з питань встановлення судового контролю
17 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/8505/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2021, яке набрало законної сили 23.11.2021, позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
10 листопада 2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради подати у встановлений судом термін звіт про виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум. Заява обґрунтована тим, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у даній справі не виконане, оскільки з відповіді Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.10.2022 слідує, що рішення суду зареєстроване 28.10.2021 та у списку стягувачів ОСОБА_1 знаходиться під №186. У разі поступлення бюджетних коштів на вищезазначену виплату у повній потребі доплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік буде проведена ОСОБА_1 у розмірі 7354 грн.
У поданому ГУ ПФУ у Волинській області до суду поясненні від 14.11.2022 щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідач вказав, що відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році» були сформовані списки стягувачів та по мірі надходження бюджетних коштів було розпочато виплату ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» відповідно до сформованого списку. Рішення суду від 21.10.2021 по справі №140/8505/21 зареєстроване 28.10.2021 та у списку стягувачів ОСОБА_1 знаходиться під №186. У 2021 році управлінням соціального захисту населення було проведено доплату 70 ветеранам війни разової грошової допомоги до 5 травня. У разі поступлення бюджетних коштів на вищезазначену виплату у повній потребі доплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік буде проведена ОСОБА_1 у розмірі 7354 грн у порядку черговості у списку стягувачів.
За змістом частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується лише питання про накладення штрафу за клопотанням позивача або за ініціативою судді. Відтак, клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, з урахуванням частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у даній справі суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, на думку суду, вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою (клопотанням) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідного до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом №1404-VIII.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в межах своїх повноважень вчиняв активні дії, спрямовані на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у даній справі, зокрема, в добровільному порядку зареєстрував 28.10.2021 позивача ОСОБА_1 у списку стягувачів за №186.
При цьому, невиплату позивачу на даний час заборгованості в сумі 7354 грн відповідач пояснює об'єктивними, незалежними від нього обставинами, а саме відсутністю виділених коштів на цю мету з Державного бюджету України.
На думку суду, вказані вище обставини не можуть свідчити про наявність протиправної бездіяльності Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради чи про ухилення відповідача від виконання у повному обсязі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у даній справі, оскільки у межах своїх повноважень відповідач вчинив необхідні дії для виконання вказаного судового рішення, а невиконання на даний час рішення суду в частині виплати перерахованої разової грошової допомоги зумовлено обставинами, які не залежать від відповідача чи його посадових осіб.
Крім того, суд також враховує, що на виконання рішення суду від 29.11.2021 у даній справі було видано виконавчий лист №22808/2021р. від 29.11.2021, який перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.12.2021 ВП №67994008.
Відтак, ураховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, тому суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.Я. Ксензюк