії щодо про подання відомостей про трудові відносини з нею за неукладеним трудовим договором до Реєстру страхувальників/застрахованих осіб та інших інформаційних баз, формування та ведення яких здійснюється Державною податковою службою України та до Реєстру застрахованих осіб та інших інформаційних баз, формування та ведення яких здійснюється Пенсійним фондом України.
Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" не є суб'єктом владних повноважень, а заявлена позивачем до вказано товаристав позовна вимога щодо визнання протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" про подання відомостей щодо трудових відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" та ОСОБА_1 за неукладеним трудовим договором до Реєстру страхувальників/застрахованих осіб та інших інформаційних баз та до Реєстру застрахованих осіб та інших інформаційних баз, не є публічно-правовим спором в розумінні норм КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс" позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Натомість, заявлені нею вимоги до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 порушено правила об'єднання позовних вимог, а тому позовну заяву необхідно повернути позивачеві.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова-Плюс", Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович